“Історія як наука формує життєві цінності. Вони формують наші життєві стратегії, а вони вже – це те майбутнє, яке нас чекає”, – вважає Наталія Яковенко доктор історичних наук, професор і завідувач кафедри історії Національного університету «Києво-Могилянська академія». Тож цінність історії для загалу в тому, що власне вона дозволяє будувати стратегії для майбутнього.
Інноваційний Музей становлення української нації в Києві вже визнано одним з найкращих в Європі. Автор культурного проекту Валерій Галан розповів “Стожарам” про основну ідею та мету створення музею, свої плани щодо його вдосконалення і розширення проекту.
Так за переконанням пана Галана, протягом багатьох століть сусіди-загарбники роз’єднували наш народ, позбавляючи цілісної спільної історії. І зокрема, це стосується багатьох з українських трудових мігрантів та діаспори — адже багато хто з наших співвітчизників втрачає свою самоідентифікацію саме через недостатнє знання історії, традицій та відсутність почуття гідності при словах “Я- українець!”.
Як ми вже писали, успішний ресторатор та готельєр Валерій Галан є військовим полковником у відставці, родом з Буковини. Раніше він мав ресторани та готелі в Чехії, там його запросили до міністерства культури, де він розробляв інвестиційні проекти щодо відродження замків та фортець. Довго працюючи в Європі, Галан паралельно займався там просвітництвом, створюючи позитивний імідж України та навчався сучасній музейній справі в Англії та Франції. Наразі в Україні для популяризації національної історії, культури та традицій ним створені такі комплекси відпочинку як “Легенда Карпат”, “Мігово”, “Фортеця гетьмана”.
У 2014-ому році Валерій Васильович повністю продав свій закордонний бізнес та вклав власні три мільйони євро в створення Музею становлення української нації, залучивши десятки видатних вчених, політологів та психологів.
“Наша задача була – підняти на гора історію якою би можна було пишатися”, – каже власник музею. Він прагне покращувати імідж нашої держави у світі й не заперечує, що, для презентації в цьому музеї цілеспрямовано відбиралися саме позитивні факти української історії, які нас возвеличують, негатив просто не показувався, така концепція музею. Показані й особистості, які всупереч тяжким часам не впадали у відчай, не припиняли боротьби заради кращого майбутнього свого народу.
“Й ми зараз не ниємо”, – слова справжнього українського полковника.
“Стожари”: Серед факторів, що формували українську націю, можна назвати цілий комплекс, низку чинників: формування мови, розвиток літератури, віки обрядових традицій, фольклор та пісні, ремесла, кулінарія, вишивка та інші елементи нашої культури… Розкажіть будь ласка, чому при підготовці експозиції ви вирішили обмежитися лише краткими характеристиками епох та висвітленням ролі окремих особистостей?
“Говорити про нашу історію так глобально, це неможливо в одному місці. Є норми психологічні які визначають сприйняття інформації людиною. Наприклад, понад 1,5 години（це двічі по 45 хвилин）людина не може сприймати інформацію. Тому ми не можемо зробити музей, в якому людина знаходиться понад 90 хвилин. Друге – є територія, на якій ми можемо розмістити певний обсяг експонатів. Тому від цих двох факторів дуже залежить, вони нас обмежують”, – пояснив пан Галан.
Але ініціатор цього проекту має плани створювати й низку регіональних музеїв, саме там будуть в більшій мірі розкриті теми культури та народних традицій. Другий вже відкрився у Львові і він буде надалі розширюватися, там може бути детальніше показана тематика ремісників. Також подібні проекти будуть створені в Одесі, Камянці-Подільському, Мукачевому, Чернівцях та інших містах з багатою історією.
“Ми хочемо робити й окремо тематичні музеї. Наприклад, от є Леся Воронюк з Чернівців, вона заснувала День вишиванки в Україні, ми з нею співпрацюємо, вона збирає інформацію, коли настануть більш-менш нормальні часи, ми б хотіли з нею створити Музей вишиванки та писанки. це дуже серйозна робота. Це код нашої нації”, – поділився творчими задумами Валерій Васильович.
Є й ідея створення в Чернівцях музею “Співоча Буковина”, а для Львова більш близька тема ремісників. Віталій Галан також має задум зробити окремо музей митрополита Андрія Шептицького українського релігійного діяча, якого у народі називають Український Мойсей, Духовний будівничий, Провідник української нації, Великий митрополит. У київському Музеї становлення української нації він презентований, але у львівському музеї розкриттю теми його діяльності буде присвячено 2-3 експозиції.
При цьому засновник проекту підкреслив, наскільки важливі для втілення цих ідей окремі люди – з експертними знаннями, з творчими ідеями та патріотичними прагненнями. Пан Галан наголосив, що він буде радий бачити в своїй команді нові обличчя, зокрема і представників діаспори.
“Якщо з’являться люди, наприклад співаки, або актори, і вони скажуть “ми би хотіли зробити музей культури України”. Або наприклад гуцули… Нема ж нормального музея карпатського. Як круто було би зробити музей Карпат, де показати традиції, культуру, музику, історичні події… бойків, лемків, гуцулів… там море людей би було! Ми шукаємо таких людей ”, – каже успішний бізнесмен та обіцяє широку підтримку таких проектів.
Як досвідчений підприємець він окреслив ключові показники прибутковості подібних проектів, оскільки вони мають крім соціальної та сутополітичної складових також і економічний аспект.
“5-6 років і ми відбиваємо ці інвестиції. За такі терміни готель не відбивається і ресторан не відбивається“, – аргументував у цифрах перспективність таких проектів Валерій Галан.
За його словами, так само високу прибутковість такі музеї дають і у Європі (по-білому, при виплаті усіх податків). Його товариш у Чехії має кілька музеїв (зокрема, музей воскових фігур у Празі, Карлштейні та у Чеському Крумлові).
“Він кожен рік із кожного музея заробляє в районі 2 мільйонів євро. А вклав він 5-7 мільйонів на його створення”, – розказав успішний бізнесмен.
Власник музея підкреслив, що представлені в експозиції фігури історичних постатей виготовленні на найвищому сучасному технологічному рівні – з використанням 3-D прінтера, силікону та інших надсучасних технологій, одночасно кожна фігура, звичайно, є і високохудожнім витвором групи митців, кожна волосинка є натуральною та ставилася вручну. Вартість створення лише однієї фігури в Україні складає близько 15-25 тисяч євро, аналогічне замовлення в Європі коштує від 30 тисяч євро. І не рідко закордонні партнери віддають перевагу замовленню саме українських надсучасних “фігур мадам Тюссо”.
При цьому, на думку Валерія Васильовича, такий музей більше дає прибутки духовні.
“Коли людина заробляє кошти, вона на них купляє емоції. Гарний годинник — це емоція. Гарний автомобіль — це емоція. Гарний дім, їжа та інше… І якщо людина заробила багато коштів, у нього вже зайві, він не може знайти собі емоції. То коли він робить такий музей, подивіться скільки емоцій у тих людей, які сюди приходять! А то ж у Всесвіт іде все, і все це тобі вертається і ти отримуєш ті емоції теж. Більше чим від годинника, від автомобіля… І ти знаєш, що ти маєш стосунок до становлення своєї нації, що ти робиш її кращою. А багато таких людей є, що вони можуть сказати, що він зробив націю кращою?”, – поділився своїми міркуваннями фундатор масштабного культурного проекту.
Зокрема, завдяки багатомовному аудіогіду, Музей становлення української нації вже відвідало досить велика кількість іноземних туристів, багато хто з них залишив схвальні відгуки. Працівники музею переконалися – найбільше закордонних гостей вражає та викликає особливу цікавість саме технологічна інноваційність експозиції.
“З США приїжджали у них такі очі! Американець один казав: “Ущіпніть мене , я не вірю, що я в Україні! З такими технологіями у нас музеїв нема”, – поділився Валерій Галан, пояснюючи, що саме ці щирі емоції людей і надихають його розвивати нові культурно-просвітницькі проекти, – “..малий 8 років пише “Я закохався у свою Україну!”. Я жорсткий мужик, в мене сльози текли…”.
Велика родина (його знайомих — ред.) з Прикарпаття отримала грінкарти в Америку, проте після кількох відвідувань цього музея вони вирішили їх здати й передумали емігрувати в США.
“Стожари”: Зрозуміло, що неможливо досягти повної довершеності, тим більше у такій широкій темі як фактори становлення нації. Як кажуть у бізнесі, якщо ти намагаєшся зробити досконалий товар, то ти вже запізнився（адже хтось раніше за тебе викине на ринок щось не на стільки досконале і займе нішу). Чи плануєте ви, що надалі експозиція буде доповнюватися, вдосконалюватися, видозмінюватися? На скільки легко ви сприймаєте конструктивну критику?
“Конструктивна критика буває, але дуже мало. Щоб ми реагували на неї ми маємо знати хто то є, – пояснив пан Галан, – В нас є наукова рада. Ми її збираємо для того щоб вони могли обрати правильніший і вигіднійший варіант для висвітлення української історії”.
Як зазначив власник музею, в ході підготовки інформаційного наповнення одним з найбільш дискусійних і суперечливих питань виявилася саме проблема декількох основних хвиль еміграції українців та діяльність українських діаспор в різних країнах. Експерти у цій темі не знайшли порозуміння, їхні судження спростовували одне одне, й у них не було позитиву (в ракурсі становлення української нації), тому було вирішено поки відкласти висвітлення цієї теми.
Фундатор музею також поділився своїми планами щодо вдосконалення експозиції, незабаром вона поповниться:
- ще вісьмома фигурами видатних персон;
- новими тачскрінами;
- мультимедійними інформстендами;
- розшириться вибір тематичних екскурсій, які проводять фахівці історики.
“Але ми розвиваємо не тільки цей музей. Наприклад у львівському музеї, там інша локація, підземелля, ми там застосували трошки інші технології крім цих. Наступний музей ми хочемо зробити ще більш сучасним, коли ви можете наприклад в VR-окулярах роздивлятися доповнену реальність. Наприклад, підлога, це буде величезний екран, на якому будуть баталії відбуватися. Адже з кожним днем-місяцем якісь нові технології у світі з’являються і ми хочемо використати їх як інструмент, щоб дістатися до свідомості наших людей, щоб їх зацікавити, і вони могли б в яскравій формі нашу історію вивчати, запам’ятовувати”, – з захопленням розповів засновник проекту.
Крім того, Галан уточнив, що саме в його музеї “Львів стародавній” (Ancient Lviv Museum, м.Львів, вул.Краківська 21) буде увіковічено пам’ять Героя України, непересічного співака паризької опери Василя Сліпака, який загинув на війні на Донбасі.
Пан Галан переконаний, що на першому етапі наша задача показати історію так, щоби вона почала надихати нас та закріплювала внутрішнє базове переконання – “Яка ми велика нація!”. Нехай і через невичерпне, недовершене проте висвітлення окремих аспектів її формування. На його думку, ці окремі елементи неодмінно “складуться в пазл”, що стане підґрунтям для духовної консолідації нашого суспільства.
З Валерієм Галаном спілкувалася Запорожченко Оксана.