Продовжуючи попередні дописи для “Стожар” про відносини України з Нідерландами та Німеччиною, пропоную сьогодні закцентувати увагу на державі, яку здебільшого оминають увагою, коли говорять про пошук нових форматів міждержавного співробітництва України у боротьбі з агресією рф – Португальській Республіці.
Прем՚єр-міністр Антоніу Кошта у Києві, травень 2022 року
А оминають зовсім не справедливо. Так, 15 березня 2024 року Міністерство оборони Португалії у соцмережі Х повідомило: “Португалія підтримує Україну 100 мільйонами євро на закупівлю великокаліберних артилерійських боєприпасів. Разом з низкою європейських країн ми приєднуємося до чеської ініціативи щодо закупівлі боєприпасів”. У Міноборони Португалії наголосили, що використання цих боєприпасів на полі бою досягло надзвичайно високого рівня, що “робить життєво важливим і терміновим для України отримання додаткових боєприпасів для відповіді на інтенсивніші атаки Росії”.
Як відомо, раніше президент Чехії Петр Павел повідомив про початок постачання снарядів для України. На сьогодні йдеться про 800 тисяч боєприпасів, які можуть бути передані Україні у “найближчі тижні”.
У цьому контексті варто пригадати, що трохи більше, як півроку тому (наприкінці червня 2023 року) Португалія оголосила про новий пакет військової допомоги для України, включаючи бронетранспортери та гаубиці. Про це повідомили в міністерстві оборони Португалії. Загалом пакет включає 14 бронетранспортерів M113 і комплект 105-мм гаубиць. “Цей новий пакет військової техніки приєднується до 180 тонн боєприпасів і п՚яти захищених машин медичної підтримки, наданих упродовж кількох тижнів”, – додали у Міністерстві.
Окремо варто згадати про надання Португалію тимчасового захисту для чимало кількості українських громадян. За даними Служби у справах іноземців та кордонів, з початку війни Португалія надала тимчасовий захист 57 390 біженцям із України. З них – 34 602 жінок та 22 788 чоловіків. Чверть біженців – неповнолітні (14 434).
Найбільше людей проживають у таких муніципалітетах:
Лісабон (12 461); Кашкайш (3 714); Порту (2 995); Сінтра (1 970); Албуфейра (1 448).
Проте влітку минулого у Португалії помітили суттєвий відтік українських біженців. У липні 2023 року Служба імміграції та прикордонної служби Португалії (SEF) повідомила про зменшення кількості українських біженців за попередні два місяці на понад 4000 осіб. Подальші дані SEF вказують на те, що було помічено зменшення на 1663 дозволи на проживання зі статусом тимчасового захисту.
За даними Євростату, у серпні 2023 року в Португалії залишалися зареєстровані 56710 біженців із України. У кінці липня ця цифра складала 56035 українців. На кінець грудня минулого року ця цифра зросла до 58885 осіб (при загальній чисельності населення Португалії в 10,33 млн. осіб).
Звертаючи уваги на сьогоднішні проблеми адаптації вимушених українських переселенців 2022-2024 рр. Слід окремо згадати, що саме Португалія на наприкінці 1990-2000-ті роки стала одним із перших (поряд з Італією та Іспанією) центрів сучасної трудової економічної міграції до країн Європейського Союзу.
З погляду історичної ретроспективи можемо погодитися, що кожна економічна криза в історії незалежної України супроводжувалася великими хвилями міграції українців за кордон.
Так було у 90-х роках, після глобальної кризи 2008/2009 років і економічних проблем, які супроводжували війну у 2014-2015 роках.
У Португалію за останні десятиліття утворилася велика українська громада. Вона нараховує щонайменше десятки тисяч людей і займає четверте місце в країні – після вихідців з Бразилії, Кабо-Верде та Румунії.
За офіційною статистикою, українська діаспора у Португалії почалася з сотень трудових мігрантів у 2000 році. Її стимулювало масштабне будівництво об’єктів чемпіонату Європи з футболу 2004 року. Вже 2006 року йшлося про десятки тисяч українців.
Станом на 2018 рік, в країні з резиденцією (правом на проживання) жили 29 тисяч українців (це 6,1 % від загальної кількості іноземців в Португалії), з них в окрузі Лісабон – 8 тисяч.
Загалом українців набагато більше – оскільки громадянство Португалії можна отримати після 5 років легального проживання, чимало колишніх мігрантів має подвійне або тільки португальське громадянство. Лише 2018 року понад 2 100 українців отримали громадянство Португалії.
Повертаючись до актуального контексту варто основну увагу зосередити на позачергових парламентських виборах у Португалії 10 березня 2024 року, зокрема, проаналізувавши попередні результати та окреслити варіанти подальшого політичного розвитку країни, з погляду України загалом та десятків тисяч українців, які проживають на португальській землі.
Розпочати можна з певного роду сенсаційних новинних заголовків, що Після майже 20 років правління лівоцентристів до влади у Португалії може прийти права коаліція. Це стало можливим унаслідок дострокових парламентських виборів, оголошених через гучний корупційний скандал. Прем՚єр Португалії Кошта залишив посаду торік у листопаді після того, як країну сколихнули новини про поліцейські рейди на урядові будівлі та розслідування ймовірної торгівлі впливом.
Особливе невдоволення значної частини португальських виборців викликала ліберальна міграційна політика Португалії. Так, за попередніми офіційними даними, в країні у 2023 році мешкав мільйон іноземців – удвічі більше, ніж п’ять років тому. Фактично кожен десятий у Португалії – іноземець, причому переважна більшість із них (400 тисяч) – бразильці.
Отже, після цих виборів Соціалістична партія (PS) втратила абсолютну більшість, поступившись Демократичному альянсу (AD), який також не набрав абсолютної більшості. З іншого боку, партія “Чега” (Chega!) зміцнила свої позиції як політична сила, збільшивши кількість депутатів у Асамблеї Республіки в чотири рази.
Голоси емігрантів ще не підраховані, але підрахунок голосів на португальській території поки що передбачає включення 76 депутатів від АД, 48 депутатів від “Чеги” та 8 депутатів від Ліберальної ініціативи (ЛІ). Завдяки коаліції між СДП і ХДС АД отримала на 5 депутатів більше в Асамблеї, ніж на виборах 2022 року. ІЛ вдалося зберегти кількість депутатів, незважаючи на те, що вона збільшила кількість виборців, отримавши 5,08 % голосів у 2024 році проти 4,98 % у 2022 році.
Таким чином, PS втратила абсолютну більшість, зменшившись зі 117 депутатів до 77 обраних кандидатів. Блок Ескерда (БЕ) збільшив кількість голосів, незважаючи на те, що зберіг кількість обраних депутатів. Об’єднана демократична коаліція(CDU) втратила обраних депутатів, у тому числі депутата від округу Бежа. ХДС у Бежі втратила одного депутата, місце, яке було закріплене за кандидатом “Чеги” в цьому окрузі. Як і раніше, зліва найбільше зросла партія “Лівре”, яка зуміла вирости і обрати чотирьох депутатів. Pessoas-Animais-Natureza (PAN) обрала одного кандидата, а Інес Суза Реал залишиться в парламенті.
Більшість соціологічних опитувань та політичні аналітики очікували, що “Чега” залишиться третьою політичною силою, але не очікувалося, що партії вдасться перемогти в одному з виборчих округів.
В окрузі Фару Чега отримала найбільше голосів, набравши на 4 000 голосів більше, ніж PS. Незважаючи на те, що “Чега” перемогла в Алгарве, вона перемогла не в усіх муніципалітетах цього найпівденнішого регіону країни.
З 16 муніципалітетів Алгарве, “Чега” перемогла в Портімау, Лагоа, Сілвеш, Луле, Албуфейра та Ольяу. Муніципалітети-переможці розташовані там, де найбільше зосереджений туризм, але також там, де існує найбільше проблем з посухою.
Незважаючи на збільшення кількості депутатів “Чеги” в парламенті та перемогу партії в окрузі Алгарве, найбільшою несподіванкою голосування португальців 10 березня ц.р. тала партія “Національна демократична альтернатива” (ADN). На виборах 2022 року партія на чолі з Бруно Фіалло отримала близько 10 000 голосів, однак на виборах 2024 року АДН досягла позначки в 100 000 голосів, майже обравши одного депутата.
Проте португальські ультраправі наразі не становлять загрози для підтримки України. Наголошую саме на тому, що наразі не становлять загрози. Але не варто забувати, наприклад, того, що партія Chega! з 2020 року є частиною групи Європейського парламенту з питань ідентичності та демократії, яка, як очікується, матиме успіх на виборах до Європейського парламенту в червні, і вже неодноразово від 2014 року показувала показала свою відверто проросійську позицію.
Будемо пам՚ятами, лідер Chega! Андре Вентура не раз особисто запевняв, що підтримує Україну як жертву повномасштабної агресії рф – “незалежно від того, хто прийде до влади 10 березня”, “незалежно від європейського контексту”, “незалежно від виборів у США”. “Ми не дамо Україні лишитися наодинці чи програти цю війну. Важливо, щоб усі, зокрема мої союзники в Європі, усвідомили це: якщо Україна програє цю війну, її програємо ми всі”, – сказав Вентура на одному з передвиборчих заходів – як символічно – у другу річницю повномасштабного вторгнення росії в Україну.
Лідер Chega! Андре Вентура
Вентура закликав до того, щоб Португалією керували “всі” її праві партії, але під час своєї переможної промови Монтенегро підтвердив свою обітницю не укладати жодної політичної угоди з ультраправими.
Окремо слід звернути увагу на повідомлення Національної виборчої комісії (CNE) Португалії, що кількість голосів португальських емігрантів, отриманих на 12 березня, зросла майже на дві третини порівняно з парламентськими виборами 2022 року.
Отже, за результатами голосування португальських емігрантів буде обрано чотирьох депутатів, які можуть вплинути на остаточний результат цього виборчого акту, оскільки AD обрала 79 депутатів, а PS – 77.
З понад 1,5 мільйона бюлетенів, надісланих Португалією цим виборцям, починаючи з 4 лютого, на сьогоднішній день отримано 211 855 листів-відповідей, надісланих виборцями, які проживають за кордоном.
Листи з бюлетенями для голосування почали надходити 20 лютого. Більшість з них були надіслані з Європи – 186 100 (88 %), далі йдуть Америка (21 471, 10%), Африка (3404, 2%) та Азія і Океанія (880).
Отримані 211 855 листів становлять 13,74 % від загальної кількості надісланих бюлетенів.
У порівнянні з виборами 2022 року, коли за той самий період надійшло 128 793 листи, що становить 8,48 % надісланих листів, підраховані сьогодні цифри свідчать про збільшення майже на дві третини (64,49 %).
18, 19 і 20 березня 2024 року голоси цих емігрантів будуть зібрані і підраховані, а офіційні результати голосування заплановані до оголошення на кінець 20-го числа.
На сьогодні ж запам՚ятаймо, що Демократичний альянс (AD), який об՚єднує PSD, CDS і PPM, з 29,49 % підрахованих голосів, отримав 79 депутатів в Асамблеї Республіки на недільних парламентських виборах, проти 77 у PS (28,66 %), за ним йде Chega, яка має 48 обраних депутатів (18,06 %). ІЛ з вісьмома місцями, БЕ з п’ятьма і ПАН з одним зберегли кількість депутатів. Ліві збільшила кількість депутатів з одного до чотирьох, тоді як ХДС втратила два місця і залишилася з чотирма депутатами.
Очікується, що після консультацій з лідерами партій, які отримали місця в парламенті, президент Португалії Марселу Ребелу ді Соза запропонує лідеру переможців Луїшу Монтенегро сформувати уряд.
Лідер “Демократичного альянсу” Луїш Монтенегру святкує перемогу своєї партії на дострокових виборах. Лісабон, 10 березня 2024 року Фото: AFP/EAST NEWS
Наскільки справдиться цей прогноз побачимо вже в найближчі тижні, а також чи не станеться негативних змін у політиці нового уряду по підтримці України у війні з росією.
На завершення варто наголосити, що португальське голосування стало останніми парламентськими виборами на території Європейського Союзу перед голосуванням за новий склад Європейського парламенту в 6-8 червня цього року. І вони вкотре закріпили поступове зростання рейтингів правих та ультраправих сил, що показали попередні вибори в Італії, Швеції, Фінляндії та інших членах ЄС. Натомість соціалісти зберігають владу лише в чотирьох державах, які входять до складу Євросоюзу.
Джерела:
1. Богданьок О. Португалія виділила 100 млн євро на чеську ініціативу із закупівлі снарядів для України. Режим доступу: https://suspilne.media/706502-portugalia-vidilila-100-mln-evro-na-cesku-iniciativu-iz-zakupivli-snaradiv-dla-ukraini/
2. Голоси емігрантів зросли майже на дві третини. Режим доступу: https://www.theportugalnews.com/uk/uk-news/2024-03-12/emigrant-vote-increase-by-almost-two-thirds/86870
3. Ерман Г. Міграція в Португалію. Як там живеться українцям. Режим доступу: https://www.bbc.com/ukrainian/features-56530872
4. Свиридюк Ю. Португалія оголосила про новий пакет військової допомоги Україні. Режим доступу: https://suspilne.media/511849-portugalia-ogolosila-pro-novij-paket-vijskovoi-dopomogi-ukraini/
5. Павлюк О. Перевибори на тлі корупції: Португалія готується до історичної зміни влади. Режим доступу:
https://www.eurointegration.com.ua/articles/2024/03/12/7181548/
6. Хижняк Ю. Парламентські вибори в Португалії: правоцентристи перемогли, але не здобули більшості. Режим доступу: https://www.rfi.fr/uk/європа/20240311-парламентські-вибори-в-португалії-правоцентристи-перемогли-але-не-здобули-більшості
7. Chega: 5 things to know about Portugal’s surging far-right party. Режим доступу: https://www.politico.eu/article/5-things-portugal-surging-far-right-party-chega-ventura/
8. Goncalves S., Catarina Demony C., Latona D. Portugal’s conservatives win election as far-right surges. Режим доступу: https://www.reuters.com/world/europe/portuguese-head-polls-right-left-seen-almost-evenly-matched-2024-03-10/
9. Hernández-Morales А. Portugal swings right in knife-edge snap election. Режим доступу: https://www.politico.eu/article/portugal-election-democratic-alliance-right-luis-montenegro-far-right/
10. Kryeziu А. Portugal Extends Validity of Temporary Protection Permits Granted to Ukrainians for Another 6 Months. Режим доступу: https://www.schengenvisainfo.com/news/portugal-extends-validity-of-temporary-protection-permits-granted-to-ukrainians-for-another-6-months/
11. Over 4.3 million people under temporary protection. Режим доступу: https://ec.europa.eu/eurostat/web/products-eurostat-news/w/ddn-20240208-1
12. Portugal election: Democratic Alliance claim victory. Режим доступу: https://www.dw.com/en/portugal-election-democratic-alliance-claim-victory/a-68484834
13. Santos G. D. За кого проголосували португальці? Режим доступу: https://www.theportugalnews.com/uk/uk-news/2024-03-12/who-did-the-portuguese-vote-for/86876
Василь Гулай, доктор політичних наук, професор,
завідувач кафедри міжнародної інформації
Національного університету “Львівська політехніка”/
голова правління ГО “Центр інформаційно-комунікативного менеджменту”