Вимушено переміщені українські школярі, котрі тікаючи від агресії терористичної Росії опинилися в інших країнах, – це майбутнє України. Їх інтеграція в суспільство країн, що їх приймають, гарантує, що вони зможуть здобути освіту, розвинути свої навички та таланти, а згодом повернутися до України та зробити свій внесок у її відбудову. Втрата цих молодих людей через відсутність інтеграції призведе до значної втрати людського капіталу для України, що негативно вплине на її економічне та соціальне відновлення.
Інтеграція в нове суспільство допоможе українським школярам адаптуватися до нового середовища, подолати травми, пов’язані з війною, та відчути себе частиною спільноти. Зазначене сприятиме їхньому психологічному благополуччю та дозволить їм зосередитися на навчанні та розвитку.
Гессен має намір стати першою федеральною землею Німеччини, яка запровадить українську мову як другу іноземну в школах. З цією метою земельне міністерство у справах культів, яке відповідає також за освіту та культуру, в п’ятницю, 24.05.2024, оголосило конкурс на заповнення вакансій майбутніх спеціалістів та вчителів. Вивчення української у школах Гессену має розпочатися з наступного навчального року (2024/2025), повідомляє DW.
Як зазначає агенція dpa, у Німеччині фіксуються непоодинокі випадки, коли українські школярі-біженці змушені залишати навчання у гімназіях та переходити до школи нижчого рівня саме через необхідність вчити німецьку мову та відсутність знань другої іноземної мови, окрім англійської. Це позбавляє їх можливості отримати Abitur – атестат, необхідний для вступу до вищого навчального закладу. Хоча в школах інших федеральних земель також існують окремі мовні програми для вивчення української мови, вона не є обов’язковою для вивчення другою іноземною мовою.
Спершу вивчення української буде пілотним проєктом: перші школи, де навчається багато українських учнів, мають розпочати випробувальний етап наступного навчального року. Подібний пілотний проєкт наразі реалізується з турецькою мовою.
Вивчення української – «чіткий знак солідарності». Коментуючи рішення запровадити вивчення української у школах, міністр культури Гессена Армін Шварц (Armin Schwarz) зауважив, що це є «чітким знаком солідарності» з Україною, а міністр Європи Манфред Пенц (Manfred Pentz) наголосив, що йдеться про внесок у збереження української ідентичності та культури. «Тому що ми не хочемо позбавляти українських біженців коріння, ми не хочемо відрізати їх від їхньої батьківщини, а навпаки, будуємо міст для їхнього повернення в Україну», – зазначив Пенц.
За даними земельного міністерства у справах культів, у Гессені живуть близько 20 тисяч учнів і понад 300 вчителів, які втекли від війни в Україні. На додаток до англійської мови, яка зазвичай викладається як перша іноземна мова в Україні, починаючи з початкової школи, українські діти змушені вивчати німецьку мову на всіх уроках за короткий проміжок часу. Як обов’язкова друга іноземна мова для старших класів середньої школи могла б розглядатися російська мова, але для більшості це є неприйнятним, адже для них у такому разі йдеться про «мову воєнного противника», пояснили в земельному міністерстві в справах культів.
Працевлаштувати вчителів з України. Запровадженням української мови як іноземної у школах Армін Шварц також сподівається залучити до роботи в школах українських вчителів, які проживають у Німеччині. «Ми хотіли б запропонувати багатьом молодим людям та вчителям з України ще сильніші освітні та кар’єрні перспективи відповідно до їхніх індивідуальних талантів – у тому числі для відновлення їхньої власної країни, – а також надіслати чіткий сигнал солідарності у важкі часи», – наголосив Шварц, якого цитує онлайн-портал Tagesschau.