У 2020-му році чернігівський біатлоніст Артем Прима, як чемпіон Європи, удостоєний президентської стипендії. Разом з ним відзначений був і його старший брат Роман Прима, як тренер чемпіона. Насправді ж готувати свого брата до професійного спорту Роман, сам того не усвідомлюючи, почав ще коли той був школярем, демонструючи свій приклад та налаштовуючи його на біатлон.
«Брат старший за мене на шість років. Звісно, він почав першим займатися біатлоном. Я, як молодший, дивився на це з азартом і дуже великим бажанням”, – згадує Артем, – “Але брат завжди мені казав: «Я б не дуже хотів, щоб ти займався біатлоном». І був спочатку проти, пропонував футбол, я на футбол ходив. Але все-таки те, що брат показував своїм прикладом, я його бачив по телевізору, це чіпляє добре. І я почав займатися також. У восьмому класі я був. Вони (основна команда) почали готуватися до Олімпійських ігор у Солт-Лейк-Сіті, це було у 2002 році. І це мене надихнуло ще більше. Він же мій брат! У нього вийшло, і я можу це зробити. Хоча, коли маленьким був, дивився біатлон і собі казав (мабуть, так і кажуть більшість глядачів): та що там! Стріляй та біжи. Але, чесно сказати, не так воно і легко».
Надихаючись виступами старшого брата, Артем почав наздоганяти його. І певний час вони виступали вдвох у складі збірної України. У 2014-му році Роман завершив спортивну кар’єру та почав тренерську діяльність. Нині ж тренує збірну України, до якої входить і молодший брат.
«Дуже мені приємно, що так сталося. Коли я був спортсменом, я весь час йому допомагав: підказував, давав якийсь інвентар… І вже я закінчив, а він пішов далі й далі. Мені дуже приємно, що наше прізвище, наш рід далі продовжує виступати».
Роман каже, брата тренувати не складно – «я його добре знаю, він до мене прислуховується». Каже, допомагає йому хіба що в психологічному плані – налаштувати, підготувати тактично розкласти сили на гонку. А в цілому Артем – досвідчений спортсмен, з хорошою тренувальною базою.
За словами Романа, він не виділяє брата з-поміж інших під час тренувань, можу й накричати. Але в глибині душі відчуває подвійну відповідальність.
Наслідуючи приклад брата, Артем теж брав участь в Олімпійських іграх. Двічі: у 2014-му в Сочі, та у 2018-му в Пхьончхані. Свій останній виступ на Олімпіаді Артем Прима згадує так:
«З одного боку, весело було. З іншого, це – моя друга Олімпіада. На першу ти їдеш, і ще не розумієш, що ти там побачиш і що маєш показати. Це – зовсім інші змагання, й кожен спортсмен туди підходить як до найважливішого, адже проводяться раз на чотири роки. За ними слідкує весь світ, і кожен спортсмен хоче підійти до них у найкращій формі. Тож, якщо Сочі – то було таке – поїхати, подивитися, набратися досвіду, то уже на Пхьончхан були цілі, які треба було досягати. Не зовсім так воно вийшло, як хотілося. Але будемо далі готуватися і, можливо, на наступній олімпіаді у нас буде щось і краще».
Як повідомлялося, український біатлоніст Артем Прима переміг у гонці-переслідувані на Чемпіонаті Європи в польському Душники-Здруй.