Парламентські вибори в Польщі-2023: підготовка, перебіг та підсумки. Ч. ІV : “аграрний фронт” латентних “агентів впливу” Кремля на виборах до Сейму та Сенату Республіки Польща 15 жовтня 2023 року

від Стожари

Завтрашній день 16 вересня 2023 року може принести чимало несподіванок (не виключено, що таких, які суперечать українським національним інтересам) з огляду на те, що у травні 2023 року Європейська Комісія заборонила імпорт пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику з України до Болгарії, Угорщини, Польщі, Словаччини та Румунії за наполяганням цих країн. 5 червня дію заборони було продовжено до 15 вересня 2023 року.

14 вересня ц.р. на зустрічі членів Координаційної платформи з вирішення питання щодо експорту українського зерна не було прийнято жодного рішення, тож подальшу долю тимчасових обмежень Єврокомісія має вирішити до півночі 15 вересня, коли збігає термін їх дії.

Про це заявила речниця Єврокомісії з питань сільського господарства й торгівлі Міріам Гарсія Феррер на брифінгу, повідомляє кореспондент Укрінформу. “Жодного рішення про наступні кроки ще не прийнято. Дія цих заходів добігає кінця завтра опівночі. Тож ми збираємо разом всю інформацію, щоб мати належну оцінку. Ми маємо знайти рішення, яке буде найкращим для всіх, хай це забере дещо більше часу”, – зауважила речниця. Вона підкреслила, що будь-які рішення з цього питання мають прийматися на рівні ЄС, оскільки торговельна політика належить до виключної компетенції Єврокомісії.

Г. Феррер відзначила конструктивний характер діалогу під час зустрічей Координаційної платформи. За її словами, головна мета цих зусиль – розвинути пропускну спроможність “коридорів солідарності” ЄС на кордонах з Україною та усунути логістичні “вузькі місця”, які стали причиною для запровадження тимчасових обмежень на експорт українського збіжжя до країн-сусідів.

Позитивний приклад вчора подала Болгарія, коли рішенням Національних зборів 14 вересня було ухвалено (124 голосами “за”, 69 “проти” і вісьмома “утрималися”) скасування заборони на імпорт українського зерна після 15 вересня. На це вплинув, серед іншого, виступ міністра сільського господарства, який зізнався, що раніше він підтримував ідею продовження заборони, втім напередодні змінив свою думку, заслухавши економічні показники і прогнози уряду.

Проте на сьогодні має виразний негативний сигнали прогнозованого вирішення даного питання, виходячи із позиції чи не ключової держави в цій справі – Республіки Польща. Так, Рада міністрів Польщі на засіданні 12 вересня ухвалила постанову, в якій попередила Єврокомісію, що продовжить в односторонньому порядку заборону на українське збіжжя після 15 вересня, якщо Брюссель не прийме відповідного рішення.

Про це йдеться у повідомленні уряду Польщі після засідання Ради міністрів країни. “Рада міністрів закликає Єврокомісію продовжити після 15 вересня 2023 року заборону на імпорт з України чотирьох видів сільськогосподарської продукції: пшениці, кукурудзи, ріпаку (рапсу) та соняшнику; вжити негайних заходів для підготовки рішень, що забезпечують стабільне та ефективне функціонування місцевих виробників у Польщі та Євросоюзі. Якщо Єврокомісія не продовжить заборону на імпорт зерна з України після 15 вересня, то Польща запровадить таку заборону на національному рівні”, – йдеться у повідомленні.

У постанові також наголошується, що ембарго діятиме до тих пір, “поки не будуть врегульовані відносини в аграрній сфері між Польщею та Україною”, а також зазначається, що влада Польщі не хоче, щоб українське зерно “дестабілізувало внутрішній аграрний ринок”.

Наша країна налагодила багатомісячну співпрацю з Угорщиною, Словаччиною, Румунією та Болгарією, щоб спільно відстоювати інтереси фермерів перед Єврокомісією. Завдяки зусиллям п’яти прифронтових країн, ЄС запровадив заборону на імпорт зерна з України до 15 вересня. Якщо ЄС не продовжить ембарго на імпорт, Польща самостійно введе таку заборону”, – йдеться у повідомленні.

У свою чергу, Прем՚єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що у випадку порушення торгового права в інтересах передвиборчого політичного популізму, Україна буде змушена звернутись до арбітражу Світової організації торгівлі (WTO) щодо компенсації збитків за порушення норм Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

У цьому контексті перебіг виборчої кампанії у наших польських стратегічних союзників у боротьбі із російською федерацією все більше актуалізує проблему втручання у жовтневе волевиявлення поляків “агентів кремля” – відвертих та глибоко законспірованих, у тч. на умовному “аграрному фронті”.

Наприклад, найконтраверсійніший політичний скандал у Польщі позаминулого тижня, який аналізується в попередньому дописі.

<strong>Парламентські вибори в Польщі-2023: підготовка, перебіг та підсумки. Ч. ІV : “аграрний фронт” латентних “агентів впливу” Кремля на виборах до Сейму та Сенату Республіки Польща 15 жовтня 2023 року</strong>

На перший погляд, дана ситуація не варта окремої уваги та могла б розглядатися як приклад персональних змагань за місця у перспективних виборчих списках.

Але Польська селянська партія (пол. Polskie Stronnictwo Ludowe, скорочено PSL ) потребує окремої уваги. Короткі відомості: Польська селянська партія утворена 5 травня 1990 року. Програма PSL заснована на доктрині аграризму. Партія виступає за державний інтервенціоналізм в економіці (особливо в області сільського господарства) і зниження темпу приватизації. Партія підтримувала вступ Польщі до Євросоюзу тільки на вигідних умовах. ПСП виступає проти введення лінійного оподаткування, відновлення смертної кари, легалізації евтаназії і абортів, реєстрації гомосексуальних шлюбів, введення професійної армії шляхом негайного скасування призову, легалізації легких наркотиків та відділення церкви від держави.

На виборах 2007 року PSL набрала 1,4 млн голосів (або 8, 9 %) і отримала 31 місце в Сеймі. Увійшла до правлячої коаліції з Громадянською платформою.

На попередніх парламентських виборах 2019 року без чіткого українського контексту у своїх програмі проводила виборчу кампанія «Польська коаліція» на чолі із Польською селянською партією, де домінувала тематика протекціонізму польському аграрному сектору та кліматичної політики, але вказувалося із очевидним акцентом на Росію про розблокування торгівлі із Сходом та відновлення малого прикордонного руху із Калінінградською областю РФ та в ширшому контексті розбудова добрих відносин з усіма партнерами, з якими Польща співпрацює у межах НАТО, ЄС та ООН (в останній, очевидно, міститься прихований натяк на Російською Федерацію та Республіку Білорусь).

За підсумками голосування до Сейму 13 жовтня 2019 р. Польська селянська партія (до ПСП приєднався Рух “Кукізʼ15”, котрі разом виступали під брендом “Koalicja Polska”) отримала 1 578,5 тис. голосів (8,55 %). На виборах до Сенату ПСП здобула 5,72 % та 3 мандатів із 100.

5 серпня 2023 року, ПСП та “Польща 2050” оголосили, що вони разом підуть на наступні парламентські вибори.

Загрозливими є приклади публічних антиукраїнских виступів лідера ПСП Владислава Косиняк-Камиша, які активно використовувалися й використовуються російською пропагандою (https://ura.news/news/1052670074 )

Окремо варто згадати про чільного представника ПСП в Сенаті РП, який згодом перейшов до “Руху Польща 2050” (ставши їх єдиним сенатором), а тепер знову опинився в коаліції “Третя Дорога” сенатора Яцека Бурі. Так, в інтерв’ю виданню Dziennik Wschodni сенатор від Люблінського воєводства підкреслив, що санкції ЄС проти Росії не поширюються на імпорт овочів і фруктів, а його компанія вже 15 років співпрацює з білоруським підрядником. Він також зазначив, що зараз співпраця з білоруською компанією полягає в бартерному обміні – вона постачає до Білорусі польські яблука та помідори. Поставка російських огірків підрядником мала бути лише випадковою, а кількість овочів – “слідовою”.

З етикетки зрозуміло, що огірки походять з Росії, а в нашу країну їх доставила компанія з Білорусі. Їх уже вивела на польський ринок польська фірма “Bury”, гуртова торгівля фруктами та овочами, якою володіє згаданий сенатор.

Скандал виник після того, як Міхал Колодзєйчак, лідер партії Агроунія звинуватив Яцека Бури, сенатора Республіки Польща та активіста руху Polska 2050, у “відкритій підтримці режиму Путіна”. На доказ він надав збільшене фото етикетки упаковки огірка, що продається в одному з супермаркетів Катовіце.

Саме “Агроунія”, яку створив та очолив в 2018 році Міхал Колодзєйчак, організувала блокади прикордонних переходів з Україною з гаслами “зупинити наплив українського зерна”, “припинити руйнацію” польського сільського господарства тощо.

В боротьбі за голоси сільських виборців “Громадянська платформа” зробила хід конем і прийняла на списки своїх кандидатів Колодзєйчака та інших активістів “Агроунії”. Соціологи передбачають, що завдяки цьому “ГП” може отримати додаткових 1-2% голосів.

До речі, на минулих виборах згаданий Міхал Колодзєйчак невдало балотування від “Права і Справедливості”.

Проте на прихованих прихильниках рф в польських парламентських партіях правої, лівої та центристської орієнтації варто окремо зупинитися в наступних матеріалах, тим більше, що вже опубліковані відповідні виборчі списки до Сейму та Сенату РП, які потребують окремого докладного аналізу. Зокрема, сьогодні ще складно прогнозувати подальші виборчі реверанси (чого вартий “союз” Туска із Колодзєйчеком проти ПіС), але, також не можна не враховувати їх впливу на політичну ситуації в Польщі в короткостроковій перспективі особливо в умовах жорсткої електоральної конкуренції, які спостерігаємо в Польщі на них виборах.

Так, за опублікованими 1 вересня ц.р. результатами соціологічного опитування лабораторії “Mands” для програми “Wiadomości” польського громадського телемовника TVP (повторюся, як писав раніше – перебуває під істотним впливом правлячої партії ПіС”), на виборах до Сейму голоси розподілилися б наступним чином: “Об՚єднана Правиця “(на чолі із партією “Право і Справедливість”) – 38,1 % ; “Громадянська коаліція” ( чолі з партією “Громадянська позиція”) – 32,1% ; “Лівиця” – 11,8 %; “Конферерація” – 10,7 % ; “Третя Дорога” (коаліція Польської селянської партії та Руху “Польща 2050” Шимона Головні ) – 7,3 %.

Для балансу поглядів доцільно звернутися до результатів опитування, проведеного агенцією “ United Surveys ” для “Wirtualnej Polski”. Отже, опитані 11 вересня польські респонденти висловилися за: ПіС – 33,5 %, “Громадянська коаліція “ – 28 %, “Конфедерація” – 11,2 %, “Третя дорога” – 9,2 %, “Лівиця” – 8,9 %.

В очікування дня 16 вересня 2023 року…

Джерела

Єврокомісія має вирішити питання експорту зерна з України до півночі 15 вересня. Режим доступу: https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/3761408-evrokomisia-mae-virisiti-pitanna-eksportu-zerna-z-ukraini-do-pivnoci-15-veresna.html

Парламент Болгарії схвалив зняття заборони на імпорт українського зерна. Режим доступу: https://www.radiosvoboda.org/a/news-bolharia-ukraina-zerno/32592681.html

Кацевич М. Вибори−2023. Що їх результати означатимуть для України? Режим доступу: https://novapolshcha.pl/article/vibori-2023-sho-yikh-rezultati-oznachatimut-dlya-ukrayini/

Княжицький М. Вибори у Польщі Невже блокуватимуть інтеграцію України з ЄС? Режим доступу: https://glavcom.ua/digest/vibori-u-polshchi-nevzhe-blokuvatimut-intehratsiju-ukrajini-z-jes–950138.html

Михайлов Д. Польща попередила Єврокомісію щодо продовження заборони на імпорт українського збіжжя після 15 вересня. Режим доступу: https://suspilne.media/571209-polsa-poperedila-evrokomisiu-sodo-prodovzenna-zaboroni-na-import-ukrainskogo-zbizza-pisla-15-veresna/

Парламент Болгарії схвалив зняття заборони на імпорт українського зерна. Режим доступу: https://www.radiosvoboda.org/a/news-bolharia-ukraina-zerno/32592681.html

Польський сенатор підтримує режим путіна, бо заробляє на російських огірках. Режим доступу: https://bizagro.com.ua/polskij-senator-pidtrimuye-rezhim-putina-bo-zaroblyaye-na-rosijskih-ogirkah/

Станислав Жарын: Михал Колодзейчак говорит языком российской пропаганды, это опасно. Режим доступу: https://www.polsk ieradio.pl/397/7839/artykul/3228243,%D1%81%D1%82%

Wielki problem Trzeciej Drogi i Konfederacji. Co wynika z sondażu Kantar Public. Режим доступу: https://wyborcza.pl/7,75398,30119453,sondaz-kantar-public-wielki-problem-trzeciej-drogi-i-konfederacji.html

Sondaż: Lewica wyprzedza Konfederację, Trzecia Droga poza Sejmem. Режим доступу: https://www.wnp.pl/parlamentarny/sondaze/sondaz-lewica-wyprzedza-konfederacje-trzecia-droga-poza-sejmem,1298.html

Zmiany w najnowszych sondażach. Walka o ostatnie miejsce na podium. Режим доступу: https://tvn24.pl/polska/wybory-2023-najnowszy-sondaz-zestawiamy-united-surveys-ipsos-ibris-kantar-cbos-7311252

<strong>Парламентські вибори в Польщі-2023: підготовка, перебіг та підсумки. Ч. ІV : “аграрний фронт” латентних “агентів впливу” Кремля на виборах до Сейму та Сенату Республіки Польща 15 жовтня 2023 року</strong> - фото 2

Василь Гулай, доктор політичних наук, професор,

завідувач кафедри міжнародної інформації

Національного університету «Львівська політехніка» /

голова правління ГО «Центр інформаційно-комунікативного менеджменту»

[email protected]

Схожі публікації