Про динаміку чисельності українців, які покинули домівки через війну, і про проблеми, з якими стикаються українці за кордоном та внутрішньо переміщені особи в Україні, розповів в інтерв’ю французькому виданню Le Monde Верховний комісар ООН у справах біженців Філіппо Гранді.
Про це повідомляє ресурс RFI. Гранді також порекомендував Європі поширити досвід приймання українських біженців на інших мігрантів.
Напередодні цього інтерв’ю Філіппо Гранді побував в Україні: відвідав Одесу, Кривий Ріг, Дніпро, Харків, Ірпінь та Київ. Верховний комісар ООН зауважив, що пошкодження житлового фонду від обстрілів стали ще більшими, ніж минулого року. І відзначив, що українці крім найнеобхіднішого просять у гуманітарних місій матеріали для ремонту помешкань, пошкоджених чи зруйнованих обстрілами росіян.
«Особливістю України є те, що люди завжди просять не лише ковдру для сну у центрах прийому, а й матеріали для відновлення своїх будинків, щоб не залишатися у депресивних центрах прийому чи спільних квартирах», — зауважив Філіппо Гранді.
Часто люди після зруйнування помешкання російським ударом переїздять за кілька кілометрів від житла, до родичів та друзів: таким чином кількість переселенців зростає. Наразі їх в Україні — 3-4 мільйони, констатував комісар. Такі люди потребують гуманітарної допомоги та психологічної підтримки. «Найбільш уразливими є люди похилого віку, які не змогли виїхати, безробітні та діти. Більшість із них відвідують школу дистанційно, бо шкільні будівлі постраждали від авіаударів чи не мають укриттів», — зазначив представник ООН.
Українці за кордоном. За оцінками ООН, всього у світі налічується 6,3 мільйонів українських біженців: здебільшого це жінки з дітьми та пенсіонери. Останнім часом незначно зросла кількість біженців-чоловіків призовного віку. Більшість українців перебувають у Європі, лідером із прийому є Німеччина, де зареєстровано 1,3 мільйона біженців. 60-70% вимушених мігрантів планують повернутися у довгостроковій перспективі. При цьому понад 1,5 мільйона громадян приїздили в Україну вже після початку вторгнення: часто це були короткострокові візити до родичів. Та 900 тисяч прожили в країні більше ніж три місяці, а зараз намітилася тенденція повернення на триваліші терміни, сказав Гранді.
Допомога біженцям. Глава УВКБ ООН позитивно оцінив практику, запроваджену країнами ЄС для підтримки українських біженців. Втім, він закликав вже зараз подумати про шляхи допомоги українцям, коли дія тимчасового захисту закінчиться. Гранді також запропонував розповсюдити практику прийняття українців країнами Європи на інших біженців: адже таких мігрантів набагато менше, зазначив комісар.
«Ми не применшуємо труднощів, які [потік біженців] створює для країн, що їх приймають, але можна швидко і ефективно впоратися з цією ситуацією, дотримуючись принципів. Риторика про те, що цим країнам загрожує «вторгнення» [мігрантів], та доведеться вдатися до крайніх заходів, таких як будівництво стін, депортація чи повернення людей у море, — хибне коло і суперечить міжнародному праву. Європа прийняла шість мільйонів українських біженців без особливих проблем та перешкод, невже ми не можемо впоратися зі значно меншими потоками з інших країн? Те, що ми дізналися з українського досвіду, можна хоча б частково застосувати і до інших країн», — зауважив Філіппо Гранді.