Після 24.02.2022 – початку геноцидної війни росії на українських територіях – молодь країни опинилися в складній і непростій ситуації як в Україні, так і за її межами. Очевидним є те, що молодим людям, які щойно розпочинають своє доросле життя, належить проходити складний шлях і російська агресія «робить спроби» забрати всі звичні для цього механізми.
Однак, попри значні труднощі, українська молодь продовжує творити і прагнути можливостей для мирного та повноцінного життя. Нижче пропонуємо інтерв’ю з молодою українською дослідницею ІРИНОЮ МАРТИНЯК, в даний час здобувачки ступеня доктора філософії у галузі неорганічної хімії Массачусетського технологічного інституту (Кембридж, США), стосовно її дослідницького шляху в хімічній науці, розвитку і перспективах досліджень, міркування й поради молодим українцям та інше цікаве.
Довідка стосовно Ірини Мартиняк:
- 2016 рік – закінчила Золочівську ЗОШ І-ІІІ ст. № 4 (Золочів, Львівська область, Україна);
- 2016 – 2020 – навчання на хімічному факультеті ЛНУ ім. І. Франка (бакалавр хімії) (Львів, Львівська область, Україна);
- 2016 – 2020 – наукова робота на кафедрі неорганічної хімії хімічного факультету ЛНУ ім. І. Франка під керівництвом доцента Наталії Михайлівни Муць і професора Романа Євгеновича Гладишевського (Львів, Львівська область, Україна)
- 2020 – 2023 – навчання хімії в Вищій нормальній школі у Парижі (École normale supérieure) (диплом Вищої нормальної школи у галузі хімії) (Париж, регіон Іль-де-Франс, Франція); стажування в Лабораторії складних рідин та їх резервуарів (Laboratoire des fluides complexes et leurs réservoirs) в Університеті міста По та країн Адуру (Université de Pau et des Pays de l’Adour) під керівництвом професора Фабріціо Крокколо (Prof. Fabrizio Croccolo) (Англет, регіон Нова Аквітанія, Франція); наукова робота у Паризькому інституті пористих матеріалів (Institut des matériaux poreux de Paris) під керівництвом доктора Антуана Тіссо (Dr. Antoine Tissot) та професора Крістіана Серра (Prof. Christian Serre) (Париж, регіон Іль-де-Франс, Франція)
- 2021 – 2023 – навчання у Сорбонні (Університет імені П’єра та Марії Кюрі, Париж VI/ Université Pierre et Marie Curie, Paris VI) та Паризькому дослідницькому університеті PSL (Paris Sciences et Lettres University) (магістр хімії та фізики матеріалів) (Париж, регіон Іль-де-Франс, Франція); стажування у Федеральній політехнічній школі Лозанни (École polytechnique fédérale de Lausanne, EPFL) під керівництвом професора Беренда Сміта (Prof. Berend Smit) (Сьйон, кантон Вале, Швейцарія); наукова робота у Паризькій лабораторії хімії конденсованої матерії (Laboratoire de chimie de la matière condensée de Paris) під керівництвом професора Крістіана Бонома (Prof. Christian Bonhomme) (Париж, Іль-де-Франс, Франція); стажування у Кембриджському університеті (University of Cambridge) під керівництвом професора дами Клер Грей (Prof. Dame Clare Grey) (Кембридж, графство Кембриджшир, Сполучене Королівство)
- 2023 рік – здобула стипендію Президента Массачусетського технологічного інституту (Massachusetts Institute of Technology Presidential Fellowship) на здобуття ступеня доктора філософії у галузі неорганічної хімії (Кембридж, штат Массачусетс, США).
Інтерв’юер Євгеній Захарчук: Ірина, вітаю тебе й вдячний за можливість нашого спілкування. В анотації до нашої розмови я коротко представив тебе нашій аудиторії – а це студентська й учнівська молодь, що навчається в Україні чи за її межами, представники української діаспори та українці, котрі вимушено тимчасово перебувають закордоном через російську агресію. Знаю, що зі шкільних років ти почала активно цікавитися хімією. Як хімія увійшла в твоє життя й стала частиною твоєї активності?
Моє захоплення хімією почалося із самостійних аматорських експериментів в домашніх умовах. Маючи 14-16 років, я вирощувала кристали різних речовин із їх розчинів і розплавів, а також досліджувала кристалізацію камфори у барометрі Фіцроя методом статичного релеївського розсіювання в домашніх умовах самотужки. Такі досліди привели мене в контакт із всесвітньо визнаним науковцем, професором Дааном Френкелем із Кембриджського університету, і я почала співпрацювати із цим великим хіміком науково. Професор Даан Френкель є світовим лідером у галузі молекулярного моделювання і за свого життя зробив відкриття, які перевернули попереднє розуміння явищ нуклеації у конденсованій матерії, а також назавжди змінив наше уявлення про ентропію та її роль у процесах, що протікають у м’якій конденсованій матерії. За ці дослідження він був удостоєний медалі Лоренца 2022 року.
Джерело: особистий архів І. Мартиняк
Спілкування із науковцем такого рівня мало неоціненний вплив на прогрес моїх аматорських досліджень у домашній лабораторії в Золочеві. Я представила свої досліди на щорічному Всеукраїнському конкурсі «Кристал» ім. Є. І. Гладишевського у 2015 і 2016 році і виграла це змагання двічі. Конкурс «Кристал» організовується кафедрою неорганічної хімії ЛНУ ім. І. Франка. Саме прямий контакт із науковцями та викладачами кафедри неорганічної хімії під час проходження змагання стали мотивацією закінчити школу на рік раніше (опанувавши програму 10 і 11 класу за 1 рік) аби мати змогу займатися хімією увесь свій час. Спілкування із професором Дааном Френкелем та можливість ділитися своїми результатами з більш досвідченими науковцями у Львові мали величезний вплив на формування моїх наукових інтересів та вибору тем досліджень тоді і сьогодні. Цей професор відкрив для мене двері Кембриджського університету, який я відвідувала багаторазово будучи студенткою-бакалавром у Львові. Він був ключовою особою, яка заохотила мене до хімії та уможливила мій науковий розвиток.
Ставши студенткою ЛНУ ім. І. Франка, я увійшла в Львівську кристалохімічну школу і почала працювати науково під керівництвом доцента Наталії Михайлівни Муць і професора Романа Гладишевського. Я й надалі розвивала свій інтерес до кристалічних тіл у Франції під керівництвом доктора Антуана Тіссо, професора Крістіана Серра та професора Крістіана Бонома, в Країні Басків у лабораторії професора Фабріціо Крокколо, у Швейцарії під керівництвом професора Беренда Сміта та в Сполученому Королівстві у лабораторіях професора дами Клер Грей.
- Є.З.: Протягом існування наука хімія завжди допомагала і продовжує допомагати людині в її життєдіяльності. Без хімії неможливий розвиток будь-якої сфери, дотичної до існування людства. Які напрями в хімії становлять для тебе інтерес? Якою ти, як молодий дослідник, бачиш хімію зараз, розвиток хімічної науки у перспективі?
Мене завжди причаровувала складність будови матерії, різні рівні впорядкування і безладу у світі атомів і як безконечні можливості поєднання атомів у сполуки, які й надалі можуть існувати в стані різних поліморфів і кристалізуватися у вигляді кристалів різної форми. Загадковість явищ нуклеації, поліморфізму і складність морфологічного контролю кристалів, а також існування метастабільних квазікристалічних, модульованих та неспіввимірних станів конденсованої матерії становлять мій інтерес до хімії сьогодні і я готова присвятити цим загадкам все своє життя.
На сьогодні я досліджувала інтерметалічні сполуки у Львові, метал-органічні каркаси у Парижі, Лозанні, та Кембриджі, а також нуклеацію органічних кристалів камфори у Країні Басків. Ці речовини, здавалося б такі різні на перший погляд мають спільну рису повторюваності атомних фрагментів у тривимірному просторі. Загалом утворення візерунків у фізико-хімічних системах пов’язане з одночасною дією кількох потенціалів, які за своєю величиною є неспіввимірними. Протягом свого життя, я мрію досліджувати сили, які зумовлюють формування повторюваних мотивів у конденсованій матерії на найбільш фундаментальному рівні. Моєю мрією є розроблення універсальних механізмів поліморфічного і морфологічного контролю кристалічних речовин, що вивело б матеріалознавство на новий рівень. Повне розуміння і контроль над складними зв’язками хімічного складу, кристалічної структури та фізичних властивостей речовин дозволило б прямий синтез ідеального матеріалу для довільного застосування.
Фундаментальне дослідження взаємозв’язку структура – властивості твердих тіл, а також явища впорядкування у конденсованій матерії у найбільш загальному вигляді становлять мою пристрасть до хімії. Я вважаю, що ми далекі від розуміння проблеми поліморфів та повного термодинамічного розуміння сукупності процесів впорядкування у конденсованому стані. Класична теорія нуклеації та росту кристалів потерпіла краху в кінці 1990-их років, коли американські хіміки відкрили новий механізм росту кристалів, а саме – орієнтоване приєднання, що поставило під сумнів попередньо загальноприйняте розуміння росту кристалів поступовим заповненням послідовних атомних площин.
Розвиток методів ядерного магнітного резонансу, а саме, розповсюдження динамічної ядерної поляризації у дослідженнях в галузі хімії твердого тіла, дозволило на спростування поняття центру нуклеації, яке передбачало встановлення кристалічного порядку в кристалітах підкритичного розміру, і введення поняття перед-нуклеаційного кластеру. Загалом, вторгнення методів ядерного магнітного резонансу у дослідження твердих тіл дозволило відійти від ілюзорної ідеальності кристалів та відкривати цікавинки їх локальної структури, а також досліджувати маловпорядковані та рідиноподібні системи.
Вважаю, що ядерний магнітний резонанс в твердому стані, а також інші методи дослідження локальної структури твердих тіл, такі як розсіювання мюонів, позитронна анігіляція, а також методи рентгенівської спектроскопії дозволять на значне поглиблення розуміння структури (майже) кристалічних речовин. Крім того, впровадження штучного інтелекту в хімію твердого тіла, та його поєднання із іншими теоретичними методами, неодмінно приведе до багатьох великих відкриттів у цій галузі хімії.
- Є.З.: Сучасне українське суспільство, зважаючи на значні втрати людського капіталу під час російської геноцидної агресії, потребує освіченої молоді, яка у своїй професійній діяльності мала б спроможності до продукування і впровадження власних інновацій, розробок у різноманітних галузях науки, виробництва, зокрема й хімії, у післявоєнній відбудові України. Ірина, які поради можеш дати молодим українцям, твоїм ровесникам, котрі постали або незабаром постануть перед вибором професії, щоб бути також затребуваним і у контексті вимог сучасного світу?
На мою думку, унікальність теперішнього часу полягає в тому, що ми живемо в епоху глобальних змін парадигм мислення. Мир і спокій монополярного світу, що встановився із затвердженням paxamericana, починає похитуватися із розвитком країн Південно-Східної Азії. Загальна розслабленість у світі пов’язана з тривалим миром привела до вибуху епідемії, а тепер ще й війни, яка, на жаль, має потенціал розростання. Крах теперішнього світового ладу неодмінно пов’язаний із колапсом вже встановлених ідеологій і певного роду догм.
Перед нами – невідомість. Світ по епідемії коронавірусу, теперішніх збройних конфліктах та повномасштабній агресії Росії проти України буде іншим. Здається, неможливо передбачити, в якому напрямку підуть модифікації світового ладу. Я думаю, що в ситуації, яка несе в собі таку міру невизначеності варто пам’ятати, що саме наше покоління є творцем цього нового ладу. Саме ми створюємо майбутнє. За будь-яких умов, вибираючи професію варто слідувати поклику свого серця. Реальність сьогодення вимагатиме від нас більше ніж професіоналізму в будь-якій галузі. Громадянин повоєнного світу, окрім бути старанним працівником на довільній посаді, має на собі відповідальність будування нової філософії – індивідуальної та суспільної.
Майбутнє покоління українців мало б стати гордою та сильною нацією, яка більше ніколи не дозволить собі бути вразливою. Тому, окрім безпосередньої фізичної відбудови України, яка вимагатиме абсолютно всіх видів спеціалістів, важливо також працювати над довготривалою безпекою, впевненістю у майбутньому та національною стійкістю. Тому, моя найкраща порада полягає в тому, що в повоєнний час особливо важливо бути соціально-активним громадянином.
- Є.З.: Ти і я знайомі з нашим земляком професором Роалдом Гоффманом (RoaldHoffmann), уродженцем Золочева (Львівська область, Україна), котрий активно підтримує українське суспільство, вчених. Зокрема, у вересні-жовтні 2015 року професор Гоффман під час наукового візиту до Львова відвідав Західний науковий центр НАНУ і МОНУ, виступив з низкою лекцій перед студентами й вченими ЛНУ ім. І. Франка та НУ “Львівська політехніка”. У цей же період він з науковцями здійснив візит у рідний Золочів.
Іринка, розкажи про твоє спілкування з професором Гоффманом. Прохання також розповісти про мотивацію та ресурси, що підтримують і мають помітний вплив на здобуття тобою хімічного фаху та в наукових дослідженнях.
Я захоплююся особистістю професора Роалда Гоффмана і щиро вважаю, що він є і унікальним не лише у своїх наукових досягненнях, удостоєних Нобелівської премії у галузі хімії 1981 року, але й у світогляді, який зібрав мудрість різних культур і релігій, до яких професор Гоффман був дотичним у різні періоди свого життя. Його філософські праці, такі як «Поза скінченним: сублімація в науці та мистецтві», «Старе вино, нові келихи: роздуми про науку та єврейські традиції», а також його поезія, мають значний вплив на мій підхід до життя та наукових досліджень. Для мене було справжньою честю бути одною зі 100 гостей запрошених на світову прем’єру його опери «Алхімія», створеної спільно з австрійським композитором Петером Олівером Грабером, у місті Базелі, Швейцарія, 6 травня 2022 року. Постать та життєві погляди професора Роалда Гоффмана викликають у мене надзвичайне натхнення, і я відчуваю невимовну гордість за те, що походжу із того ж мультикультурного містечка Золочів у Східній Європі, що й він.
Професор Роалд Гоффман є великим другом України. Коли розпочалася російська експансивна війна проти України, професор Роалд Гоффман ініціював лист-засудження нобелівськими лауреатами російського вторгнення в Україну, який зібрав 206 підписантів-лауреатів Нобелівської премії у різних галузях (Nobel Campaigns – Nobel Laureate Support for Ukraine (nlcampaigns.org)). На момент початку війни Росії проти України, я перебувала в Парижі, вивчаючи хімію у Вищій нормальній школі. Моя відповідь на трагедію, яка тоді спіткала мій рідний край, полягала в встановленні нової студентської організації у Вищій нормальній школі у Парижі. Тоді я із іншими членами (студентами та дослідниками) Вищої нормальної школи організували збір гуманітарної допомоги, орієнтаційні заходи для новоприбулих українських студентів у Парижі, координували французько-українськими перекладами для українських студентів у Франції тощо в межах Вищої нормальної школи та Паризького дослідницького університету PSL. Професор Роалд Гоффман надав мені дуже велику кількість порад щодо підтримки українських студентів та науковців у новій державі в умовах війни на нашій рідній землі, і, напевно, мої ініціативи були б набагато менш успішними без його допомоги.
Краса науки хімія є основною мотивацією у моєму прагненні стати науковцем. Безумовно контакти з великими вченими в ранньому віці мали на мене величезний вплив і стали ресурсом моєї впевненості на шляху від аматорської лабораторії у будинку моїх батьків у місті Золочів, до хімічних лабораторій світового рівня у Кембриджі, Парижі, Лозанні, а тепер уже й у Кембриджі по інший бік Атлантичного океану в далекому штаті Массачусетс. У вільний від експериментів час, я займаюся історією і філософією науки та пишу біографічні статті про великих хіміків. Зокрема, натхненна розповідями професора Гоффмана, я написала біографічну статтю про велику французьку науковицю українського єврейського походження Б’янку Чубар в рецензований міжнародний журнал JournalofOrganicandPharmaceuticalChemistry (https://doi.org/10.24959/ophcj.22.255945). У майбутньому планую продовжити цю справу, і користуючись своїм міжнародним і міжкультурним положенням, ширити славу великих українців діаспори на їх рідній землі в Україні.
Мультикультурність наукових досліджень є іншим джерелом мого натхнення до хімії. Переслідування моїх наукових інтересів стало приводом подорожей по цілому світу – Сполучене Королівство, Франція, Швейцарія, Німеччина, а незабаром – США. Широка географія наукових досліджень була приводом до опанування іноземних мов, а саме я володію англійською, французькою, польською та німецькою мовами. Пригоди, які я неодмінно зустрічаю на шляху між різними куточками цього чудового та такого різноманітного світу є джерелом моєї цікавості. Праця в міжнародному колективі з раннього віку мала вплив на мій світогляд і я щиро надіюся, що попри теперішні міжнародні конфлікти, світ майбутнього залишиться таким ж відкритим і необмеженим.
- Є.З.: Ірина, дякую за цікаве спілкування. Принагідно нагадаю, ми з тобою спілкуємося напередодні дня уродин професора Роалда Гоффмана (RoaldHoffmann, ур. 18.07.1937), уродженця Золочева (Львівщина, Україна), громадянина США, видатного вченого зі світовим іменем, Лауреата Нобелівської премії з хімії (1981 р.). Дозволь передати від нас з тобою, української хімічної спільноти і небайдужих щиросердечні вітання шановному професору Гоффману з нагоди уродин, із великою вдячністю за підтримку, висловити повагу та побажати здоров’я, творчого натхнення і оптимізму!
Організація та проведення інтерв’ю:
Захарчук Євгеній, інженер-хімік, науковий працівник (за сприяння Західного наукового центру НАНУ і МОНУ та Громадської організації «Україна-Європа-Світ»)
В рамках проєкту «Інститут Маркіяна Шашкевича»
16.07.2023