Попри залякування та погрози батькам з боку російських загарбників на окупованих територіях України все ще є сім’ї, в яких діти продовжують вчитися за українською програмою. Там, де є можливість, дехто вчиться онлайн зі своїми вчителями, які виїхали з окупації. Є й такі викладачі, які залишилися в окупації, але на власний страх і ризик дають онлайн-уроки українською, повідомляє DW.
До останніх належить і жінка, яка погодилась поспілкуватися з DW анонімно. Вона є не тільки вчителькою, але також мамою дитини шкільного віку: «Зранку моя дитина йде до школи, де ми вимушені з учнями говорити російською та показувати їм російські книжки. Ввечері проводимо дітям уроки онлайн українською та вчимо їх всьому нашому», – розповідає жінка, яка мешкає на окупованій території Херсонської області. За її словами, майже рік окупації їхня школа не працювала, а діти вчились лише онлайн за українською програмою.
Але в серпні 2023 року, як розповідає далі жінка, до вчителів прийшли російські солдати та під дулами автоматів змусили розпочати навчальний процес за російською програмою, російськими підручниками та російською мовою. «Це важко, адже ніхто з дітей у нашому селі не говорить російською, діти просто не сприймають це, особливо у молодшій школі. Тому ми формально проводимо уроки там, а вдома вечорами вчимо і вчимося. Але це за умови, що є інтернет. Дуже часто він слабкий для онлайну чи взагалі немає», – каже жінка.
Школа в окупації: залякування та примус – щоденна реальність. Про таку ситуацію з навчанням у школах на окупованих Росією українських територіях йдеться і в дослідженні Amnesty International, опублікованому в понеділок, 11 грудня 2023. На основі свідчень 23 працівниць і працівників освітньої сфери та 16 родин із дітьми шкільного віку, які жили або досі живуть під російською окупацією, правозахисники задокументували, як відбувається освітній процес в умовах окупації.
Як повідомляє Amnesty International з посиланням на міністерство освіти й науки України, станом на 24 грудня 2022 року близько 918 навчальних закладів для дітей 6-17 років знаходилися на окупованих РФ територіях України і у цих навчальних закладах Росія перетворила освіту на пропагандистську машину для виховання дітей, у тому числі через спотворення історії та спроби викорінити українську культуру та ідентичність.
«На окупованих Росією територіях залякування та примус є щоденною реальністю для сімей, дітей і викладацького персоналу. Ніхто не може бути в безпеці під безперервною російською кампанією терору в Україні», – зазначила представниця Amnesty International Анна Райт.
Учні та батьки перетворились на «партизанів». Попри ризик переслідування через кілька місяців від початку окупації деякі вчителі та батьки намагалися організувати шкільне навчання за українською програмою. Педагогічний персонал, учнівство й батьки, за словами однієї з респонденток, опитаних Amnesty International, перетворилися на «партизанів, які рили ями у своїх садках, щоби сховати ноутбуки та мобільні телефони або переховувалися на горищах і в старих сараях, щоби зловити стільниковий сигнал» для проведення онлайн уроків за українською програмою.
Шкільна бібліотекарка Уляна (всі імена у дослідженні змінені з міркувань безпеки) розповіла Amnesty International, що їй доводилося таємно узгоджувати зустрічі з учнями та ученицями, щоби передавати їм книжки, попри російські військові патрулі на вулицях їхнього села, які часто проводили безпідставні обшуки.
Погрози батькам і дітям розлученням і депортацією до Росії. У своєму дослідженні Amnesty International наголошує, що, стикаючись з опором і небажанням вчитися в школах за російською програмою, російські військові шантажують батьків тим, що погрожують відібрати дітей та депортувати їх до Росії.
Правозахисники наводять приклад Ксенії, матері 15-річного Кирила із окупованого села на Херсонщині. Навесні 2022 року до них навідався вчитель та запитав у хлопця, чи ходитиме він до школи, коли розпочнеться навчальний процес. Жінка відмовилася відпускати свого сина до школи, де навчання проводили вже за російською програмою. «На початку вересня чоловіки в російській військовій формі прийшли та сказали їм, якщо хлопець не з’явиться у школі завтра, наступного тижня приїде автобус і забере його до притулку в Росії. Кирило повернувся до школи та побачив, що вона вся тепер завішана російською державною символікою, а на вході до неї та всередині стоїть озброєна охорона», – йдеться у дослідженні Amnesty International.
Вимоги створити українську онлайн-школу для окупованих територій. Координаторка громадської організації «Донбас-СОС» Віолета Артемчук вказує на те, що на окупованих територіях батькам та дітям з проукраїнською позицією стає дедалі небезпечніше та важче вчитися паралельно онлайн в українській школі. «Всі сайти, де розміщені українські онлайн-уроки, заблоковані. Щоб обійти блокування, потрібно встановлювати дуже потужні VPN-сервіси. Окупанти дуже ретельно перевіряють всі пристрої дітей та батьків, вишукуючи тих, хто продовжує вчитися в українських школах», – розповіла DW Артемчук.
За її словами, багато батьків врешті-решт погоджуються з тим, аби діти ходили в школи з російською програмою. «Адже їм обіцяють переваги – безкоштовне відвідування гуртків, басейну тощо. І все це тільки в обмін на російський паспорт», – каже правозахисниця. Водночас, продовжує Артемчук, на гарячу лінію «Донбас-СОС» і надалі надходять звернення від батьків та учнів з окупованих територій з проханням пояснити, де на яких платформах та як можна здобути українську освіту. «Здебільшого це випускники шкіл, які хочуть підтягнути предмети для вступу до українських навчальних закладів», – пояснила правозахисниця.
Саме для цього варто було б створити єдину українську онлайн-школу, програма якої була б адаптована до потреб дітей на окупованих територіях та враховувала особливості навчання в таких умовах, вважає представниця українського Центру громадянської просвіти «Альменда» Валентина Потапова. «Діти могли б вчити у цій онлайн-школі українську мову, історію України, право України, а такі предмети як фізика та хімія мають бути зараховані як освітні компетенції», – каже Потапова у розмові з DW.
Валентина Потопова закликала не повторювати помилки минулого. За її словами, громадські організації пропонували створити таку онлайн-школу ще в 2014 році після окупації Криму та частини Донецької та Луганської областей, однак цього зроблено так і не було. За десять років окупації Україна втратила ціле покоління дітей, констатує Потапова.