Для українства дата 24.02.2022 – це 575 днів з початку повномасштабної агресії (станом на 21.09.2023), 3500 днів з початку окупації Криму у 2014 році, а перед тим – століття зазіхань і вбивств, тортур, ґвалтувань, викрадення дітей та спотворення всього українського людиноненависницькою Російською Федерацією (Московією).
Й у цій геноцидній війні Україна та цивілізований світ вперше постали перед небаченими викликами та погрозами масштабних ядерних руйнувань через ймовірність вчинення терористичного акту зі знищенням цивільного об’єкта атомної енергетики “Запорізька АЕС”. Зазначена загроза, рівень якої щоденно посилюється, походить з боку країни, що притомним глобальним суспільством ідентифікується як держава-терорист – Російська Федерація.
Запорізька АЕС, наш час, тимчасово окупована рашистами.
Принагідно одразу зробимо застереження, що ймовірним учасникам діючих та можливо майбутніх з Росією міжнародних проєктів в сфері ядерних технологій варто врахувати прецеденти захоплення рашистськими збройними підрозділами у лютому 2022 і шантаж на Чорнобильській АЕС, демонстративні ракетні удари по Південноукраїнській АЕС, інциденти з можливим ураженням на Хмельницькій АЕС тощо. В даний час захоплена російськими окупаційними військами Запорізька АЕС і одразу ж долучені до ліку загарбників представники державних російських компаній “Росатом” та “Росенергоатом”, постійно тероризують та безпосередньо загрожують життю співробітників та жителів окупованого міста Енергодар. І тут видаються цілком прагматичними дії з боку відповідних структур Туреччини, які остаточно припинили тривалі перемовини з російським “Росатомом” щодо побудови в країні АЕС на користь Китаю. Нещодавно у цьому контексті міністр енергетики Туреччини А. Байрактар заявив журналістам, що Анкара вже веде переговори з китайською компанією з цього питання і угода може бути завершена “через кілька місяців”.
Деякі аспекти міжнародного реагування. Варто зазначити, що акти ядерного терору росіянами вчиняються за млявої позиції МАГАТЕ (Міжнародне агентство з атомної енергії, англ. International Atomic Energy Agency, IAEA) й тому представники росії сподіваються на безкарність та “результативність” шантажу. Світ та відповідні інституції безпекової сфери обмежуються, на жаль, лиш висловлюваннями “глибокого занепокоєння”, вербального засудження, надсиланням спостережних бригад фахівців і періодичним проведенням перемовин з очільниками рашистів.
Виглядає так, що в останній період світова спільнота намагається, щонайменше, не проковтнути всі витівки керівника російського терористичного утворення Путіна й у той чи інший спосіб продовжуються спроби закликати агресора до дій у форматі міжнародного права. Понад те, сучасна Російська Федерація, очолювана кремлівським режимом, – це за змістовністю імперське, злочинне утворення, яке в даний час шантажує світ ймовірними терористичними діями на мирному об’єкті української атомної енергетики (Запорізька АЕС). А зі злочинцями не можна поводитись так, ніби вони нічого не вчинили, бо терористи марять повторенням і масштабуванням скоєного.
В той же час, незважаючи на всю напруженість, нинішня ситуація відрізняється від ситуації в лютому 2022. Путіну більше ніхто не вірить, його наміри прораховують, політичні провокації локалізують та нейтралізують, а військові приготування зустрічають контрзаходами. Немає жодних підстав уважати, що світова демократична спільнота здригнулася або відступила. Єдність спільноті далася їй непросто, але вона незрівнянно міцніша, ніж “спілка самітників з хворобливими ядерними амбіціями” – Росія, Іран, Північна Корея, також тепер вже долучається й Білорусь.
Коли на болотах у московитів наприкінці червня 2023 року відбувся заколот Пригожина, цього злякались найбільше у двох столицях – Москві та Вашингтоні. Бо хоч путін і диктатор та військовий злочинець, але в уявленні цивілізованих еліт [московські картелі відсутні у цьому списку – авт.] він легітимний керівник росії, котрого ще можна, як вважають, утримати від найрадикальніших дій. А от, що буде після нього, так це вже неконтрольовані процеси.
Понад те, згідно з повідомленнями українських і зарубіжних авторитетних ЗМІ існують підстави стверджувати, що у дні заколоту “ПВК Вагнер” мало що залишалось до виходу ситуації з-під контролю в Росії саме у сфері поводження з ядерними матеріалами. Так, під час заколоту Пригожина “вагнерівці” мали намір захопити ядерну зброю, розміщену на базі “Воронеж-45”. За словами керівника української воєнної розвідки в інтерв’ю Reuters, “вагнерівці” просунулися набагато далі вглиб росії, ніж вважалося спочатку. Адже слід однієї з груп “вагнерівців”, за якою можна було спостерігати у відкритих джерелах, “обривався” приблизно за 100 км від ядерної бази “Воронеж-45”. Проте, бойовики “вагнера” дійшли набагато далі, до самої бази, маючи намір заволодіти невеликими ядерними пристроями радянських часів, щоб “підняти ставки” свого заколоту [1].
По іншому, як умисна ескалація з боку кремля, неможливо назвати триваюче у 2023 році розповсюдження російської ядерної зброї на територію Білорусі. Світ, агов! Що робити і як діяти далі щодо терористичної РФії? З боку експертної спільноти все частіше лунають пропозиції, що путлєра і його систему необхідно загнати як мамонта в яму, де він має сконати. Орієнтовно так, як було вчинено з “імперією зла” (за визначенням Рональда Рейгана щодо колишнього СРСР, 40-го президента США у 1981-1989 р.р.). Така аналогія найбільше характеризує бажану дієвість світу щодо цього сучасного, але вже рашистського режиму Путіна.
Деструктивність росіян на українських об’єктах мирного атому. Діючі в Україні типи ядерних реакторів – ВВЕР (водо-водяний енергетичний реактор) – розроблялися й надалі будувалися на українських промислових площадках за радянських часів в кооперації та за участі вітчизняних вчених і виробничників. На Чорнобильській АЕС, що виведена з роботи у 2000 році, в експлуатації були реактори типу РБМК (реактор великої потужності канальний). Примітно, що спільна діяльність з росіянами часто мали фатальні наслідки. Так, ядерна катастрофа на Чорнобильській АЕС у 1986 році була спричинена саме проведенням, за вказівкою з московського центру і тиском на експлуатаційників з боку комуністичних функціонерів, у той час науково-виробничого експерименту, який виявився непідготовленим та здійснювався з порушенням регламентів. Глобальній спільноті відомо, що з 04.03.2022 і по даний час згадана вище Запорізька АЕС захоплена російськими окупаційними військами і до загарбників одразу ж долучені представники державних російських компаній “Росатом” та “Росенергоатом”. Згідно з інформацією Енергоатома на тимчасово окупованій ЗАЕС зараз працюють 822 українські атомники, ще 2083 працівників окупанти не пускають на станцію (з працівниками ЗАЕС спілкуються неофіційно, бо російські окупанти заборонили атомникам використовувати засоби звʼязку). Окупанти час від часу затримують і катують український персонал станції, щоб змусити співпрацювати з “Росатомом”. Відповідно до низки звітів Міжнародного агентства з атомної енергії, “ситуація в Україні є безпрецедентною. Уперше збройний конфлікт триває на території великої ядерної установки”. Потенційна загроза від розвитку подій, спричинених рашистами, може значно перевершити масштаби попередніх катастроф на атомних електростанціях і є найскладнішою в історії ситуацією подібного роду.
Оновлення 183 – Заява Генедиректора МАГАТЕ про ситуацію в Україні (англ. мовою). Джерело: сайт IAEA
Деякі заходи реагування на елементи ядерного терору РФ.
За оцінками зарубіжних і вітчизняних експертів Росія продовжуватиме безрозсудну ядерну риторику із активізацією погроз цивілізованому світу. Нагальним є всебічне обговорення компетентними міжнародними сторонами ядерних аспектів нинішнього безпекового середовища та відповідне коригування ядерного стримування НАТО.
Українська сторона вже тривалий час пропонує поетапно вводити санкції проти “Росатому” та “Росенергоатому”, бо за дії ядерного терору відповідальність має нести також й атомна галузь держави-терориста загалом. Зокрема, пропонується здійснити зазначене у кілька етапів. У перший етап запровадити персональні санкції щодо представників компаній. Другий етап — запровадити санкції часткові на постачання російського ядерного палива та російських технологій. Наприклад, ввести квоту 50% до 2025 року. І далі з 2025-го чи 2026-го запровадити 100% санкції на постачання російських ядерних технологій, російського ядерного палива. Такі кроки сприйматимуться набагато легше, ніж негнучкий та жорсткий підхід запровадження всього (пропозиція Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля).
МАГАТЕ, яке має на меті розбудову співробітництва для безпечних та мирних ядерних технологій, і досі має в складі керівних та виконавчих органів представників РФії. А саме, заступником гендиректора агентства, керівником Департаменту ядерної енергії є російський громадянин – Михаіл Чудаков. Також росіяни керують різними структурними підрозділами МАГАТЕ, а всього їх орієнтовно 100 осіб в виконавчому органі. Росія стратегічно десятиліттями вибудовувала свою присутність в структурах, де представлена, особливо в МАГАТЕ, бо ядерна енергетика – одна з головних сфер її інтересів та впливу на інші країни. Як спосіб до примусу діяти в рамках міжнародного права Росія може бути позбавлена права бути серед Ради Керуючих МАГАТЕ, допоки її війська та атомники перебувають на захопленій українській станції чи вчиняють інші протизаконні дії. Важливим також є усунення російських громадян від виконання функцірнальних обов’язків у виконавчому органі МАГАТЕ. Дієвим вбачається призупинення прав росії як члена МАГАТЕ. Загалом, зовнішні інформаційні впливи в українських інтересах і дипломатія повинні бути настільки потужними, що у кожній цивілізованій країні світу російські фахівці ядерних технологій (та й дипломати) мають набути статус ізгоїв, а росіяни тривалий час мають відчувати відсутність будь-яких реальних пропозицій на співробітництво в сфері ядерних технологій з боку цивілізованого співтовариства.
Список використаних джерел:
“Wagner fighters neared Russian nuclear base during revolt”, режим доступу: https://www.reuters.com/world/europe/wagner-fighters-neared-russian-nuclear-base-during-revolt-2023-07-10/ ;
Веб-ресурс ДП «НАЕК «Енергоатом», https://www.energoatom.com.ua/index.html .
Євгеній Захарчук,
науковий працівник (підготовлено за сприяння Західного наукового центру НАНУ і МОНУ, ГО “Україна-Європа-Світ”)
20.09.2023