Продовжуючи попередній дописи для “Стожар” про підсумки парламентських виборів у Словаччині сьогодні ж варто уваги докладніше зупинитися на результатах першого туру президентських виборів 23 березня 2024 року.

Як відомо, 25 жовтня 2023 року в Словаччині було затверджено коаліційний уряд на чолі з лідером партії “Курс” / Smer-SD Робертом Фіцо, який відзначився низкою антиукраїнських заяв, де як і передбачалось, міністром закордонних справ став Юрай Бланар – колишній інженер без дипломатичного досвіду. Він називав війну проти України “конфліктом між Росією і США”, стверджував, що Київ “воює проти власного народу”, та виступає проти передачі Україні зброї.

До коаліції з партією Фіцо (42 депутатських мандати) також увійшли партія “Голос” / Hlas-SD експремʼєра Петера Пеллегріні (27 депутатів) та націоналістична Словацька національна партія / Slovenská národná strana (SNS) Андрея Данко (10 депутатів).

Зокрема, Петер Пеллегріні отримає другу за конституцією посаду – пост спікера парламенту. Для обидвох (Фіцо та Пеллегріні) посади не нові – Пеллегріні вже був головою Національної Ради у 2014-2016 роках, пройшовши до парламенту від “Смеру”. Роберт Фіцо ж двічі керував урядом – у 2006-2010 та 2012-2018 роках. Під час другої каденції (також після дострокових парламентських виборів) на посаді прем’єра Фіцо зміг сформувати власну монокоаліцію та однопартійний уряд, а з посади пішов через політичну кризу, спричинену вбивством журналіста Яна Куцяка.

Коаліція “Смеру” з SNS також відбувається не вперше. Саме об’єднання з націоналістами та Рухом за демократичну Словаччину (HZDS) Владіміра Мечіара зробило Фіцо прем’єр-міністром у 2006 році. Без SNS коаліція “Смеру” і “Гласу” мала б лише 69 депутатів, а втрьох вони отримають хитку більшість у 79 місць у парламенті (150 депутатів).

Лідер націоналістів Андрей Данко свого часу заявляв, що не погодиться бути в коаліції зі “Смером” і “Гласом” тільки для кількості і не погодить модель, за якою Фіцо і Пеллегріні домовляться, а SNS тільки поставлять перед умовами співробітництва.

За словами ж Пеллегріні, “SNS буде постійним членом коаліції та матиме позицію, яка відповідає їхнім здобуткам на виборах”.

Більше того, Петер Пеллегріні заявив, що “Глас” буде гарантом членства в Євросоюзі та НАТО. Якщо уряд захоче змінити зовнішньополітичну орієнтацію, його партнер по коаліції вийде з об’єднання. “Якщо SNS приєднається до коаліції, яка базується на таких цінностях, то голова партії має гарантувати, що його політична сила буде дотримуватися цієї лінії”, – заявив він. За його словами, Словаччина не стане соціальним експериментом, не повернеться назад і не залишиться на місці.

Як наслідок, Україна отримала не тільки припинення від листопада 2023 року державної воєнно-технічної допомоги Словаччини для нашої держави, але приєднання Словаччини до Угорщини в блокуванні подальшої допомоги усього Європейського Союзу та продовження санкцій проти рф.

8 січня 2024 року спікер Національної ради Словаччини Пітер Пеллегріні оголосив, що перший тур президентських виборів відбудеться 23 березня, можливий другий тур – 6 квітня.

Як відомо, президент Словаччини обирається прямим голосуванням на п՚ятирічний термін. Конституція країни передбачає, що кандидата у президенти має висувати щонайменше 15 законодавців або ж він має отримати під петицією підписи щонайменше 15 000 громадян.

Другий тур виборів проводиться протягом 14 днів з дня проведення першого туру за умови, що жодному з кандидатів не вдасться набрати більшість голосів у першому турі. Два кандидати, які набрали найбільшу кількість голосів, проходять до другого туру.

Термін повноважень чинної президентки Словаччини Зузани Чапутової закінчується 15 червня 2024 року, і вона не буде переобиратися на другий термін.

Окремо варто вказати, що хоча в парламентсько-президентській формі правління повноваження президента Словаччини обмежені, але в його руках залишаються реальні важелі впливу на політику держави. Наприклад, президент може застосовувати право вето, яким неодноразова користувалася Чапутова.

На фоні розгортання президеньської кампанії, 24 січня ц.р. свій третій офіційний закордонний візит після того, як став прем’єр-міністром Словаччини Роберт Фіцо зробив саме до України, де в Ужгороді вони провели переговори із прем’єр-міністром України Денисом Шмигалем.

Напередодні Фіцо зробив низку гучних заяв щодо України. Зокрема, він договорився до того, що Україна має піти на “компроміс” у питанні своєї територіальної цілісності. “Чого вони (українці – В. Гулай) чекають, що росіяни підуть з Криму, Донбасу і Луганська? Це нереалістично”, – сказав Фіцо. А в інтерв’ю словацькому радіо він висловив намір сказати українському прем’єру, що Словаччина блокуватиме вступ України до НАТО, оскільки, за його словами, це “загрожує Третьою світовою війною”. Словаччина також оголосила про відновлення культурного співробітництва з Росією і Білоруссю.

Цього разу адекватною та оперативною стала відповідь МЗС України: “…Не може бути компромісу щодо територіальної цілісності. Ні України, ні Словаччини, ні будь-якої іншої країни. Україна та партнери докладають зусиль задля виведення росіян із Криму, Донбасу та Луганська, щоб вони не пішли далі, зокрема і до Кошицького, Пряшівського та інших словацьких країв” .

Про певну зміну позиції очільника словацького уряду можемо, на разі, спостерігати за заявами його українського колеги. Зокрема, уряд Словаччини не блокуватиме купівлю Україною зброї та техніки у словацького бізнесу. Країни також будуть співпрацювати у питанні постачань з боку словацької компанії техніки для зведення оборонних рубежів. Крім того, Словаччина підтримає програму Ukraine Facility, яка передбачає виділення Україні 50 млрд євро з боку Європейського Союзу. “Прем’єр Фіцо запевнив мене у повній підтримці євроінтеграційних прагнень України”, − наголосив український очільник уряду і додав, що Україна та Словаччина продовжать “плідну співпрацю заради безпеки та процвітання наших країн”. Також за підсумками зустрічі Фіцо і Шмигаля прем՚єри підписали спільну заяву, яка посилить двосторонні відносини України й Словаччини на основі взаємної довіри та поваги.

Але не можемо й недооцінювати контрвпливу російських спецслужб, щоб спробувати утримати уряд Братислави в коаліції із найбільшою внутрішньою проблемою для ЄС та НАТО − урядом Віктора Орбана в Угорщині.

На початок перебігу президентської виборчої кампанії у Словаччині найперше почали впливати протести словаків проти планів прем՚єр-міністра Роберта Фіцо внести зміни до кримінального кодексу і ліквідувати національну прокуратуру. Так, наступного дня після повернення Фіцо з України, 25 січня, протести відбулися у двох десятках міст, включно зі столицею, і поширилися також на Прагу і Брно в Чехії, Краків у Польщі та Париж. За деякими даними, тільки на протести у столиці Братиславі того дня зібралося близько 27 тисяч людей.

“Ми не готові здаватися. Ми посилимо наш тиск. Ми будемо захищати справедливість і свободу в нашій країні”, – сказав лідер опозиційної ліберальної партії “Прогресивна Словаччина” Міхал Шимечка на мітингу в Братиславі. Люди скандували “Мафія, мафія” і “Фіцо – бандит”.

Одночасно активізувалися виступити проти фактичної відмови нового уряду від підтримки України в боротьбі з російською агресією. Так, ввечері 12 березня ц.р. майже 5 тисяч людей у столиці Словаччини Братиславі вийшли на протест проти політики уряду та на підтримку України. Акція протесту почалася з сигналу повітряної тривоги. “Люди в Україні чують це щодня. Я тут, тому що дії цієї урядової коаліції переходять усі межі”,– звернувся до учасників протесту його організатор Міхал Хворецький. Промовці виступали з трибуни, де поряд з прапорами Словаччини, України, Європейського Союзу й НАТО висів плакат “росія – терористична держава”.

Мітинг на підтримку України

Окремо варто вказати на те, що для багатьох українських громадян саме Словаччина стала місцем тимчасового захисту у межах відповідного правового механізму ЄС. Зокрема, на кінець 2023 року у цій державі перебувало 114,2 тис. осіб із відповідним статусом (загальна чисельність населення до 2022 року становила 5432 тис. осіб).

За цим обставин цілком очевидним, що тема війни рф проти України та позиції Словаччини була однією з основних тем теперішньої президентської кампанії.

Проте перед офіційним стартом президентської кампанії електоральні вподобання словаків не могли не викликати тривоги України. У січня цього року в першому турі президентських виборів Петер Пеллегріні набрав би 43,9 % голосів, а його головний конкурент, ексміністр закордонних справ Іван Корчок – 32,3% голосів.

Відповідно до уявного другого туру, соратник Фіцо також переміг би Корчока: 58 % та 42 % голосів відповідно.

Проте за результатами опитування, проведеного вже наприкінці лютого ц.р. електоральна ситуація помітно змінилася. Зокрема, Корчок переміг би в першому турі президентських виборів, отримавши 36 % голосів, а Петер Пеллегріні посів би друге місце з 32,7%.

Але Пеллегріні мав би виграти у другому турі, набравши 51,7 % голосів. Водночас Корчок посів би друге місце з 48,3 % голосів.

За даними опитування, Штефан Гарабін (11,2 %) посів би третє місце в першому турі виборів. Далі йшли б Ігор Матович (4,9 %) та Ян Кубіш (3,2 %).

Тепер же перейдемо до офіційних результатів голосування 23 березня 2024 року в контексті основних кандидатів.

Результати голосування 23 березня 2023 року

Отже, 1-е місце (958353 голосів, або 42,5 %) досить впевнено здобув Іван Корчок. Іван Корчок майже все своє професійне життя присвятив дипломатії. Він почав працювати в Міністерстві закордонних справ у 1993 році і з того часу обіймав різні посади в Словаччині та за кордоном, зокрема був послом у Німеччині (2005-2009), ЄС (2009-2015) та США (2018-2020). Був державним секретарем (тобто заступником міністра) у Міністерстві закордонних справ у 2002-2005 роках (під час другого уряду Мікулаша Дзурінди) та у 2015-2018 роках (під час третього уряду Роберта Фіцо). У 2020-2022 роках він обіймав посаду міністра закордонних справ, будучи висуванцем партії “Свобода і солідарність” (“SaS”).

Корчок балотується як громадський кандидат. Йому вдалося зібрати понад 40 тисяч підписів на свою підтримку.

2-е місце – Петер Пеллегріні (834718 голосів, або 37 %). Петер Пеллегріні, голова партії “Hlas” і спікер парламенту, розпочав свою політичну кар՚єру в 2002 році як помічник депутата від партії “Smer” Любомира Важного. Вперше він був обраний депутатом парламенту від партії “Smer” у 2006 році.

Пеллегріні займав різні посади в урядах, які очолювала партія “Smer”, в тому числі був державним секретарем (тобто заступником міністра) в Міністерстві фінансів, Міністром освіти, спікером парламенту та віцепрем՚єр-міністром з питань інвестицій та інформатизації. У 2018 році він замінив Роберта Фіцо на посаді прем՚єр-міністра після того, як Фіцо був змушений піти у відставку на хвилі протестів після подвійного вбивства журналіста-розслідувача Яна Куцяка та його нареченої Мартіни Кушнірової в лютому 2018 року.

На чергових виборах у 2020 році Пеллегріні отримав перше місце у виборчому списку партії “Smer”. Партія отримала другу найбільшу кількість голосів, але не змогла сформувати уряд. Після поразки на виборах конфлікти Пеллегріні з Фіцо загострилися, і в червні 2020 року він покинув “Smer” разом з групою колег з партії. Після цього вони утворили свою власну партію “Hlas”.

Але на дострокових парламентських виборах 2023 року партія посіла третє місце і сформувала правлячу коаліцію зі “Smer” та Словацькою національною партією (“SNS”).

Слоган передвиборчої кампанії Пеллегріні – “Словаччині вже потрібен спокій”. На посаді глави держави він заявляє, що просуватиме національні інтереси Словаччини. Водночас він стверджує, що нічого не зміниться у зовнішньополітичній орієнтації країни. Запевняючи виборців, що він гарантуватиме, що Словаччина й надалі залишатиметься надійним членом ЄС і НАТО, він відмовився критикувати симпатизуючу Кремлю і скептичну до НАТО зовнішню політику, яку проводять партнери його партії по коаліції, “Smer”, і його власний політичний партнер, прем՚єр-міністр Роберт Фіцо.

3-е місце – Штефан Гарабін (264579 голосів, або 11,7 %). Штефан Гарабін – колишній голова Верховного суду і колишній міністр.

До 1989 року Гарабін працював в окружному суді в Попраді, на сході Словаччини, а після революції – в обласному суді в Кошице. У 1991 році він був обраний членом Верховного суду, а в 1998-2003 і 2009-2014 роках обіймав посаду його голови. У 2006-2009 роках Гарабін був міністром юстиції в першому уряді Фіцо, як висуванець Руху за демократичну Словаччину (“HZDS”) Владіміра Мечіара.

Він також балотувався на президентських виборах 2019 року, посівши третє місце. Гарабін заснував партію “Vlasť” у 2019 році. Партія не змогла отримати місця на жодних парламентських виборах.

У своїй передвиборчій кампанії він пропагує такі цінності, як мир, гідність Словаччини, закон і справедливість для всіх, сім’я і хліб. Гарабін є жорстким критиком ЄС і відвертим прихильником Росії та її вторгнення в Україну.

4-е місце – Крістіан Форро (65588 голосів, або 2,9 %). Форро, голова непарламентської політичної партії угорської меншини “Aliancia – Szövetség”, є єдиним кандидатом від етнічних угорців на президентських виборах 2024 року.

Форро приєднався до Партії угорської коаліції (“SMK”) у 2004 році і був її останнім головою у 2020-2021 роках. Потім “SMK” разом з двома іншими політичними партіями, що представляють угорську меншину в Словаччині, утворила нещодавно засновану партію “Aliancia – Szövetség”, і він став головою цієї нової партії.

Форро балотується як громадський кандидат. Він зібрав майже 30 тисяч підписів громадян. У своїй передвиборчій кампанії він робить акцент на темах, пов՚язаних з Угорщиною. Він також хоче фінансувати кампанію за рахунок власних ресурсів та пожертв прихильників.

Що стосується зовнішньої політики, він сказав, що Україна заслуговує на гуманітарну допомогу, але він не вважає, що постачання зброї є правильним рішенням. Він не виступає проти членства України в ЄС, якщо вона буде відповідати необхідним вимогам.

5-е місце – Ігор Матович (49201 голос, або 2,1 %). Матович, голова партії “SLOVENSKO” (минула назва “Прості люди і незалежні особистості” (“OĽaNO”), прийшов до політики у 2010 році як член парламенту, обраний за партійним списком “SaS”. Він потрапив до парламенту завдяки преференційним голосам, незважаючи на те, що балотувався з останнього місця у списку кандидатів “SaS”. Матовича вигнали з фракції “SaS” за те, що він підтримав парламентську пропозицію, подану партією “Smer”, порушивши таким чином коаліційну угоду.

Пізніше він заснував власну партію “OĽaNO2, яка з 2012 року проходить до кожного складу парламенту. У 2020 році вона посіла перше місце на парламентських виборах.

Внаслідок перемоги Матович зайняв пост прем՚єр-міністра, але був змушений піти у відставку трохи більше ніж через рік, у 2021 році, через погане управління пандемією коронавірусу та конфлікти в правлячій коаліції, що загострилися на той час. Він обійняв посаду міністра фінансів у подальшому уряді Едуарда Гегера, але подав у відставку в грудні 2022 року.

Матович каже, що вирішив балотуватися в президенти, щоб “створити простір для правди, а також поставити неприємні запитання” іншим кандидатам.

6-е місце – Джон Кубіш (45957 голосів, або 2 %). Колишній дипломат Ян Кубіш балотується як кандидат від громадськості.

Протягом своєї дипломатичної кар՚єри він працював у Міністерстві закордонних справ та на різних міжнародних посадах. Був послом Словаччини в Організації Об՚єднаних Націй та інших міжнародних організаціях у Женеві, обіймав керівні посади в Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ). У 2019 році був призначений Спеціальним координатором ООН по Лівану, а в січні 2021 року – головою Місії ООН з підтримки Лівії. Був першим спеціальним представником ЄС на Близькому Сході.

У 2006-2009 роках Кубіш обіймав посаду Міністра закордонних справ в першому уряді Роберта Фіцо, будучи висуванцем Руху за демократичну Словаччину (“HZDS”) Владіміра Мечіара.

Девіз його президентської кампанії – “Любов до Словаччини, пошана до закордону”. Він підкреслює, що є “словаком у серці, дипломатом у голові” і буде використовувати свій досвід дипломата для вирішення конфліктів.

Учасники другого туру виборів 6 квітня 2024 року – Іван Корчок (зліва) та Петер Пеллегріні (справа)

Як вважають словацькі оглядачі, Корчоку вдалося якнайліпше організувати свій електорат: явка в округах, що проголосували за нього (переважно найбільші міста та їх околиці), була значною. У центрі Братислави він взагалі набрав понад 70 % голосів. Водночас в округах, де переміг Пеллегріні, явка була загалом нижчою.

Тепер перед Корчоком постає завдання у другому турі повторити успіх з мобілізацією виборців, а також здобути симпатії більш консервативного електорату.

У двох округах, населених переважно угорцями, перемогу здобув кандидат від національної партії “Угорський Альянс” Крістіан Форро . Його підтримка також була б важливою у другому турі.

Регіональний розріз голосування 23 березня 2024 року

Але напевно, що найбільший вплив на результати голосування 6 квітня матиме позиція Штефана Гарабіна Кандидат, який, наразі не висловив підтримку ані Іванові Корчоку, ані Петерові Пеллегріні. Зокрема Великий відсоток прихильників Гарабіна продовжує заявляти про зацікавленість у другому турі. Більше 70 % декларують бажання голосувати, і з них понад 90 % планують проголосувати за Пеллегріні (звичайно, поки лише на словах). Відверто антизахідні та проросійські тези кандидата далеко не завжди суголосні з лінією спікера парламенту. Втім, іще набагато менш імовірно, що якийсь відсоток із його понад чверті мільйона прихильників підтримає ліберала Корчока. Тому для останнього найкращим варіантом була б відмова виборців Гарабіна від голосування взагалі.

Проте цими днями в словацьких ЗМІ все більше пишуть, що своєю станньою заявою про втягування НАТО у війну в. путін “розгромив” кампанію Петра Пеллегріні як послідовника “миротворця” Роберта Фіцо.

Але Пеллегріні не здається, запустивши до другого туру потужну кампанію зовнішньої реклами, що “Словаччина не надішле до України жодного вояка”.

Новий білборд П. Пеллегріні

Підсумовуючи, з огляду на докладний електоральний аналіз результатів першого туру голосування та динамізм кампанії перед вирішальним голосуванням 6 квітня 2024 року, не поділяв би оптимізму більшості вітчизняних “експертів” від Фейсбуку/Ютубу/ТікТоку щодо кращих шансів для перемоги за тиждень на президентських виборах у Словаччині проукраїнського кандидата Івана Корчока, порівняно із Петером Пеллегріні. Все залежати, як від результативності використання виборчих технологій політичної мобілізації тією чи іншою командою кандидата, так й зовнішнього впливу чи то росії та Угорщини (на боці Пеллегріні) чи ЄС (на підтримку Корчока), бо, на жаль, офіційний український вплив на словацьку політику залишається радше номінальним, якщо не сказати, що зовсім відсутній.

Джерела:

1. Богданьок О. У Словаччині тисячі людей вийшли на мітинг проти уряду та на підтримку України. Режим доступу: https://suspilne.media/669996-u-slovaccini-tisaci-ludej-vijsli-na-antiuradovi-protesti/
2. Кількість біженців з України зі статусом тимчасового захисту в ЄС у грудні зросла на 37,6 тис. Режим доступу: https://interfax.com.ua/news/general/965933.html
3. Хто є хто? Кандидати на пост Президента Словаччини. Режим доступу: https://novyny.sme.sk/c/23295008/hto-je-kandidatami-na-prezidentskih-vyborah-2024-roku-v-slovachchyni.html

4. Biró M. Peter Pellegrini nasadil novú kampaň. Voličov oslovuje s vojakmi a Ukrajinou. Режим доступу: https://www.aktuality.sk/clanok/ze7u7Ke/peter-pellegrini-nasadil-novu-kampan-volicov-oslovuje-s-vojakmi-a-ukrajinou/
5. Belej M. PRIESKUM: Kto bude naším novým prezidentom? Z vlády má šancu len jeden, veľkú časť hlasov ukradol kandidát z vonku. Режим доступу: https://www.ta3.com/clanok/918007/prieskum-kto-bude-nasim-novym-prezidentom-z-vlady-ma-sancu-len-jeden-velku-cast-hlasov-ukradol-kandidat-z-vonku
6. Grman M. Putin najnovším vyhlásením „rozmetal“ kampaň Petra Pellegriniho. Режим доступу: https://www.aktuality.sk/clanok/ehRqTsJ/putin-najnovsim-vyhlasenim-rozmetal-kampan-petra-pellegriniho/
7. Mikušovič D. Objavia sa skrytí voliči, môže Harabin prekvapiť a aká bude účasť? Odpovedajú riaditelia Focusu, Ipsosu a AKO. Режим доступу: https://dennikn.sk/3893613/objavia-sa-skryti-volici-moze-harabin-prekvapit-a-aka-bude-ucast-odpovedaju-riaditelia-focusu-ipsosu-a-ako/
8. Presidential Election to Be Held on March 23, Pellegrini Announces .Режим доступу: https://www.tasr.sk/tasr-clanok/TASR:2024010800000223
9. Over 4.3 million people under temporary protection. Режим доступу: https://ec.europa.eu/eurostat/web/products-eurostat-news/w/ddn-20240208-1
10. Smer, Hlas + SNS: що дасть Словаччині нова коаліція та на яких умовах. Режим доступу: https://infopost.media/smer-hlas-sns-shho-dast-slovachchyni-nova-koalicziya-ta-na-yakyh-umovah/
11. Thousands protest in Slovakia against government’s policy toward Russia. Режим доступу: https://www.reuters.com/world/europe/thousands-protest-slovakia-against-governments-policy-toward-russia-2024-03-12/
12. Terenzani M. Who wants to be president? Режим доступу: https://spectator.sme.sk/c/23265310/who-wants-to-be-president.html

Василь Гулай, доктор політичних наук, професор,

завідувач кафедри міжнародної інформації

Національного університету “Львівська політехніка”/

голова правління ГО “Центр інформаційно-комунікативного менеджменту”

[email protected]