Листопадовий чин у документах і світлинах української діаспори

від Стожари

Першого листопада виповнюється сто два роки події, відомої з історії як Листопадовий чин (зрив, революція). У цей день 1918 р. українські вояки захопили владу у Львові та проголосили Західноукраїнську Народну Республіка (ЗУНР).

«Волею українського народу утворилася на українських землях бувшої австро-угорської монархії УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВА. Найвищою державною владою Української Держави є Українська Національна Рада. З нинішнім днем Українська Національна Рада обняла владу в столичнім місті Львові і на цілій території Української Держави», – писалося тоді у прокламації (заклику) Української Національної Ради (вищому законодавчому органі Західноукраїнської Народної Республіки) до населення міста Львова.

Листопадовий чин у документах і світлинах української діаспори
Листопадовий чин у документах і світлинах української діаспори - фото 2


«Проклямації Української Національної Ради
1-го листопада 1918 до населення міста Львова!».
«Альманах Українського Народного Союзу», 1968 р.
ЦДАЗУ, бібл. ф. № 4, інв. № 13-В

Реалізацію ідеї державотворення на західноукраїнських землях здійснював уряд ЗУНР на чолі з Євгеном Петрушевичем (президент), Костем Левицьким (очільник уряду), Дмитром Вітовським (державний секретар військових справ).

Листопадовий чин у документах і світлинах української діаспори - фото 3


Дмитро Вітовський. Львів, б/д. ЦДАЗУ, ф. 15, оп. 1, спр. 25, арк. 96

Завдяки рішучим діям Дмитра Вітовського, тридцятирічного сотника Легіону Українських січових військових справ, коменданта Галицької армії, українцями тоді була отримана блискавична перемога. Це йому належать слова, які потім стали крилатими: «Якщо цієї ночі ми не візьмемо Львів, то завтра візьмуть його поляки!». Саме в ніч з 31 жовтня на 1 листопада стався той ключовий момент в історії боротьби за українську державність, що увійшов до спогадів сучасників і їх нащадків.

Проте відразу після Листопадового чину у Львові розпочалося польське повстання, яке переросло у повномасштабну польсько-українську війну 1918–1919 рр., що закінчилася захопленням поляками Галичини. Уряд Євгена Петрушевича опиняється в еміграції, продовжуючи боротьбу за незалежність ЗУНР на міжнародній арені.

Листопадовий чин у документах і світлинах української діаспори - фото 4
Закордонний уряд ЗУНР на чолі з Євгеном Петрушевичем.
«Альманах Українського Народного Союзу на ювілейний рік 1968».
Джерсі-Сіті, 1968 р.
ЦДАЗУ, бібл. ф. № 4, інв. № 128-В

До теми Першого Листопада неодноразово зверталися як безпосередні учасники тих подій, так і їх наступники, щоб «гартувати свідомість» прийдешніх поколінь для будівництва власної держави на власній землі. Зокрема, сотник Української Галицької Армії Степан Сулятицький у одній із своїх статей підкреслив тяглість державотворчих традицій та потребу єдності українців у досягненні поставленої цілі, що має бути «взірцем для нинішніх … політиків», адже «головною … зброєю, якою користувались і творці Листопадового чину, була Духова одність в дії, безкорисність, віра в Бога і народ».

Листопадовий чин у документах і світлинах української діаспори - фото 5
Стаття Степана Сулятицького «Чин 1-го Листопада»,
підготовлена для публікації в газеті «Християнський голос», 1961 р.
ЦДАЗУ, ф. 75, оп. 8, спр. 31, арк. 12

Сьогодні у нас є можливість звернутися до тих далеких історичних подій завдяки ретельно збереженим документам, світлинам, публікаціям у зарубіжній пресі, що нині знаходяться у Центральному державному архіві зарубіжної україніки.

Віра Фазлєєва, провідний науковий співробітник відділу використання документів ЦДАЗУ.

Схожі публікації

Залишити коментар