Цього року Велика або, як її ще називають християни, Страсна п’ятниця відзначається 30 квітня. Цей день вважається самим Скорботним днем для віруючих усього світу. Цього дня Ісус Христос був розіп’ятитий і помер на Хресті, спокутуючи гріхи людства. Страсна п’ятниця – найстрогіший день Страсного тижня. Ми розповімо, що в цей день можна робити, а що забороняється, відповідно до давніх українських звичаїв.
Віруючі люди в цей день нічого не їдять до виносу плащаниці з вівтаря на середину церкви; а це звичайно бувало коло другої години по полудні.
У Старсну П’ятницю піст стає особливо суворим: за церковними канонами, не можна куштувати нічого, окрім води та хліба. Не можна також робити ніяку домашню роботу.
В багатьох місцевостях України, існував звичай у Страсну п’ятницю обносити плащаницю тричі навколо церкви.
Це був гарний звичай: в ограді біля церкви, в кілька рядів стояли люди, по-святковому одягнені, і панував спокійний урочистий настрій.
В Галичині в Страсну п’ятницю дзвони замовкають.
У дзвіниці до бантини чіпляють грубу дерев’яну дошку, і замість дзвонів дзвонар двома дерев’яними молотками «виклепує» по цій дошці, сповіщаючи людей про службу Божу.
В момент виносу плащаниці діти також вистукують спеціальними ручними калатальцями.
Повернувшись з церкви, родина звичайно сідає за стіл обідати. Обід у Страсну п’ятницю — пісний, навіть риби їсти в цей день не можна. Здебільшого обходяться городиною: капустою, картоплею, огірками…
Ні шити, ні прясти в Страсну п’ятницю не можна. Великий гріх рубати дрова або що-небудь тесати сокирою.
Колись наші господині в селах робили в цей день дві роботи: пекли паски та садили капусту — вважалося, що це робити можна, не гріх.
«В п’ятницю печуть паски. Як тільки господині посадять паски в піч і загнітять їх свяченою вербою, вони йдуть на город і садять розсаду — «щоб капуста була здорова, як паска».
Паски в печі вони накривають хусточками, які потім зберігаються і, як треба, вживаються на підкурювання від бешихи.
Якщо верх паски западе або вона виявиться порожня всередині, то це віщує нещастя — хтось, кажуть, помре в цьому році».
Самі ж паски пеклися так: робили опару на молоці, до опари додавали муки та яєць і місили тісто. В тісто клали імбир жовтий і білий; жовтий — для «краси», а білий — для «духу».
Додавали ще настоянки на шафрані.
Виробляючи паски, клали їх у високі форми, а зверху накладали хрест із тіста і «шишки». На якийсь час ці форми з пасками ставили в тепле місце — «щоб паски посходили».
Коли паски вже посходили, їх садовили в напалену піч.
Паски пекли завжди з білої пшеничної муки і тільки один раз на рік — на Великдень.
Поки паска не посвячена, їсти її не можна — гріх! Навіть господині, коли вона витягне з печі паски, не вільно розламати ні однієї з них, щоб покуштувати, — це було б грубе порушення традиції.
В Західній Україні щодо печення паски існує такий звичай:
«В п’ятницю над вечором розчиняють тісто на паску. В суботу рано саджає ґаздиня до печі з того тіста паляницю. Коли вже спечеться, виймає, всі в хижі кусають по кусникові; як прийде хто чужий до хижі, дають коштувати, а навіть до сусідів несуть. Відтак саджає ґазда на широкій лопаті, нароком під паску зладженій, паску до печі, а також пасчину посестру, робить лопатою хрест на повалі, а далі злегка ударяє нею кожного челядника по голові і йде до стайні й ударяє кожну худобину».
В Галичині та в Закарпатті паски печуть переважно у вигляді круглого хліба з спеціальним орнаментом зверху: жайворонок у традиційному вигляді, з складеними «восьміркою» крильми, мотив геометричного колоса, «баранячі ріжки» та квіти.
За народнім віруванням в Страсну п’ятницю не можна співати — гріх. На Херсонщині кажуть, що хто співає в Страсну п’ятницю, той на Великдень буде плакати.
Олекса Воропай „Звичаї нашого народу”
Історія
Страсна п’ятниця пов’язана з євангельським оповіданням про обговорення Ісуса Христа, його розп’яття, смерть і поховання.
На наступний день після Великого четверга, після Таємної вечері, молитви в Гефсиманському саду і зраду Іуди, “негайно вранці первосвященики з старшими й книжниками, та ввесь синедріон нараду вчинивши, зв’язали Ісуса, повели та й Пилатові видали”, – розповідає євангеліст Марк.
За звичаями того часу напередодні іудейської Пасхи відпускали одного із засуджених на смерть. У той день до смерті був засуджений Ісус і “хтось на ім’я Варавва зі своїми спільниками, які за повстання вчинили були вбивство”.
Пилат запитав у натовпу: “Чи хочете, відпущу вам Царя Юдейського?” – саме таке прізвисько отримав Ісус. “А первосвященики натовп підмовили, щоб краще пустив їм Варавву”, і натовп зажадала залишити життя розбійника.
Потім Пилат поставив ще одне питання: що ви хочете зробити з цією людиною? І почув у відповідь: “Розіпни його!” Пилат не збирався здаватися так швидко, і запитав: “Яке ж зло вчинив він?” Але на той час натовп була занадто розігріта, щоб мислити раціонально, і просто знову проревіла: “Розіпни його!”.
І Пилат помилував розбійника, а Ісуса віддав на розп’яття. Далі він мав пройти через приниження. Знущаючись, воїни одягли на Ісуса багряницю – червоний плащ, що нагадує мантію правителя, і саморобну “корону” – терновий вінець. “Радуйся, Царю Юдейський!” – кричали вони йому. “І били Його по голові тростиною, і плювали на нього, і, стаючи на коліна, кланялися йому. Коли ж насміялися над ним, зняли з нього багряницю, і наділи його в одежу його і повели його, щоб розіп’яти його”, – розповідає євангеліст Марк.
Це місце називалося Голгофою, тобто “лобовим місцем”. Там і розіп’яли Ісуса, а поруч з ним – двох розбійників. “У шоста година настала темрява по всій землі і тривала до години дев’ятої. О дев’ятій годині Ісус скрикнув голосом:” Боже мій! Боже мій! для чого ти мене покинув? “І через кілька хвилин,” скрикнув голосом гучним, і духа віддав “.
У той же момент “завіса в храмі роздерлася надвоє”, і тоді в натовпі з’явилися перші ознаки прозріння: “Істинно цей чоловік був син Божий”, – сказав сотник.
Увечері Йосип Аримафейський прийшов до Пилата просити тіло Ісуса, і той погодився. Отримавши тіло, Йосиф обвив його спеціальної похоронної тканиною – плащаницею – і помістив його в новий склеп, привалив вхід величезним каменем.
Що не можна робити у страсну п’ятницю
У Страсну п’ятницю слід повністю відмовитися від їжі. Лише ввечері можна з’їсти хліба та воду.
Також потрібно уникати веселощів та різних розваг.
Хто в Страсну п’ятницю сміється, той весь рік плакатиме, – каже народна приказка.
У цей день не можна виконувати хатню роботу: ні шити, ні різати, ні прибирати. Слід завершити усе прибирання у Чистий четвер.
Не можна працювати і на землі. Українці вірили, що якщо посіяти чи посадити щось в цей день, то врожаю не буде.
За повір’ям, у страсну п’ятницю треба відмовитися від стрижки та фарбування волосся чи будь-яких інших косметичних процедур.
Що можна робити у Страсну п’ятницю
У Страсну п’ятницю християнам варто відвідати богослужіння та помолитися.
Наші предки вважали, що якщо принести з богослужіння 12 запалених свічок і розставити їх у будинку, то це обов’язково принесе у дім благополуччя та удачу на наступний рік.
Хоч у Страсну п’ятницю працювати не можна, але дозволено випікати паски.
У народі кажуть, що випічка, приготована у Велику п’ятницю, не зіпсується і не покриється цвіллю, а також матиме цілющу силу.
Також є народне повір’я для мам – в цей день можна відлучити дитину від грудного вигодовування – такий малюк має бути здоровий та сильний.
Прикмети на Страсну п’ятницю
Вважається, що в Страсну п’ятницю не слід торкатися до гострих і ріжучих предметів. Рекомендується нічого не різати, в тому числі хліб – його можна тільки ламати.
Не рекомендується також встромляти в землю металеві предмети – наприклад, лопати, граблі, вила та інше.
Також прийнято вважати, що в цей день не слід робити стрижку, фарбування волосся та інші косметичні процедури.
Кажуть, людина, яка веселиться в Страсну п’ятницю, буде плакати весь рік.
Незважаючи на церковний заборона займатися домашніми справами, в народі існувало повір’я: хліб, спечений у Страсну п’ятницю, стає оберегом від хвороб – він може зцілювати, а також захищати корабель від корабельних аварій, а будинок – від пожеж.
Свічка, яка використовувалася під час служби в Страсну п’ятницю, також вважається оберегом, який очищає життєвий простір, а також приносить в будинок удачу, щастя і достаток.
Якщо в Страсну п’ятницю посіяти петрушку, вона дасть подвійний урожай.
Якщо в цей день освятити кільця в церкві, вони будуть захищати від хвороб.
Якщо в ніч на Страсну п’ятницю небо чисте і зоряне, це віщує хороший врожай пшениці.