Російська агресія в Україні: деякі аспекти шкоди українському довкіллю та у глобальному вимірі

від svit_admus

Анотація: розглянуті деякі аспекти шкоди українському довкіллю та у глобальному вимірі внаслідок російської збройної агресії.

Наслідки цього негативного впливу будуть довгостроковими та матимуть не лише локальний, а й глобальний характер. У широкому спектрі екологічних проблем, спричинених війною в Україні, найбільший їх прояв на сході і півдні країни, де зосереджені найбільші промислові підприємства. Промислові підприємства, коксохімічні заводи, металургійні комбінати, шахти зазнають пошкоджень і руйнувань внаслідок ракетно-артилерійських обстрілів. Ракетних обстрілів зазнають решти території України. Зруйновано ряд критично важливих об’єктів інфраструктури, технологічних водних систем, нафтопереробних заводів, родовищ вуглеводнів, сміттєзвалищ, хвостосховищ та місць зберігання хімікатів. Загроза полягає в тому, що технологічні речовини згорають і розливаються, забруднюють атмосферу, гідросферу і літосферу, спричиняючи справжню екологічну катастрофу.

Згідно повідомлень прес-служби Державної екологічної інспекції України, за рік повномасштабного вторгнення зафіксовано та розраховано кількісний показник шкоди, завданої окупантами на території нашої держави (рис.1). Понад 280 тис м2 ґрунтів забруднено небезпечними речовинами. Залишками знищених об’єктів та боєприпасів засмічені понад 14 мільйонів м2 земель. Під час обстрілів згоріло понад 687 тис. т нафтопродуктів, забруднивши атмосферне повітря небезпечними речовинами. Понад 59 тис. га лісів та інших зелених насаджень випалено ракетами та снарядами, деякі з них можливо відновлюватимуться протягом десятків років, і це за найоптимістичніших розрахунків, решта – втрачені назавжди. У водні об’єкти потрапила велика кількість хімічних забруднюючих речовин, загальною масою 1 тисяча 597 т. Також водні об’єкти забруднені сторонніми предметами, матеріалами, відходами та іншими речовинами, загальною масою понад 2 мільйони кг. Загальна сума збитків забруднення ґрунтів та засмічення земель становить понад 847 мільярдів гривень. За забруднення атмосферного повітря загальна сума збитків становить 992 мільярдів гривень. За забруднення і засмічення водних ресурсів розрахована шкода становить понад 56 мільйонів гривень. Загалом, за рік війни російська агресія завдала збитків довкіллю на суму понад 1 трильйон 896 мільярдів гривень. 

<strong>Російська агресія в Україні: деякі аспекти шкоди українському довкіллю та у глобальному вимірі</strong>
Рис.1. Візуалізація збитків довкіллю України внаслідок військового вторгнення.

Втрата біорізноманіття

Внаслідок нападу росії постраждали 20% природоохоронних територій України загальною площею близько мільйона гектарів. У зоні ризику опинилися 2,9 млн гектарів Смарагдової мережі – територій, які потребують охорони на загальноєвропейському рівні. Ці території відіграють важливу роль у захисті біорізноманіття та збереження клімату. Смарагдова мережа захищає сотні видів тварин та рослин. Під загрозою знищення знаходяться 16 Рамсарських об’єктів площею майже 600 тисяч гектарів. Вони мають статус водно-болотних угідь міжнародного значення завдяки їхньому унікальному біорізноманіттю. Під окупацією зараз залишаються 8 заповідників та 10 національних природних парків.

Хімічне забруднення від ракетних і артилерійських обстрілів

Ракетами та артилерією різного калібру та типу ворог обстрілює як цивільні об’єкти, так і військову інфраструктуру — аеропорти, склади боєприпасів у Краснопіллі, Кривому Розі, Дніпрі та Житомирі, аеродроми та їх паливні цистерни в Гостомелі, Чугуєві, Чорнобаївці, Мелітополі, Івано-Франківську, Миколаєві, також військово-морські об’єкти. Проте переважна більшість обстрілів припадає на населені пункти та об’єкти промисловості. Під час детонації ракет та артилерійських снарядів утворюється низка хімічних сполук: чадний газ (CO), вуглекислий газ (CO2), водяна пара (H2O), бурий газ (NO), закис азоту (N2O), діоксид азоту (NO2), формальдегід (CH2О), пари ціанистої кислоти (HCN), азот (N2), оксиди сірки, а також велика кількість токсичної органіки, окислюються навколишні ґрунти, деревина, дернина, конструкції.

Під час вибуху всі речовини проходять повне окиснення, а продукти хімічної реакції вивільняються в атмосферу. Основні з них — вуглекислий газ і водяна пара, хоч і не токсичні, але шкідливі в контексті зміни клімату, оскільки обидва є парниковими газами. В атмосфері оксиди сірки та азоту можуть спричинити кислотні дощі, які змінюють кислотність ґрунту та викликають опіки рослин, до яких особливо чутливі хвойні насадження. Кислотні дощі мають негативний вплив на людей, тварин та птахів, впливаючи на стан слизових тканин та органів дихання.

Металеві уламки снарядів, що потрапляють у довкілля, також не є безпечними та цілковито інертними. Чавун із домішками сталі є найбільш поширеним матеріалом для виробництва оболонки боєприпасів та містить у своєму складі не тільки стандартні залізо та вуглець, а й сірку та мідь. Ці речовини потрапляють до ґрунту і можуть мігрувати до ґрунтових вод і в результаті потрапляти до харчових ланцюгів, впливаючи і на тварин, і на людей. У менших масштабах (але з більшою різноманітністю впливів) джерелом забруднення є також згорілі танки, транспортні засоби, збиті літаки та інші залишки бойових дій.

Забруднення ґрунтів та моря нафтопродуктами

Ворожі війська атакують портову інфраструктуру вздовж узбережжя Чорного та Азовського морів і кораблі на якірних стоянках, що призводить до забруднення вод і поширення отруйних речовин у море. Нафтопродукти негативно впливають на морські біоценози, формуючи плівки на поверхні води, що порушує обмін енергією, теплом, вологою та газами між морем і атмосферою. Крім того, вони впливають на фізико-хімічні та гідрологічні умови, викликають загибель риби, морських птахів і мікроорганізмів. Усі компоненти нафти токсичні для морських організмів. У нафти є ще одна побічна властивість. Її вуглеводні здатні розчиняти низку інших забруднюючих речовин, таких як пестициди, важкі метали, які разом із нафтою концентруються в приповерхньому шарі та ще більше отруюють його.

За повідомленням аналітичного порталу «Слово і діло» у Херсонській області, через дії російських загарбників може статися екологічна катастрофа, яка може мати міжнародні наслідки. Її провокують російські окупанти – підривають плавальні засоби біля пристаней та причалів Дніпра та його притоків. Через підриви тони мастил та пального потрапляють у воду, шкідливі речовин течією відносить до дельти Дніпра. Після цього вони рухаються у бік заповідної зони Національного природного парку «Нижньодніпровський». Далі вони можуть потрапити у Чорне море. Ці території охороняються Рамсарською конвенцією про водно-болотні угіддя, які мають міжнародне значення головним чином як середовища існування водоплавних птахів. Тому ця екологічна катастрофа може мати й міжнародні наслідки. За оцінками фахівців, паливно-мастильні матеріали можуть призвести до знищення річкової флори та фауни. Через дії загарбників ця місцевість може бути забруднена на десятки років. Щоб ліквідувати наслідки, необхідно перекрити нафтові плями та зібрати їх. Однак Україна цього не може зробити, адже не може потрапити на тимчасово окуповані території.

Забруднення ґрунтів паливно-мастильними матеріалами та іншими нафтопродуктами відбувається унаслідок руху та пошкоджень сухопутної військової техніки. У ґрунтах, просочених паливно-мастильними матеріалами, знижується водопроникність, витісняється кисень, порушуються біохімічні та мікробіологічні процеси. Внаслідок цього погіршується водний, повітряний режими та колообіг поживних речовин, порушується кореневе живлення рослин, гальмується їх ріст і розвиток, що спричиняє пригнічення росту та загибель.

Наслідки від пожеж на промислових об’єктах

Обстріли об’єктів промисловості та інфраструктури призводять до пожеж, які спричиняють додаткове забруднення повітря, ґрунту та води. Продукти горіння технологічної сировини, які потрапляють у повітря, складаються з токсичних газів і твердих частинок (сажа і попіл). На цих об’єктах також буде значне забруднення ґрунту та води. Там, де були проведені заходи з гасіння пожежі, забруднення можуть включати залишки протипожежної піни.

Ризики, пов’язані з пошкодженням комунікацій, підприємств та інших об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, мають особливе значення, адже в умовах відсутності контролю й можливостей ліквідації негативних наслідків ці явища потенційно збільшують масштаби негативного впливу.

Унаслідок ракетного удару виникла пожежа на нафтобазі у Васильківському районі Київської області. На території нафтобази загорілися 10 цистерн по 2000 м3 бензину та дизельного палива. Подібні випадки сталися в Охтирці, Луганську, Чернігові, Житомирі, Черняхові.

Під Києвом снаряд влучив у склад з пінополіуретаном, через що на складі та в прилеглій до нього офісній будівлі сталася пожежа. Продукти горіння пінополіуретану спричиняють як отруєння тварин та людей, так і сприяють появі кислотних дощів. Небезпека кислотних дощів у тому, що вони спричиняють опіки рослин. Це призводить до зменшення біомаси у сільськогосподарських культур, а також до ослаблення диких рослин та лісових культур. Ослаблені ліси можуть швидко вражатися шкідниками, що у свою чергу сприяє зростанню кількості мертвої деревини лісу та поширенню пожеж в екосистемах.

Забруднення поверхневих вод комунальними стоками

Пошкодження комунальних комунікацій призводить до забруднення органічними речовинами води. Внаслідок ворожого обстрілу зруйновано будівлю каналізаційної насосної станції №1, що подає стічні води міста Василівка (Запорізька область) на очисні споруди. Зворотні води з міста потрапляють до Дніпра без будь-якого очищення. Неочищені скиди містять велику кількість органічних речовин, яйця гельмінтів, патогенні бактерії, сульфати, хлориди. Таке забруднення може призвести до великих масштабів «цвітіння» води в Дніпрі та Чорному морі з настанням теплішої погоди. «Цвітіння» води (процес евтрофікації водойми) — масовий розвиток фітопланктону, який викликає зміну кольору води і погіршує кисневу забезпеченість поверхневих вод, внаслідок чого риба та її кормові організми отруюються. При «цвітінні», у води з’являється неприємний запах, знижується вміст розчиненого кисню, активізуються анаеробні процеси, що призводять до заморів риби та інших гідробіонтів. У риби змінюється поведінка: порушується координація рухів, пригнічується дихання і в результаті настає загибель. «Цвітіння» води погіршує гідробіологічний стан водойми і викликає структурні зміни в екосистемі, гальмує процеси самоочищення і мінералізації органічних речовин.

Екологічна катастрофа внаслідок затоплення шахт

Відколи йде війна на Донбасі, у Луганській і Донецькій областях було затоплено величезну кількість шахт водою, яка потім потрапила у водоносні горизонти, забруднюючи їх. Внаслідок Підняття ріння шахтних вод, відбувається забруднення гідрологічної мережі і акваторій Чорного та Азовського морів.

Зумисне, некероване закриття великої кількості шахт на окупованій території призведе до непередбачуваних наслідків для довкілля, зокрема, через припинення відкачування шахтних вод відбувається підтоплення і затоплення великих площ прилеглих міст і селищ. Запустяться процеси екологічно небезпечних змін складових довкілля: ландшафтів, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, біорізноманіття, геологічних та геохімічних порушень рівноваги порід та деформації поверхні.

Шахтний комплекс Донбасу є стабільним джерелом викидів до 6 млрд м3/рік вибухонебезпечних і токсичних газів (метан, радон та ін.), шляхи міграції яких суттєво змінюються під час військових впливів на режим водовідливу та вентиляції шахт. Український Донбас може стати регіоном без власних запасів чистої питної води.. Найбільші просторово-часові екологічні небезпеки варто пов’язувати із суцільним порушенням гірничими виробками вугленосних порід і розвинутих у них водотривів, які екранували витоки солоних глибинних вод разом з вибухонебезпечними та токсичними газами.

Головною загрозою для регіону є втрата усіх запасів підземних вод, придатних для питного водопостачання. Вже сьогодні шахтні води, рівень яких постійно піднімається, підтоплюють полігони з промисловими та побутовими відходами, хвостосховища та шламонакопичувачі, терикони, житлову забудову. Наслідком некерованого затоплення шахт буде підтоплення і затоплення великих площ, забруднення підземних і поверхневих водозаборів мінералізованими шахтними водами, додаткові просідання і деформації поверхні, розвиток техногенних землетрусів, а внаслідок цього – руйнування нафтогазопроводів, магістральних і місцевих ліній електропередач та інших об’єктів критичної інфраструктури. Значна загроза для безпеки життєдіяльності може бути пов’язана з новими шляхами міграції вибухонебезпечного метану із шахт, що затоплюються, в межах міст, селищ, проммайданчиків та загалом промислово-міських агломерацій Донбасу. В цілому це створює загальнонаціональну загрозу формування в Донбасі непридатних для безпечного проживання та збалансованого розвитку територій.

Знищення лісових екосистем

За попередніми оцінками Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, війною охоплено близько 3 мільйонів гектарів лісу в Україні. Приблизно 23,3 тисячі гектарів лісів випалено, частину з них втрачено. Бойові дії відбуваються у східних та південних областях України. Для цих регіонів характерна низька лісистість. Тут ліси виконують захисні функції. Знищення та пошкодження їх позначиться на кліматі цих регіонів і може призвести до значних ерозійних процесів. Зокрема, на півдні України наслідками можуть бути вітрова ерозія та опустелювання. Це, призведе до зниження родючості ґрунтів і зменшення продуктивності агропромислового комплексу.

Серед усіх природних екосистем України, ліси найбільше страждають від бойових дій, а їхнє повне відновлення потребуватиме найбільше часу. Масоване застосування артилерії та ударної авіації по військових та інфраструктурних об’єктах в лісах і поблизу них, спричиняє лісові пожежі, які в посушливих умовах можуть знищити тисячі гектарів лісу. Це сталось протягом весни в Чорнобильській зоні відчуження та на її околицях, де згоріло понад 10 тисяч га.

Серйозно постраждали від пожеж ліси Херсонщини, особливо на Кінбурнському півострові. А також ліси Луганщини, Харківщини та Донеччини на лівому березі Сіверського Дінця, де вже тривалий час тривають найбільш активні бойові дії. За повідомленням Держекоінспекцї України, в Луганській області зафіксовано пожежі на площі понад 17 тисяч га, а сума нарахованих збитків склала 38,4 млрд грн.

Ще одним аспектом є вплив на ліси безпосередньо вибухів боєприпасів під час масштабних артилерійських та авіаційних обстрілів. Це завдає значної шкоди лісовій фауні, адже протягом квітня-червня триває сезон розмноження більшості видів тварин. І гучні звуки вибухів завдають тваринам сильного стресу і часто змушують батьків покинути своє потомство. А у вогні спричинених обстрілами пожеж гинуть десятки тисяч хребетних тварин, не кажучи вже про незліченну кількість безхребетних та рослин.

Водночас, ґрунти та ґрунтові і підземні води забруднюються великими кількостями токсичних металів та інших хімічних сполук – продуктів детонації боєприпасів, вплив яких на лісові екосистеми хоч і не такий сильний, як від ударних хвиль вибухів, але буде тривати десятки років.

Поглиблення кліматичної кризи

Ведення бойових дій поглиблює кліматичну кризу, викликаючи значні викиди вуглекислого газу та інших парникових газів в атмосферу. За останніми підрахунками фахівців Міндовкілля та міжнародних експертів, внаслідок війни зафіксовано щонайменше 33 млн тон викидів СО2. З них: від бойових дій – близько 8,9 млн тон СО2; від пересування внутрішньо переміщених осіб – близько 1 млн тон СО2; від пожеж – понад 23,4 млн тон СО2. Потенційні непрямі викиди парникових газів, внаслідок необхідності післявоєнного відновлення та реконструкції, попередньо оцінюються у близько 48,7 млн тон СО2.

Згідно повідомлень Організації економічного співробітництва та розвитку, ризик кліматичної кризи увійшов у найбільші 5 ризиків у 2023 році. Суттєво на це впливає російсько-українська війна. Експерти ООН зазначають, що зміна клімату призводить до безлічі непрогнозованих наслідків, а саме: змінюється вся кліматична система Землі, і це позначається на стані атмосфери, океанів, льодових покривів і поверхні Землі; посилюється кругообіг води, через це в одних регіонах відбуваються інтенсивні опади та руйнівні паводки, а в інших – екстремальні посухи; через підйом рівня моря прибережні райони частіше потерпатимуть від паводків, ерозії ґрунту та затоплення.

Заключення

Вторгнення окупантів завдало катастрофічної шкоди навколишньому середовищу України і Європи. Справжнє відображення екологічних небезпек, спричинених війною, ще не зроблено, ситуація дуже складна і, на жаль, триває. Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України запустило додаток, який надає дані з місць, де системи моніторингу залишилися функціональними, про рівні радіації, забруднення поверхневих вод та повітря, різні небезпечні екологічні ситуації. Зараз є дуже важливою активність Міндовкілля, громадянського суспільства та екологічного комітету Верховної Ради, щоб уся шкода довкіллю була максимально зафіксована та у подальшому компенсована агресором.

Читайте також: Вплив російської агресії на природоохоронні території України

<strong>Російська агресія в Україні: деякі аспекти шкоди українському довкіллю та у глобальному вимірі</strong> - фото 2

Володимир Мокрий

доктор технічних наук, професор,

професор кафедри екологічної безпеки та природоохоронної діяльності

Національного університету «Львівська політехніка»

(підготовлено за матеріалами Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Державної екологічної інспекції України, Аналітичного порталу «Слово і діло», інформаційних джерел у вільному доступі)

23.02.2023 р.

Схожі публікації

Залишити коментар