«I’m Ukrainian and I don’t work in a brothel»: Ukrainian migrant women rightly react to the insult of the Swedish TV presenter
Геноцидна війна терористичної Росії та, як наслідок, вимушена міграція роблять українських жінок більш вразливими до сексуального насильства та торгівлі людьми. Незнайоме середовище, мовний бар’єр, економічна залежність та психологічна травма роблять їх мішенню для зловмисників.
Важливо інформувати українок про їхні права та доступні ресурси допомоги за кордоном. Потрібно організовувати кампанії з підвищення обізнаності про проблему сексуального насильства та роз’яснення, як його попередити. Є необхідним створити атмосферу довіри та підтримки, щоб українки могли вільно говорити про свої проблеми та отримувати необхідну допомогу. Також слід налагодити співпрацю з місцевими правоохоронними органами та організаціями, що надають допомогу жертвам насильства.
Декілька тижнів тому в етері розважальної програми шведського суспільного телемовника SVT телеведуча пожартувала про українок, що, мовляв, українських біженок «чи не найбільше можна помітити у борделях». Таке висловлювання обурило українську спільноту у Швеції та проявило загрози, з якими можуть стикатися українські біженки в країні. Представники SVT вибачитися не захотіли. Але українські біженки надали цьому розголосу, щоб привернути увагу до неприпустимості таких жартів і небезпеки наслідків, до яких вони можуть призвести. Проєкт «Ти як?» дослідив ситуацію, повідомляє Радіо Свобода.
«Українки – повії, так навіть по телебаченню кажуть». Іванна (ім’я змінили на прохання жінки) приїхала до Швеції як біженка у кінці 2022 року. Тут вона вже знайшла роботу, а згодом й почала вивчати шведську. Декілька тижнів тому Іванна завершила курси й разом із одногрупниками хотіла відсвяткувати випускний. Друзі вирішили відвідати танцювальний клуб у центрі одного зі шведських міст. Жінка розповідає, у групі були й чоловіки, і жінки віком в середньому 35-45 років.
Українці в Швеції. Зображення ілюстративне, з мережі Інтернет.
«Ми просто пішли потанцювати. Ми всі тримались разом, тобто в мене не було бажання з кимось знайомитись, як і в інших жінок з моєї групи», – розповідає Іванна. В один з моментів, коли Іванна спускалася сходами з другого поверху на перший, її зупинив невідомий чоловік. Як розповідає Іванна, він щось проговорив до неї, але через голосну музику вона не зрозуміла, що саме.
«Я не зрозуміла, що цей чоловік хоче, там було дуже гучно, скрізь був галас і музика. Я лише почула слова шведською, на кшталт «kommer», «Ukraina», що, мабуть, означало, чи я з України. Я відповіла, що так, і одразу показала обручку на пальці. І хотіла піти далі. В цю мить чоловік схопив мене ззаду за волосся і дуже сильно прокричав щось на зразок: «Українська повія, так навіть по телебаченню кажуть, що ви – повії». Я дуже злякалась, вирвалась і просто побігла донизу, на перший поверх». Коли Іванна підійшла до своїх друзів і розповіла про цю ситуацію, її одногрупники хотіли заступитися за жінку та знайти кривдника. Проте українка вирішила, що для неї безпечніше просто піти додому.
«Мене провели на зупинку – і я поїхала додому. Згодом моя одногрупниця казала, що потрібно було підійти до охорони, зробити щось. Але тоді в мене в голові не було думок, що треба щось вирішувати, я мала лише одну команду: мені треба тікати. Я пам’ятаю, що таке війна, тому такою є моя реакція на небезпеку», – ділиться Іванна. Жінка наголошує й на тому, що була доволі скромно одягнена: на ній був светр і штани. Іванна каже, вона ніколи раніше не потрапляла в такі ситуації. «Перший час після цього випадку в мене не було бажання виходити на вулицю. Я в принципі не часто відвідувала такі клуби, але тепер я точно знаю, що туди більше не піду», – каже вона.
Передісторія. Цей випадок трапився з Іванною 23 березня цього року. За декілька тижнів після випуску розважальної програми шведського суспільного мовника SVT «Іммігранти для шведів» (Invandrare för svenskar). У епізоді від 7 березня прозвучало запитання від ведучого: «Яка група іммігрантів отримала найбільше дозволів на проживання у Швеції у 2022 році?», – на яке шведська журналістка Елаф Алі відповіла, що це були українці. Начебто жартуючи Алі додала, що їхня кількість не надто помітна у суспільстві: «Ви можете не думати про це, бо вони світловолосі й зливаються. Чи не найбільш це помітно у борделях».
На жарт [?] журналістки в етері державного телемовника активно відреагувала українська спільнота та Посольство України у Швеції. Вони закликали журналістку попросити вибачення за жарт, а керівництво шведського телебачення SVT вжити заходів, аби такі ситуації не повторювались в майбутньому. «Вважаємо такі висловлення глибоко образливими та абсолютно неприйнятними, враховуючи обставини повномасштабної російської військової агресії проти України, яка змусила українських жінок рятувати своє життя та життя своїх дітей за кордоном», – йдеться у заяві Посольства України у Швеції.
Російські наративи і пропаганда у Швеції. Із 18 березня Ольга Криштапович та швед Клас Карлін вийшли під будівлю шведського телебачення SVT у місті Мальме. Активісти назвали ці заходи «Тихою маніфестацією» – і на їхні обурення вказують українські прапори. Маніфестанти заявили, що не хочуть загострювати конфлікт, а лиш донести суспільству, яку небезпеку несуть такі наративи з екранів телебачення. Ольга розповідає, що люди прийшли підтримати маніфестацію, їхня кількість сягала декількох десятків людей протягом дня, серед них – не лише українці, а й шведи, а також – люди інших національностей.
«Наша основна вимога – спростування наративу про «українок-повій», заява про некоректність поширювання такого наративу. Окрім того, такі програми транслюються на податки шведів й, зокрема, українок, які, не маючи повної підтримки від держави на цей момент, працюють офіційно та приносять податки країні», – каже Ольга Криштапович. Сама Ольга приїхала до Швеції у березня 2022 року як біженка з Києва. Зараз жінка навчається на шведсько-українського перекладача. Також вона працює над соціальними проєктами, які допомагають українським біженцям інтегруватись у шведське суспільство та працевлаштуватись.
Ольга розповідає, не вперше у шведських медіа висвітлюють тему українок в контексті проституції. Що більше, в одній з новин шведського телебачення йдеться про, що наратив про «українок-повій» є частиною російської пропаганди у Швеції. В коментарі для шведського телебачення SVT про це розповідає українська аналітикиня Ксенія Ілюк.
Вживати заходів не збираються. Громадська активістка Ольга Криштапович каже, такі жарти й загалом систематичне висвітлення українських жінок у контексті проституції є небезпечним. Це провокує бачення у суспільстві, що українки продають послуги сексуального характеру, а отже є прийнятним пропонувати їм це чи чинити насилля щодо них.
«Через просування таких наративів українські жінки можуть отримувати пропозиції сексуального характеру, а це перекреслює відчуття безпеки, за яким вони, власне, і приїхали до Швеції. Можуть відбуватись напади на жінок і, зокрема, дівчат-підлітків, оскільки у чоловіків може скластись враження, що українок можна взяти силою. Є ситуації, коли українські діти зазнають булінгу в школах, однокласники можуть казати «твоя мама – повія». Це все підриває процес інтеграції й безпеки», – розповідає Ольга Криштапович.
Клас Карлін, який долучився до маніфестації, підтримує біженців з початку повномасштабного вторгнення й надсилає допомогу безпосередньо до України. Клас каже, що після таких «жартів» та загалом підтримування цього наративу, українки піддаватимуться небезпеці в майбутньому. «У мене трапилась ситуація, коли українська жінка біженка звернулась до мене за допомогою. Вона працювала прибиральницею в готелі, одного разу під час роботи жінка отримала запит від гостя готелю щодо інтимних послуг через те, що вона – українка. Це дуже її вразило. Їй довелось не лише залишити свою роботу, а й звернутись до психолога за підтримкою після такої ситуації», – розповідає Клас.