Українська громада німецького міста Вольфсбург за активної участі українських біженців організувала навпроти торгового центру «Мюллер» мітинг-реквієм, присвячений пам’яті загиблих внаслідок російсько-української війни в Україні дітей. До українських жінок з дітьми відомого індустріального центру Німеччини, де знаходяться штаб-квартира та основні заводи концерну «Фольксваген», приєдналися також біженці із сусіднього міста Брауншвейг.
Учасники мітингу нагадали, що станом на ранок 10 вересня 1129 дітей постраждали в Україні внаслідок повномасштабної збройної агресії Російської Федерації. З них 383 дитини загинули та 746 отримали поранення різного ступеню тяжкості, 236 дітей вважаються зниклими безвісти. І ця сумна статистика, на жаль, неповна, бо не враховує численних жертв з місць активних бойових дій.
Як відомо, смерть однієї дитини – це трагедія, а смерть тисячі дітей – це статистика. Для того, щоб показати пересічним німецьким громадянам, що за цими жахливими цифрами стоїть розбита війною доля цілих родин, українська громада на тому ж місці організувала виставку воєнних світлин.
«Війна забирає найдорожче – дитинство і життя дітей. Адже чужих дітей не буває, біль кожної дитини – це наш спільний біль. Тому ми зібралися тут, щоб вшанувати пам’ять невинних жертв неспровокованої українською стороною війни, а також донести наше спільне прохання до всіх небайдужих людей допомогти тим дітям, які залишилися в Україні», – йшлося у виступах учасників скорботної акції.
За участі голови церковного суду та речника Одесько-Сімферопольської римсько-католицької дієцезії отця Романа Крата з Одеси і настоятеля католицької парафії Божого Милосердя Харківсько-Запорізької дієцезії отця Михайла Мірошника з Харкова, котрі прибули до Німеччини з волонтерською місією, присутні співом, молитвами і хвилиною мовчання вшанували пам’ять загиблих унаслідок збройної агресії Російської Федерації дітей.
Залишається додати, що подібні заходи у Вольфсбурзі відбуваються регулярно і до них приєднуються також місцеві мешканці і біженці з інших країн світу, яких також вигнали з рідної землі воєнні дії та етнічні конфлікти.
Людмила КРАТ,
українська біженка з Херсона, м. Вольфсбург, Німеччина.