Цьогоріч 4 квітня виповнюється 75 років з дня заснування НАТО, яке стало основою єдиної системи євроатлантичної безпеки від Канади до країн Балтії.
З цієї нагоди влітку у Вашингтоні, де 4 квітня 1949 року було підписано угоду, яка вважається документом, що створив Північноатлантичний альянс, пройде ювілейний саміт. І велика увагу на ньому буде приділена Україні, для якої членство в Північноатлантичному альянсі є однією з ключових цілей зовнішньої політики, а вступ до НАТО закріплений в Основному Законі держави.
Попри третій рік повномасштабного російського вторгнення, практично щоденним ракетним атакам по містам і інтенсивним бойовим діям більше ніж на 1200-кілометровій протяжності, Київ продовжує оновлювати військо і впроваджувати стандарти НАТО, маючи надію на позитивне рішення під час проведення ювілейного саміту НАТО у Вашингтоні.
І хоча західні експерти та політики досі не мають єдиної позиції щодо питання членства України в Альянсі, Київ активно працює над своїм “домашнім завданням”.
Так, наразі в оборонному відомстві і ЗСУ вже запроваджено 301 стандарт НАТО.
В березні цього року Міністр оборони України Рустем Умєров підписав План заходів з реалізації адаптованої Річної національної програми співробітництва з НАТО (аРНП) на 2024 рік, що була розроблена на виконання домовленостей за результатами Вільнюського саміту НАТО. Програма передбачає більше 50 заходів в рамках 17 цілей, які мають бути виконані протягом цього року. Ключовим пріоритетом аРНП є реформування сектору безпеки та оборони України.
Також у березні 2024 року у Міністерстві оборони та Генеральному штабі ЗСУ повідомили про початок нового етапу реформи оборонного менеджменту., яка передбачає досягнення в довгостроковій перспективі функціональної взаємосумісності з партнерами з держав-членів НАТО.
Як ще один крок до НАТО слід розглядати і затвердження наказом Міністра оборони України від 5 листопада 2023 року Концепції військової кадрової політики до 2028 року, яка в тому числі передбачає створення дієвої системи рекрутингу ЗСУ професійним і вмотивованим особовим складом.
Від листопада 2023 року до 25 березня на 4 платформах було розміщено понад 10 тисяч вакансій і отримано на них понад 130 тисяч відгуків.
МО України заявили про намір відкрити тільки в першому півріччі 2024 року 27 центрів рекрутингу в обласних центрах та великих містах.
“Станом на 2 квітня відкрито сім рекрутингових центрів, зокрема щойно два відкрилися в Харкові. У першому півріччі ми будемо представлені в більшості регіонів України, де буде до 30 центрів і до кінця року представлені в усіх регіонах, в усіх великих містах. При розробці нових алгоритмів рекрутингу ми вивчали досвід країн-членів НАТО, які у постійному режимі рекрутують до своїх Збройних сил своїх громадян”, – розповів у коментарі для УЦБС уповноважений Міністерства оборони України з питань рекрутингу Олексій Бежевець.
Оновлена українська армія доводить, що здатна проводити сучасні масштабні наступальні та оборонні операції проти переважаючого в силах та засобах ворога, завдавати йому серйозних поразок з наявними обмеженими ресурсами.
Цього року, в квітні, відзначають другу річницю визволення півночі України від російських військ. Україна продемонструвала стійкість і силу духу, коли їй на опір не давали і 3 днів. Пізніше були Харківська та Херсонська операції, оборонні операції на сході та наступ на півдні. Маємо успішні удари по військових цілях в небі й на морі, знищення кораблів і авіації ворога. Крім того, українська зброя вражає агресора і на його території, і це змушує його думати про будівництво там оборонних рубежів. Також, за даними української розвідки, після рейдів російських добровольців у складі ЗСУ з легіону “Свобода Росії”, “Сибірського батальйону” та “Російського добровольчого корпусу” ворог активізував заходи зі зміцнення ділянок кордону у Бєлгородській, Курській, Брянській областях. Це сковує російські сили і ускладнює плани просування на Харківщині.
У ході цієї війни Україна довела, що більш ніж готова до членства в НАТО і може багато запропонувати Альянсу зі свого боку. На шляху до цього Україна сумлінно виконує всі поставлені перед нею завдання та впроваджує реформи, щоб відповідати вимогам НАТО на всіх рівнях. Тобто, свою “домашню” роботу вона робить, і тепер на саміті у Вашингтоні їй повинні дати відповідну оцінку.