Трибунал проти останніх диктаторів Європи: політико-правові наслідки та перспективи

від svit_admus

19 січня 2023 року Європейський парламент ухвалив резолюцію, що закликає до створення міжнародного трибуналу щодо злочинів агресії Росії та Білорусі проти України. 472 депутати підтримали резолюцію, 33 – утримались, 19 – проголосували проти.

Найперше зупинимося на тих, хто не підтримав вказане рішення:

Гуннар Бек (Gunnar BECK) (Німеччина);

Хайнек Блашко (Hynek BLAŠKO) (Чехія);

Максиміліан Крах (Maximilian KRAH) (Німеччина);

Тіціана Бегін (Tiziana BEGHIN) (Італія);

Франческа Донато (Francesca DONATO) (Італія);

Марсель де Грааф (Marcel de GRAAFF) (Нідерланди);

Ерве Жювен (Hervé JUVIN) (Франція);

Лефтеріс Ніколау-Алаванос (Lefteris NIKOLAOU-ALAVANOS) (Греція);

Костас Пападакіс (Kostas PAPADAKIS) (Греція);

Мирослав Радачовський (Miroslav RADAČOVSKÝ) (Словаччина);

Мілан Угрік (Milan UHRÍK) (Словаччина);

Тетяна Жданока (Tatjana ŽDANOKA) (Латвія);

Марія Грапіні (Maria GRAPINI) (Румунія);

Клер Дейлі (Clare DALY) (Ірландія);

Озлем Демірель (Özlem DEMIREL) (Німеччина);

Катержина Конечна (Kateřina KONEČNÁ) (Чехія;)

Сандра Перейра (Sandra PEREIRA) (Португалія);

Жоан Пімента Лопеш (João PIMENTA LOPES) (Португалія);

Мік Воллес (Mick WALLACE) (Ірландія).

У моєму дописі для “Стожар” від 2 грудня минулого року шановний читач може докладніше ознайомитися із характеристикою найактивніших захисників інтересів рф в Страсбурзі з числа представників ультраправих та крайніх лівих політичних груп Європейського парламенту при голосуванні за визнання росії — державою-спонсором тероризму. Майже одні й ті ж самі прізвища, що в котре підтверджує достатній вплив москви на свою європейську клієнтеллу, особливо після публічного засудження вказаних осіб в ЗМІ та спорадичних акцій протесту.

На мою думку, резолюцію Європейського парламенту від 19 січня ц.р. варто розглядати в ширшому міжнародно-правовому контексті притягнення рф та її союзників за вчинені під час агресії проти України військові злочини, через ініціювання нового Міжнародного військового трибуналу. Цьому, серед іншого, дала початок проголосована у жовтні 2022 року Верховною Радою України постанова про звернення до Організації Об’єднаних Націй, парламентів та урядів її держав-членів, Євросоюзу, Ради Європи стосовно створення спеціального міжнародного трибуналу щодо злочину агресії проти України.

Попри марні сподівання путіна, що дану тему вдасться “забути” через “втому” Європи та США від війни рф в Україні, пошук міжнародно-правових механізмів притягнення до кримінальної відповідальності новітніх військових злочинців тільки посилюється. Зокрема, Латвійська Республіка пропонує провести трибунал над посадовцями рф у Ризі. З такою пропозицією на засіданні Верховної Ради 12 січня цього виступив Спікер Сейму Латвії Едвардс Смілтенс. До речі, очільник латвійського парламенту виступав українською мовою.

На цьому прикладі бачимо, що ідея притягнення керівництва рф до кримінальної відповідальності за військові злочини в Україні набує все більш виразних рис. Звичайно, що це тривали процес, але хотів би окремо звернути увагу, що вже ставиться питання про покарання не тільки очільника рф, але й самопроголошеного президента Республіки Білорусь О. Лукашенка. Така позиція союзників України по широкій міжнародній коаліції свідчить про системний підхід із особливим акцентом на “слабку ланку” — Лукашенка. Зокрема, одинадцятий місяць широкомасштабної війни проти України доводить саме таку роль у цій агресії того, хто так любив, коли його називали “останнім диктатором “ Європи.

Європейські депутати також вважають, що трибунал повинен мати юрисдикцію для розслідування злочинів не тільки володимира путіна й керівництва росії, але також Олександра Лукашенка та його поплічників у Білорусі:

«Парламент твердо переконаний, що створення спеціального трибуналу надішле дуже чіткий сигнал як російському суспільству, так і міжнародному співтовариству про те, що президента путін і керівництво росії в цілому можуть засудити за злочин агресії проти України. Члени Європарламенту зазначають, що для російської федерації під керівництвом путіна вже неможливо повернутись до звичайних справ із Заходом», – повідомляє Європарламент.

Переконаний, що зараз чималі зусилля української діаспори мають бути спрямовані на донесення відповідної позиції до урядів та парламентів країн перебування. Особливо ухвалення відповідних національних парламентських актів (звернень, резолюцій тощо) тільки посилюватиме консолідовану позицію на міжнародній арені, зокрема, в умовах фактичної недієздатності відповідних механізмів ООН через право “вето” в росії та союзника — КНР.

За певною аналогією із військово-технічною допомогою, маємо настільки актуалізувати дане питання на національному рівні, щоб вона стало неминучим, пригадуючи, яких зусиль докладалося в США та більшості європейських союзників по НАТО щодо постачання Україні напередодні та в перші найважчі місяці протитанкових та зенітних переносних комплексів (“Джавелін” та “Стігрер”) разом із БПЛА “Байрактар”, далі була справа важкої артилерії, потім черга дійшла до реактивних систем “Хаймерс”, а цього місяця маємо вже потужні протиракетні комплекси “Петріот” із танками “Леопард”, “Абрамс” та “Челледжер” .

Джерела:

1. Гулай В. Європарламент визнав російську федерацію державою–спонсором тероризму: хто проти? Режим доступу: https://svitua.org/2022/12/02/yevroparlament-vyznav-rosijsku-federacziyu-derzhavoyu-sponsorom-teroryzmu-hto-proty/

2. Садова О. Трибунал для Путіна та Лукашенка. 19 євродепутатів, які не підтримали резолюцію. Режим доступу: https://glavcom.ua/world/world-politics/rezoljutsija-shchodo-zlochiniv-rosiji-ta-bilorusi-19-deputativ-jevroparlamentu-ne-pidtrimali-903173.html

3. Стешенко А., Лисогор І. Латвія пропонує провести трибунал над посадовцями РФ у Ризі. Режим доступу: https://lb.ua/society/2023/01/12/542316_latviya_proponuie_provesti_tribunal.html

4. Трибуналу заслуговує не лише путін, а й Лукашенко – Європарламент ухвалив резолюцію. Режим доступу: https://www.slovoidilo.ua/2023/01/19/novyna/pravo/trybunalu-zasluhovuye-ne-lyshe-putin-a-lukashenko-yevroparlament-uxvalyv-rezolyucziyu

Василь Гулай, доктор політичних наук, професор,
завідувач кафедри міжнародної інформації
Національного університету «Львівська політехніка» / голова правління ГО «Центр інформаційно-комунікативного менеджменту»

[email protected]

Схожі публікації

Залишити коментар