28 березня 1623 р. у м. Ніжині на Чернігівщині народився Роман Ракушка-Романовський, козацький літописець, імовірний автор “Літопису Самовидця”. Батько Романа – шляхтич (мав печать з гербом) Онисько Ракушка прибув до Ніжина десь у 20-і роки ХУІІ століття з містечка Романівка брацлавського воєводства (тепер це село Тальнівського району). Отримав прізвисько Ракушка, під яким став реєстровим козаком.
Тег:
гетьманщина
Козацькі походи були зразком військового мистецтва, якому намагалася навчитися вся Європа. Козацький бойовий стрій і швидкі кулі змушували ворогів тремтіти за морем і за горами, у полі і на морі. Їх гострі шаблі викликали у ворогів такий переполох, що грабіжники кидали награбоване і швидше рятували свої життя. Мобільність, прагнення воювати з ворогом на його території, мудре командування – основні причини вдалих козацьких «вилазок» і серйозних військових експедицій.
Серед багатьох історичних персонажів української козацької минувшини дивним чином загубився один із найцікавіших персонажів кінця доби Руїни та передмазепинської доби гетьман Іван Самойлович, який, отримавши державну владу в часи повної руйнації країни, залишив її спокійною та економічно стабільною напередодні економічного і культурного злету, що стався за його наступника Івана Мазепи. Цьогоріч з ініціативи Українського інституту національної пам’яті згідно з Постановою Верховної Ради України «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2020 році» 400-річчя від дня народження гетьмана України Івана Самойловича, життя і діяльність котрого нерозривно пов’язане зі славним козацьким Полтавським краєм, відзначається на державному рівні.