У місті Львів відділ історії української діаспори центрального історичного музею знаходиться в будинку номер 4 на площі Ринок, в так званій “Чорній кам’яниці”. Там висвітлено окремі фрагменти трьох головних потоків українського еміграційного руху, хронологічні рамки якого охоплюють кін. XIX – кін. ХХ ст.
Детальнішу інформацію можна знайти на сайті Львівського історичного музею.
Перша масштабна хвиля еміграції тривала від 1891 до 1920 року і понесла у світи головним чином галицьке селянство. Світлини та документи, елементи одягу і побутові речі, якими користувалися першопоселенці, розширюють уяву про перші кроки галицьких селян у країнах їхнього поселення.
Другий потік еміграції (1920-1939 рр.) захопив із собою українську політичну та науково-мистецьку еліту. У цьому розділі головну увагу зосереджено на окремих аспектах діяльності українських політичних лідерів та українських наукових інституцій. Серед пам’яток, що висвітлюють цю тему особливо цікавими видаються оригінали листів Президента Західно-Української Народної Республіки Є. Петрушевича, закордонний паспорт часів ЗУНРу, диплом Карлового університету (Прага). Завершують розділ низка документів, світлин та друкованої продукції, що висвітлюють життя й діяльність українців у таборах ПО (переміщених осіб).
Більш широко й різноманітно представлена третя (повоєнна) хвиля еміграції. Численна кількість музейних пам’яток знайомить відвідувачів із різними жанрами малярства і літератури, діяльністю наукових, релігійних та громадських організацій.
В експозиції представлено твори відомих майстрів живопису : Е. Козака, А. Синитар, П. Лопати, Я. Креховецького, А. Бабич, Ю. Скорупського та ін. Літературна творчість представлена творами Є. Маланюка, Т. Осьмачки, Ю. Клена, Е. Козака, І. Качуровського, Б. Олександріва.
Духовне життя українців діаспори можна простежити крізь призму листування кардинала Й.Сліпого.
Яскравим доповненням теми є священичий одяг о. І. Шевціва з Австралії, у котрому отець поряд із Павлом Іоаном II відслужив службу божу у Львові в 2001 році.
Серед музейних пам’яток, що висвітлюють громадську діяльність особливу увагу привертає реконструкціяукраїнського жіночого одягу від часів Київської Русі (ІХ ст.) до Гетьманщини (ХVІІІ ст.), виготовлений Нью-Йоркською групою Союзу українок, а також елементи одностроїв українських молодіжних організацій Америки “Пласт” та СУМ.
Пам’ятки зібрані в експозиції допомагають глибше зрозуміти, що українці, які живуть поза межами України є вагомою гілкою українського народу, яка поповнює скарбницю нашої спільної історії, науки, культури і мистецтва.
Як повідомлялося, український бізнесмен Валерій Галан розповів про свій унікальний інтерактивний та мультимедійний історичний музей та аргументовано стверджує, що інвестувати в духовний розвиток нації вигідно.