Політична турбулентність, котра з осені минулого року охопила ключових стратегічних союзників у війні України проти росією стає все більш очевидною, а ступінь й характер її ризиковості негативно впливають на реалізацію національних інтересів нашої держави.
Зокрема, українці не можуть дочекатися вирішального голосування у Палаті представників Конгресу США про надання Україні пакету допомоги, бо Майк Джонсон оголосив перерву в роботі до 28 лютого без винесення на голосування законопроєкту про допомогу Україні, Ізраїлю й Тайваню.
За цих обставин для реалізації українських національних інтересів у боротьбі з широкомасштабною російською агресією вагомішою стає позиція інших наших стратегічних союзників, особливо ФРН.
Визначальною для українсько-німецьких відносин цього року безумовно має стати реалізація Угоди про співробітництво у сфері безпеки та довгострокову підтримку між Україною та Федеративною Республікою Німеччина, підписаної 17 лютого 2024 року в рамках Мюнхенської міжнародної конференції Президентом України Володимиром Зеленським та Федеральним канцлером Федеративної Республіки Німеччини Олафом Шольцом, яка діятиме 10 років з дати підписання.
Зокрема, в Угоді:
- зафіксовано рекордний рівень підтримки Німеччини на 2024 рік – 7,1 мільярда євро фінансової і військової допомоги;
- Німеччина підтримує зусилля України на шляху реформ, зокрема у контексті наших прагнень до членства в ЄС і НАТО. Угода жодним чином не перешкоджає шляху України до майбутнього членства в НАТО;
- закріплено основні напрямки довгострокової військової підтримки Німеччини. Разом працюватимемо над забезпеченням стійких сил, здатних захищати Україну зараз і стримувати агресію в майбутньому, шляхом продовження надання допомоги Німеччини у сфері безпеки та сучасного військового обладнання;
- невійськовий блок співпраці включає не лише поглиблення економічного співробітництва і фінансово-технічну підтримку, але й підтримку стійкості енергетичної та іншої критичної інфраструктури, посилення співпраці у сферах інформаційної безпеки та боротьби з організованою злочинністю;
- особливу увагу приділено співпраці у сфері оборонної промисловості та підтримці високотехнологічного розвитку ВПК України, в тому числі за рахунок німецьких інвестицій;
- закріплено механізм екстреного реагування впродовж 24 годин та надання Україні додаткової невідкладної допомоги у випадку майбутньої агресії;
- Угода передбачає поглиблення співпраці у питаннях компенсації збитків, спричинених російською агресією, та притягнення Росії до відповідальності за злочин агресії проти України шляхом створення відповідного трибуналу .
Проте реалізації зобов՚язань німецькою сторони буде значним чином залежати від низки факторів внутрішнього та зовнішнього характеру. До найбільш очевидних викликів комплексного характеру безумовно можна віднести вибори до Європейського парламенту, які заплановані на 6-9 червня 2024 року. Внутрішньополітична ситуація у ФРН напередодні та під час цієї виборчої кампанії потребуватиме відповідного аналізу, зокрема, з огляду як на місце та роль Німеччини у системі прийняття рішень Європейським Союзом загалом та представництво країни в Європарламенті.
Так, згідно Лісабонської угоди про внесення змін в Угоду про Європейський Союз й Угоду про заснування Європейської Спільноти від 17 грудня 2007 року (набула чинності з 1 грудня 2009 року) за Німеччиною була закріплена квота в 96 мандатів (11,62 % від загальної чисельності в 705 мандатів) (цього року обиратимуть 720 депутатів). Голосування проходите за пропорційною виборчою системою із відповідним виборчим порогом (у Німеччині він відсутній).
З огляду на це варто окремо проаналізувати останні соціологічну опитування електоральних преференцій німців та партійну структуризацію напередодні червневого голосування. Так, за даними опитування Insa для газети Bild, опублікованого 23 січня ц.р. Зокрема, лідирує опозиційний правоцентристський альянс ХДС/ХСС із 30,5%, тоді як сукупна підтримка трьох коаліційних партій – соціал-демократів, “зелених” і вільних демократів – залишилася на рівні 31 %, що більш ніж на 20 відсоткових пунктів нижче від їхнього спільного результату на загальних виборах 2021 року, а сама СДПН канцлера Шольца набрала лише 13,5%.
При цьому підтримка ультраправої з виразними симпатіями до рф “Альтернативи для Німеччини” знизилася до 21,5 % проти 23% на початку січня цього року. Водночас, згідно з опитуваннями вона має найбільшу, ніж будь-коли, підтримку у Бранденбурзі, Саксонії та Тюрингії, де восени відбудуться місцеві вибори.
Сара Вагенкнехт стала співорганізаторкою великої акції «Повстання за мир» (Aufstand für Frieden) – проти підтримки України .
Нова ліворадикальна партія Сари Вагенкнехт BSW із 3% зрівнялася в опитуванні з Вільними виборцями і лише на один відсотковий пункт відстає від правлячих вільних демократів і опозиційної Лівої партії.
Вказані вище соціологічну заміри у свій спосіб підтверджують загрозливу тенденцій, що може посилюватиметься – незадоволення значної частини німецьких виборців військовою та фінансовою підтримкою ФРН України.
Наприклад, соціологічне опитування, проведене інститутом вивчення громадської думки Insa на замовлення тижневика Bild am Sonntag та оприлюднене 14 січня ц.р. показало, що 76 % німців незадоволені діяльністю уряду ФРН, тоді як позитивно її оцінюють лише 17 %. Нинішній показник довіри до уряду Олафа Шольца – найнижчий з грудня 2021 року, відколи той розпочав роботу. Діяльністю самого канцлера не задоволені 72 % опитаних, причому за останній місяць цей показник зріс на три відсотки. З тим, що Шольц добре справляється зі своїми обовʼязками погоджується лише кожен пʼятий респондент (у грудні таких було на три відсотки більше – 23 %).
Не меншу стурбованість викликають результати опитування мешканців ЄС щодо готовності захищати власні держави у випадку прямої агресії з боку російської федерації. Так, у Німеччині 40 % громадян не готові захищати країну зі зброєю у разі воєнного нападу, з՚ясував інститут Forsa. Точно готові воювати за країну 17 % респондентів, “ймовірно” готові – 19 % .
Квазіпацифістські очікування отримують потужне інформаційне (очевидно, що також фінансове) підживлення з боку “агентів впливу” москви в німецькому політикумі. Новою загрозою для українсько-німецької співпраці в безпекові сфері вже більше стає партія “Альянс Сари Вагенкнехт − за розум і справедливість” (BSW), котра 27 січня ц.р. провела свій перший установчий з’їзд, на якому одноголосно ухвалила, серед іншого, програму виборів у Європарламент, у яких планує взяти участь 9 червня.
Як відомо, партія BSW з’явилася наприкінці 2023 року, коли Сара Вагенкнехт вийшла з Лівої партії (спадкоємиці комуністичної партії НДР). Вона виступає з лівою популістською програмою – збільшення пенсій, зниження видатків на оборону і припинення дорогої кліматичної політики.
Вона також має виразну проросійську позицію, вимагаючи від уряду Німеччини припинити постачання зброї Україні. Також серед пунктів програми BSW є поглиблення відносин з росією, відновлення експорту з рф нафти та газу з підписанням багаторічних контрактів, зняття санкцій, які зашкодили, мовляв, не російській економіці, а європейській, а війну в Україні “все одно не зупинили”. Крім того, “Альянс Сари Вагенкнехт” наполягає на “мораторії на розширення ЄС”, категорично відкидаючи переговори щодо вступу до Євросоюзу з Україною, Молдовою та Грузією.
Не менш загрозливі для України процеси відбуваються на крайньому правому німецькому політичному спектрі, де знана своєю проросійською позицією “Альтернатива для Німеччини” не тільки впевнено зберігає другу позицію в виборчих вподобаннях німців ( із показниками близько 20 %), але очевидно існує відповідний суспільний запит на появу нових політичних проєктів як конкурентів для “Альтернативи”, так й головного опозиційного правоцентристського блоку “Християнсько-демократичного союзу / Християнсько-соціального союзу”.
Зокрема, про плани започаткувати власну політичну силу заявив 61-річний Ганс-Георг Маасен. Він у 2012-2013 роках очолював Відомство захисту конституції ФРН (контррозвідка). Сам Маасен вже 35 років перебуває у правоцентристській партії ХДС і водночас очолює правоконсервативний “Союз цінностей” (близько 4000 членів). Цю організацію він і хоче перетворити на партію. В інтервю BILD політик заявив, що готовий вийти з ХДС, якщо Союз цінностей підтримає його плани.
Отже, хоча вибори до Бундестагу заплановані на осінь 2025 року, але у 2024 році у Німеччині відбудуться вибори в Європарламент та у трьох східнонімецьких землях – Бранденбурзі, Тюрингії та Саксонії. Результати обидвох виборчих кампаній матимуть вплив на загальну політичну ситуацію в країні та на подальші відносини з Україною та особливо на життя мільйонів українців на німецькій землі
Не варто оминати увагою, що на кінець грудня 2023 року кількість біженців з України зі статусом тимчасового захисту в ЄС досягнула 4 млн 312,22 тис. осіб, які залишили Україну внаслідок російського вторгнення 24 лютого 2022 року.
Порівняно з кінцем листопада 2023 року найбільше абсолютне зростання кількості бенефіціарів спостерігалося саме у Німеччині (+15 285; +1,2%), а також у Чехії (+3 750; +1,0%) та Іспанії (+2 255; +1,2%).
Згідно з даними Євростату, на кінець 2023 року основними країнами ЄС, які прийняли одержувачів тимчасового захисту з України, були Німеччина (1 млн 251,25 тис. осіб; 29,0 % від загальної кількості), Польща (954,80 тис. осіб; 22,1 %) і Чехія (373,04 тис. осіб; 8,7 %). Сумарна частка цих трьох країн становить 59,8%. Роком раніше показник Польщі був 956,76 тис., Німеччини – 936,38 тис. і Чехії – 431,31 тис.
Отже, наведена вище статистика переконливо показує вагому роль ФРН прийнятті біженців з України зі статусом тимчасового захисту, які формують нову українську діаспору в цій країні та світі загалом.
Зокрема, як повідомляє Посольство Німеччини в Україні, біженці з України станом на зараз можуть вʼїхати до Німеччини без візи та без біометричного паспорта та подати заявку на тимчасовий захист. Посвідка про право перебування з метою тимчасового захисту видається строком на два роки.
Федеральне міністерство внутрішніх справ і комплексного територіального розвитку Німеччини також повідомило, що дозволи на тимчасове перебування з метою тимчасового захисту для українців автоматично продовжуються до 4 березня 2025 року.
Для отримання тимчасового захисту потрібно подати заяву в компетентному відділі Федерального відомства з міграції та біженців.
Українці у Німеччині, які не мають власного доходу або цього доходу недостатньо для покриття витрат, мають право на соціальні виплати. Уточнюється, що працездатні українці можуть отримувати цивільну допомогу від центру зайнятості (нім. Jobcenter), а обмежено працездатні або пенсіонери можуть отримувати соціальну допомогу від органу соціального забезпечення (нім. Sozialamt).
Як цивільна, так і соціальна допомога може включати грошові виплати, а також ваучери, зокрема на придбання продуктів харчування, одягу, засобів гігієни й оренди житла. Також українці, що перебувають під тимчасовим захистом, будуть застраховані за програмою обов’язкового медичного страхування.
Згідно з інформацією на порталі “Germany4Ukraine”, щомісячні виплати українцям становлять:
- 502 євро одиноким батькам,
- 451 євро дорослим,
- 402 євро дорослим до 25 років, які ще не мають власного домогосподарства,
- 420 євро підліткам від 14 до 17 років,
- 348 євро дітям від 6 до 13 років,
- 318 євро дітям до 6 років.
У наступних дописах для “Стожар” буде продовжено аналіз актуального стану та перспектив відносин України з державами, котрі стали тимчасовим прихистком для нової хвилі української діаспори після трагічного дня 24 лютого 2022 року, з особливим акцентом на їхній внутрішньополітичні процеси та цьогорічні виборчі кампанії.
Джерела:
1. Арович В. Проти допомоги біженцям і постачання зброї Україні. Хто така Сара Вагенкнехт, яка створює нову партію у Німеччині. Режим доступу: https://www.radiosvoboda.org/a/sara-vahenknekht-politychnyy-proyekt-prorosiyski-naratyvy/32659937.html
Барановська М., Шварц Дм. Понад три чверті німців невдоволені урядом – соціологія. Режим доступу: https://www.dw.com/uk/ponad-tri-cverti-nimciv-nevdovoleni-robotou-uradu-sociologia/a-67975817
Вибори-2024 до Європарламенту: прогнози для ЄС і України. Режим доступу: https://www.radiosvoboda.org/a/vybory-2024-do-yevroparlamentu-prohnozy-yes-ukrayina/32758770.html
2. Головчак Х. У Німеччині може з՚явитися нова права партія: що відомо. Режим доступу: https://tsn.ua/svit/u-nimechchini-mozhe-z-yavitisya-nova-prava-partiya-scho-vidomo-2486497.html
3. Ізвощикова А. Тимчасовий захист, житло та виплати у 2024 році: якими будуть умови для українських біженців у країнах Європи та світу. Режим доступу: https://suspilne.media/667778-timcasovij-zahist-zitlo-ta-viplati-u-2024-roci-akimi-budut-umovi-dla-ukrainskih-bizenciv-u-krainah-evropi-ta-svitu/
4. Німецька “подруга Путіна” на з’їзді своєї партії захотіла “переговорів з Росією”. Режим доступу: https://www.eurointegration.com.ua/news/2024/01/27/7178382/
5. Опитування показало падіння рейтингу “Альтернативи для Німеччини” нижче 20 %. Режим доступу: https://www.eurointegration.com.ua/news/2024/01/30/7178558/
6. Скільки європейців готові захищати свою країну зі зброєю в руках у разі війни. Режим доступу: https://www.slovoidilo.ua/2024/02/02/infografika/svit/skilky-yevropejcziv-hotovi-zaxyshhaty-svoyu-krayinu-zbroyeyu-rukax-razi-vijny
7. Угода про співробітництво у сфері безпеки та довгострокову підтримку між Україною та Федеративною Республікою Німеччина. Режим доступу: https://www.president.gov.ua/news/ugoda-pro-spivrobitnictvo-u-sferi-bezpeki-ta-dovgostrokovu-p-88985 .
8. 2024 – рік виборів у світі. Де вони надважливі для України. Режим доступу: https://www.bbc.com/ukrainian/articles/cj5gglj2z8jo
9. Over 4.3 million people under temporary protection. Режим доступу: https://ec.europa.eu/eurostat/web/products-eurostat-news/w/ddn-20240208-1
Василь Гулай, доктор політичних наук, професор,
завідувач кафедри міжнародної інформації
Національного університету «Львівська політехніка»/
голова правління ГО «Центр інформаційно-комунікативного менеджменту»