Закордонні дипломатичні установи України та українські громади відіграють важливу роль у справі збереження місць поховань видатних українців та визнання у світі Голодомору геноцидом українського народу.
Про це повідомляється на Фейсбук-сторінці Управління закордонного українства МЗС України.
«Значущим є внесок закордонних дипломатичних установ України, зокрема, в Австрії, Аргентині, Бельгії, Казахстані, Лівані, Литві, Молдові, Польщі, Португалії, Сербії, Словенії, США, Туреччині, Франції, ФРН та Чехії, а також громад закордонних українців у процеси впорядкування за кордоном місць поховань (місць пам’яті) видатних українців, забезпечення належного догляду за пам’ятниками, пам’ятними знаками, меморіальними дошками, що присвячені видатним діячам української історії, науки і культури та історичним подіям», – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що начальниця Управління закордонного українства та гуманітарного співробітництва Лариса Дір 24 листопада взяла участь у презентації геоінформаційної системи «Віртуальний некрополь української еміграції», створеної Українським інститутом національної пам’яті за підтримки благодійного фонду «Героїка».
Як зауважила Дір, створена геосистема сприятиме відродженню історичної пам’яті української нації, а також дасть можливість розширити коло відповідних об’єктів, які потребують догляду та впорядкування.
Начальниця Управління закордонного українства та гуманітарного співробітництва також взяла участь у презентації 24 листопада міжнародного проєкту «Аудіогід для кожного», який перекладає екскурсії виставковими залами Національного музею Голодомору-геноциду 33 мовами світу.
«Створений музеєм полілінгвістичний проєкт сприятиме більш точному та комплексному сприйняттю інформації численними іноземними відвідувачами, слугуватиме нашій спільній українській справі – вшануванню пам’яті жертв Великого Голоду і засудженню злочину тоталітарного режиму міжнародним співтовариством», – зазначається на сторінці Управління закордонного українства МЗС в Фейсбуці.
Звуважується, що об’єднаними зусиллями української дипломатії, закордонного українства і наших партнерів, серед яких Національний музей Голодомору-геноциду, забезпечується широке визнання Голодомору в Україні 1932-1933 років геноцидом українського народу.Як повідомлялося, відтепер аудіоекскурсії про Голодомор доступні 33 мовами світу.
Як повідомлялося раніше, книга «Пам’ять роду» розкаже 16 історій родин, які пережили Голодомор.