Діяльність Міжнародного комітету Червоного хреста (МКЧХ) базується на тому мандаті, який надали держави, що ратифікували чотири Женевські конвенції. Він (мандат) базується на міжнародному гуманітарному праві, а його основою є Женевські конвенції. І вони чітко свідчать, що всіх комбатантів мають звільнити після завершення конфлікту і якщо відбувається, скажімо, звільнення й передавання одночасно.
Речник МКЧХ в Україні Олександр Власенко розповів в інтерв’ю ЗМІ “Тиждень”, де пролягає мандат Міжнародного комітету Червоного Хреста в Україні, чи є доступ до українських військовополонених в Росії та які є інструменти впливу на державу-агресора.
Міжнародний комітет Червоного хреста досі не має доступу до всіх місць утримання полонених, але минулого місяця вдалося встановити статус сотень зниклих безвісти, заявив Олександр Власенко. “У нас останнім часом, приблизно в середині травня, була велика кількість повідомлень для родичів зниклих безвісти, адже ми отримали підтвердження полону їхніх рідних та місця їхнього утримування. Повідомлення про сотні зниклих надійшли протягом тих двох-трьох тижнів”, — зазначив він, додавши, що ця інформація надійшла від російського Національного інформбюро (установа, яку створюють сторони війни окремо за вимогами Женевських конвенцій).
За словами Власенка, тільки після підтвердження статусу МКЧХ може вимагати доступ до особи. Проте жодного інструменту примусу організація не має. При цьому Власенко визнав, що МКЧХ не має доступу до всіх місць утримання українських полонених в Росії. “Ми маємо доступ не до всіх. І міжнародне право нам цього не гарантує, хоча й обумовлює, що ми можемо вимагати такий доступ”, — зазначив він.
“Річ у тім, що наша організація — не про покарання. Вона про те, щоб запобігти порушенням, які трапляються під час збройного конфлікту. І навіть якщо ми фіксуємо порушення норм міжнародного гуманітарного права, то виходимо на діалог зі стороною, яка їх здійснила. Але не для того, щоб покарати, а для того, щоб вони більше цього не робили. Розумію, що це прозвучить доволі цинічно, але логіка така: гіршою за смерть однієї людини є смерть сотень людей. Ми навіть маємо імунітет від свідчення в кримінальному суді. Наших працівників не можуть притягати як свідків, і сторони про це знають. Ми ніколи не будемо добиватися покарання. Наша місія звучить так: допомагати цивільному населенню, яке страждає внаслідок збройного конфлікту або іншої ситуації насильства”, повідомив Олександр Власенко в інтерв’ю.
Нагадаємо, раніше регіональна директорка Аріан Бауер в інтервʼю Інтерфакс-Україна розповіла, що Місія МКЧХ в Україні за місяць так і не потрапила на лівобережжя Дніпра після підриву Каховської ГЕС.
За два дні після підриву греблі, 8 червня, Україна й ООН домовилися про евакуацію постраждалих з окупованих територій. ООН і МКЧХ очікували на гарантій безпеки від росії, але вона їх досі не надала.
За словами Бауер, місія продовжує переговори, щоб отримати доступ до окупованих населених пунктів.
«Це завжди дуже складно. […] Ми неодноразово просили надати нам доступ туди та проситимемо надалі», — додала вона. Бауер зазначила, що з перших годин після підриву Каховської ГЕС Червоний Хрест був звʼязку з владою Херсону й області та Миколаєва, щоб допомагати людям.
О 2:50 ночі 6 червня російські війська підірвали греблю Каховської ГЕС. Станція відновленню не підлягає. На Херсонщині тривають рятувальні роботи та евакуація населення з місць затоплення.