Вшанування українським суспільством значимих постатей – це ще один належний привід у щораз новому контексті зазирнути “углиб” тієї чи іншої особистості. Маркіян Шашкевич (1811-1843) пішов у засвіти на 32 році – занадто швидко пішов галицький геній. І є відчуття, що Маркіян не доробив, не дописав, не долюбив…
Водночас, Маркіян Шашкевич за той виділений та короткий час, зміг відшукати і в основі сформувати код українського соборника. Саме у період першої половини 19 століття, коли життя українців було безвідрадне, безнадійне, сумне, Будитель постав серед перших, хто запобіг мороку українського суспільства. У теперішній час наша земля потерпає від темної сили руZZні, що втратили людську подобу, та зазіхають на саме існування і розвиток українства. Зазначу, що у свій час Маркіян Шашкевич встояв і не похитнувся від оточуючих недругів.
Нижче виклад інтерв’ю з пані НАТАЛІЄЮ ГОРЯЧОЮ, учителькою образотворчого мистецтва та трудового навчання, керівником зразкового Літературно-краєзнавчий музей о. Маркіяна Шашкевича Чортківського ліцею № 1 імені Маркіяна Шашкевича про теперішню і майбутню діяльність освітньої установи. Організатори інтерв’ю висловлюють вдячність за виділений час та надані матеріали.
Є.З.: Шановна пані Наталко, щиро вдячний за можливість нашого спілкування. Чортківський ліцей № 1 імені Маркіяна Шашкевича (Тернопільщина) – заклад з барвистою історією. У 2021 році колектив ліцею відзначив 110-річчя утворення й початку діяльності навчальної установи. Розкажіть зацікавленим і небайдужим українцям краю та далеко за його межами про заклад.
Перша згадка про заснування в Чорткові української (руської ) гімназії – першого навчального закладу з навчанням рідною, руською, мовою, – зафіксована в зверненні Політичного товариства «Народна Рада» у Львові до Його Екселенції Доктора Павла Франкентурна Гавча, Міністра просвіти у Відні в березні 1889 року.
З цього документа дізнаємося про передумови заснування в Галичині гімназій та використання в навчанні руської (української) мови:
«При реорганізації галицьких гімназій в 1849 році заведено в усіх гімназіях Галичини німецьку мову викладання, з тим застереженням, що вона має бути заміненою мовою руською. В 1864 році в молодших класах гімназій викладання багатьох предметів стало обов’язковим для викладання українською мовою. Повний переворот в галицькому шкільництві в плані мови викладання настав в 1867 році. Ухвалою Сойму Крайового від 31 грудня 1866 року, котра найвищою постановою від 22 червня 1867 року отримала цісарську санкцію, усунено німецьку мову як мову викладацьку з усіх галицьких гімназій, а на його місце заведено руську (українську) мову.
Південносхідна частина Галичини на той час була позбавлена середніх шкіл, бо на вісім повітів тієї частини з населенням 611000, є тільки одна нижча гімназія в Бучачі. Більше ніж реорганізація гімназії в Бучачі, є потреба в заснуванні нової 8 класної гімназії в Чорткові тому, що Чортків лежить більше в центрі усіх цих повітів, котрі дуже їх потребують, а саме Гусятинський та Борщівський.
З огляду на всі наведені вище обставини звертаємось до Вашої Ексиленції з просьбою: «Високе ц.к. Правительство зволить заложити 8 класову гімназію в Чорткові з руським язиком викладовим».
Та пройшло 22 роки переписок та переконувань в потребі української гімназії для Чортківської округи, доки у вересні 1911 року учні Чорткова та довколишніх населених пунктів змогли переступити поріг навчального закладу з рідною мовою навчання.
Розвиток рідної мови, культури, збереження національних традицій відбувалися через мережу просвітницьких товариств, в тому числі, кружків (товариств) ім. Маркіяна Шашкевича, які діяли в багатьох селах Галичини. Ім’я Маркіяна Шашкевича стало символом національної гордості, значущості, живучості русинської (української) нації. Він перший священник, котрий наважився виголосити проповідь рідною мовою, поет, який писав і перекладав рідною з інших європейських мов. Разом із побратимами Яковом Головацьким та Іваном Вагилевичем народну мову та літературу підняв він на рівень поряд із мовами держав-велетнів. Коротке, але віддане праці на благо рідного народу життя Галицького Кобзаря, як ми його тепер називаємо, стало символом незламності, віри у рівність русинської мови серед інших мов світу. Саме тому, коли в Чорткові у 1911 році відкрито приватну українську гімназію, ім’я Маркіяна Шашкевича однозначно було присвоєне новоствореному навчальному закладові.
Навчальний та патріотично-виховний процес у Чортківському ліцеї № 1 імені Маркіяна Шашкевича (Тернопільщина), теперішній час. Джерело: сторінка у Facebook Чортківського ліцею
У 1938 році гімназисти розпочали навчальний рік в новому модерновому будинку, зведеному на кошти, зібрані з ініціативи та за сприяння товариства «Рідна Школа». Але радість була недовгою. Вересень 1939 року приніс зміни і в діяльність гімназії. Заклад перейменовано в СШ №1, введено нові предмети, з’явились нові вчителі. Багатьох професорів та учнів заарештовано. Так, в Умані розстріляно Михайла Марковського, професора математики, зв’язкового Пластового куреня ім. Івана Богуна. В період німецької окупації було дозволено діяльність української гімназії в Чорткові. У цей час вона стає осередком боротьби, кузнею вояків УПА, дивізії Галичина.
Після радянської окупації, яка розпочалася 23 березня 1944 року, багато тодішніх гімназистів опинилися якщо не в радянських тюрмах і таборах, то за морями-океанами в еміграції.
Довгі десятиліття (аж до 1991 року) мріяли випускники Чортківської гімназії ступити на подвір’я Альма-Матер. На перший, Всеукраїнський злет, зібралися 14-15 жовтня 1991 року. Саме він став початком відродження Рідної школи і стартом підготовки до Всесвітнього Злету, що відбувся 29 серпня-01 вересня 1992 року. Це були неймовірні дні в життєписі краю! Історія про Злет потребує окремої розповіді.
Листівка-запрошення на зустріч гімназистів у 1992 році. Джерело: архів Чортківського ліцею
Є.З.: Пані Наталка, багато випускників Шашкевичевого ліцею міста Чортків, котрі становлять гордість для колективу та краю, опинилися далеко за межами рідних стін. З яких місцин, у т.ч. зарубіжжя, якими справам підтримують свій ліцей випускники?
Випускники 1940-х років розлетілися по усіх континентах. Після Злету 1992 року пожвавилось спілкування – листування, зустрічі. Завдяки цьому відроджується історія закладу, відкриваються нові сторінки.
Учасники Всесвітнього злету Чортківської гімназії, що відбувся 29.08-01.09.1992 року. Джерело: архів Чортківського ліцею
Час ішов. Підростало нове покоління гімназистів, які стали достойними продовжувачами звичаїв та традиції Рідної школи. І вже новітні випускники вирушили у світ, підкорювати незнані краї: навчатися, вдосконалювати свою майстерність. Відкривали свою справу, одружувалися.
Організатори Злету: Ігор Грималюк (праворуч), Дмитро Штогрин (ліворуч), посередині професор гімназії п. Мирослав Боярський, серпень-вересень 1992 року. Джерело: архів Чортківського ліцею
В яких країнах проживають наші випускники? Напевно, легше перелічити, де їх немає: Європа, Японія, Північна та Південна Америка. Кожен знайшов справу до душі. Але про рідну гімназію не забувають. Допомагають, втілюючи різні проекти для розвитку закладу, підтримують підростаюче покоління. Саме для цього й створили Клуб Випускників Гімназії. Нещодавно, 20 жовтня цього року, відзначили п’ятиріччя відкриття пам’ятника відомому гімназисту Якову Гніздовському, ініціаторами і спонсорами даного проекту були учасники Клубу Випускників.
Гімназисти крокують вулицями рідного Чорткова під час Всесвітнього злету Чортківської гімназії, серпень-вересень 1992 року. Джерело: архів Чортківського ліцею імені Маркіяна Шашкевича
Є.З.: Десятки років освітній заклад у Чорткові носить ім’я західноукраїнського просвітителя та Будителя – Маркіяна Шашкевича. А як виникла, упроваджувалась і підтримується ця ідея?
Чортківську гімназію (як, до речі, ще кілька закладів на Львівщині та в Перемишлі) відкрито в рік 100-літнього ювілею Галицького Кобзаря.
Звичайно, про о. Маркіяна в закладі пам’ятають, вивчають його творчість, досліджують життєвий шлях. Традиційними є поїздки Шашкевичевими стежками: Підлисся, Біла Гора, Золочів, Бережани, Львів; участь в заходах із пошанування священика і поета; організація заходів для учнів, батьків, громадськості. Вже 30 років активно працює музей о. Маркіяна.
«Вільні творять майбутнє» – одне з освітніх гасел сучасного учнівського середовища Чортківського ліцею імені Маркіяна Шашкевича. Джерело: архів Чортківського ліцею
Є.З.: Цьогоріч колектив ліцею готується відзначити 30-річчя започаткування діяльності Музею-кімнати Маркіяна Шашкевича в освітньому закладі. Як передбачаєте відзначити, які заходи з нагоди цієї події плануєте здійснити?
З кімнати-музею за 30 років він переріс у Зразковий літературно-краєзнавчий музей о. Маркіяна Шашкевича. Ювілей святкуватимемо в перший тиждень грудня 2023, адже саме 7 грудня 1993 року музей було відкрито і освячено. Але вже зараз експонуємо виставки з музейних архівів. Таких виставок буде 30. Ще плануємо екскурсії для бажаючих, музейні зустрічі з випускниками, цікавими людьми краю. Груднем урочистості не обмежаться, адже музей працює цілорічно.
Навчальні заходи у приміщенні Зразкового літературно-краєзнавчого музею о. Маркіяна Шашкевича проводить п. Наталка Горяча. Джерело: сторінка у Facebook Чортківського ліцею
Є.З.: Переконаний, що педагогічний та учнівський колектив Чортківського ліцею № 1 імені Маркіяна Шашкевича прагне і далі розвиватися, творити заклад, в якому приємно навчатись, здобувати не тільки знання, а й уміння застосовувати їх у повсякденному житті. Які перспективи вибудовуєте на майбутнє?
Намагаємося йти в ногу з часом, пробуємо зазирати й у майбутнє, бо світ іде вперед такими швидкими темпами, що тільки встигай! Цьогоріч заклад змінив статус, став ліцеєм. Все нове і невідоме. Але нам не звикати. Тому впевнена, попереду нас чекають нові вершини, дороги, здобутки. Зараз найголовніше – це наша спільна перемога, а нинішнім учням відбудовувати та розбудовувати Україну.
Педагогічний колектив Чортківського ліцею № 1 імені Маркіяна Шашкевича також активно удосконалює свій фах, щоб доносити до учнів актуальне й корисне. Джерело: сторінка у Facebook Чортківського ліцею
Є.З.: Пані Наталко, дякую за цікаве спілкування, розповіді. Добра й удачі колективу Чортківського ліцею № 1 імені Маркіяна Шашкевича в подальшій діяльності!
Організація та проведення інтерв’ю:
Захарчук Євгеній,
науковий працівник (за сприяння Західного наукового центру НАНУ і МОНУ та Громадської організації «Україна-Європа-Світ»)