Україна та перспективи нових форматів співробітництва в Європі

від Стожари

Російська широкомасштабна агресія від 24 лютого 2022 року докорінно змінила та змінює геополітичний простір навколо України. Попри неоімперські марення російських “геостратегів” а-ля “євразійської школи а. дугіна” очевидними є формування на східних кордонах рф та поблизу зони її стратегічних інтересів (з точки зору формалізації участі тих чи інших країн) чотирьох форматів міждержавного співробітництва в оборонній сфері, енергетиці, транспорті й логістиці тощо:

1. Північно-європейський (балтійський): Данія, Норвегія, Швеція, Фінляндія, Естонія, Латвія, Литва;

2. Північно-західний (розширений “Люблінський трикутник”): Україна, Польща, Велика Британія, Литва, Латвія та Естонія;

3. Центрально-європейський (транскарпатський, або новий “Вишеградський п՚ятикутник” без проросійського режиму В. Орбана в Угорщині: Україна, Польща, Словаччина, Чехія та Румунія;

4. Південно-європейський (трансбалканський): Туреччина, Греція, Італія, Болгарія, Північна Македонія, Чорногорія, Албанія, Косово.

І. Україна та північно-європейський (балтійський) формат співпраці з Данією, Норвегію, Швецією, Фінляндією, Естонією, Латвією та Литва.

Символічною датою формалізації поглибленого інституційно-процедурних засад співробітництва не тільки в економічній сфері, як членів Європейського Союзу (Норвегія не є членом ЄС, але тісно співпрацює ) перелічених держав Балтійського регіону, але й в безпековій сфері – членів НАТО (Швеція 2022 року під впливом розгорнутої російської агресії проти України вирішила перервати власний тривалий зовнішньополітичний курс неприєднання до військово-політичних блоків й нейтралітету та подали заявку на вступ до цієї організації) можна вважати 4 квітня 2023 року, коли Фінляндія офіційно долучилася до Організації Північногоатлантичного договору.

І для початку ремарка, що дозволяє говорити про переорієнтацію на розширення сфер взаємодії того ж Європейського Союзу як найперше економічного інтеграційного об՚єднання. Так, на початку грудня 2022 року Європейський Союз та Норвегія підписали угоду, за якою Норвегія перерахує в Європейський фонд миру 14,5 млн євро для підтримки Військової допоміжної місії ЄС для України (EUMAM Ukraine), і це безпрецедентний крок для країни, що не є членом Європейського Союзу.

Докладніше зупиняючись на вже доконаному факті набуття Фінлядією членства в НАТО варто найперше вказати на геостратегічних здобутках для західних союзників України, які отримали додаткових 1340 км. кордонів з рф замість раніше нейтральної фінської території, особливо у Фінській затоці, які вміло використовував срср, а потім рф для своїх військово-політичних ігр для дестабілізації ситуації на Європейському континенті в цілому. Звичайно, що належне військово-технічне та інженерне облаштування нового східного кордону НАТО з рф вимагатиме значних витрат з боку самої Фінлядії та її теперішніх стратегічних безпекових союзників по Північноатлантичному Союзу, але одночасно це унеможливлює використання цього простору для прихованої російської агресії в стилі “герасимовської”(за прізвищем чинного начальника генштабу мо росії в. герасимова) концепції гібридної війни.

При цьому, враховуючи широкі можливості Фінляндії та практику захисту власної території, малоймовірно, принаймні поки що, що НАТО розмістить бойові групи союзників на її території.

Разом із тим війна росії проти України помітно вплинула на докорінні зміни в організації та фінансуванні фінської армії. Зокрема, Населення Фінляндії складає лише 5,5 млн осіб, але в неї більше артилерії, ніж у Франції та Німеччини разом узятих, і під час війни вона може призвати до 280 тис. солдатів. Більшість із них є навченими резервістами, їх у країни більше, ніж у Великій Британії.

Парк фінських літаків F/A-18 Hornet незабаром буде замінено 64 винищувачами Lockheed Martin F-35A. На морі є розвинена берегова оборона та мілководний флот, пристосований для дій біля скелястих берегів Балтійського моря. Також у країни є можливості для бойових дій в Арктиці та Лапландії.

Також варто вказати, що від 4 квітня 2023 року рф втратила додаткові геостратегічні військові та транспортно-енергетичні інструменти використання Балтійського моря в своїх інтересах, фактично опинившись із залишками колись грізного Балтійського флоту в обмеженому просторі Фінської затоки чи Калінінградського( вірніше кажучи, Кеніґсберського) анклаву.

У даному випадку варто окремо акцентувати за зростанні геополітичної ролі інших держав Балтії – Естонії, Латвії та Литви. Російська широкомасштабна агресія проти України також вплинула на переформатування до нових загроз зі сходу армій держав, які в московії ще досі зневажливо називають “Прибалтика”.

Наприклад, вже до середини червня 2022 року в Естонії достроково завершено будівництво першої укріпленої ділянки зміцнюють кордону зі своїм агресивним сусідом – Росією, загальна сухопутна протяжність якої зі східної частини країни становить 136 кілометрів. Зазначається, що згідно з укладеним договором про облаштування південно-східної ділянки кордону, роботи повинні були зробити в 2023 році, проте швидкий темп будівництва і сприятливі погодні умови дозволили завершити проект раніше плану. А ось повністю зміцнити сухопутний кордон з рф в Естонії планують до 2026 року.

Серед іншого, адекватні дії балтійських держав не дали можливості росії використати як інструмент гібридного тиску українських біженців, як восени 2021 року спецслужби рф використовували союзну Республіку Білорусь для незаконного проникнення біженцями з Близького та Середнього Сходу, що можна розглядати як ще одну складову реалізації експансіоністських планів режиму путіна проти України та її союзників.

Поряд із зміцненням власних кордонів та збройних сил держави східного узбережжя Балтійського моря надали та надають Україні значну, як абсолютних величинах, так відносно ВВП військово-технічну допомогу в доповнення до гуманітарної та фінансової підтримки українських вимушених переселенців на своїй території та України в цілому.

Так, на кінець жовтня минулого року лідером цього умовного рейтингу стала Латвія. Вона вже перерахувала Україні 41% від власного оборонного бюджету як військову допомогу, тобто понад 300 млн євро.

Зокрема, за станом на 31 січня 2023 року у Європі офіційно було зареєстровано 4,8 млн біженців з України. Так, у Литві було 73,61 тис. (зростання на 3 тис. за попередні дві місяці), Швеції – 51,23 тис. (зростання на 2,8 тис.), Фінляндії зареєстровано 49,29 тис. у (зростання на 5,5 тис.), Латвії – 45,3 тис. (зростання на 2,5 тис.), Естонії – 42, 83 тис. (зростання на 4,1 тис.), Норвегії – 38,58 тис. (зростання на 6,5 тис.), Данії – 37,69 тис. (зростання на 2,7 тис.).

Одночасно Україна та українці в державах-союзницях мають бути аргументовано відповідати на контраверсійні питання, що можуть вплинути на зменшення відповідного масштабів й формату співробітництва. Наприклад, цими днями екс-заступник міського голови Львова, керівник фонду «Все для перемоги» Геннадій Васьків та його партнерка у справі благодійності, голова естонської благодійної організації MTÜ Slava Ukraini Йоганна-Марія Лехтме опинилися в центрі публічного скандалу через підозру в розкраданні пожертв, призначених для допомоги Україні.

Консультативна рада фонду MTÜ Slava Ukraini, який є найбільшим благодійним фондом для допомоги Україні (зібрав загалом щонайменше 6,5 млн євро), поставила питання щодо роботи засновниці Йоганни-Марії Лехтме. Рада фонду голосила про внутрішню перевірку через підозри в нецільовому використанні коштів двома українськими партнерами.

Зокрема, йдеться про дві пов’язані між собою львівські благодійні організації. Це фонд «Все для перемоги», засновником якого є колишній заступник міського голови Львова Геннадій Васьків. Інша організація – «Айсі Констракшн», якою керує друг і колишній колега Васьківа з львівської мерії Роман Панасюк. Саме ця компанія отримала 1,5 млн євро від естонських партнерів, і щодо використання цих коштів у наглядової ради MTÜ Slava Ukraini виникли питання.

Підсумовуючи короткий вступ до візій нового регіонального/субрегіонального геостратегічного позиціонування європейських союзників України варто вказати на динамічність та синергію процесів інтенсифікації військового-політичної співробітництва у відповідь на широкомасштабну збройну агресії рф проти нашої держави від 24 лютого 2022 року. Найяскравішим прикладом може виступати умовний поліструктурний (в межах та поза, НАТО й ЄС) блок північно-європейських держав, котрі формують нову систему й конфігурацію взаємодії, виходячи із власних національних інтересів та оперативно й результативно реагуючи на загрози й небезпеки, що стали актуальним для країн Балтійського моря від сусіда – рф.

Джерела:

1. Відгородитися від «буйних сусідів»: як країни Європи зміцнюють кордон із росією та Білоруссю. Режим доступу: https://www.slovoidilo.ua/2022/11/03/infografika/svit/vidhorodytysya-bujnyx-susidiv-yak-krayiny-yevropy-zmicznyuyut-kordon-rosiyeyu-ta-bilorussyu

2. Гордійчук І. Скільки українських біженців перебувають у країнах Європи: дані ООН. Режим доступу: https://glavcom.ua/country/incidents/skilki-ukrajinskikh-bizhentsiv-perebuvajut-u-krajinakh-jevropi-dani-oon-906420.html

3. Дикаленко М. Країни за розміром наданої Україні військової допомоги — рейтинг. Режим доступу: https://thepage.ua/ua/economy/vijskova-dopomoga-ukrayini-vid-riznih-krayin-rejting

4. Естонія достроково побудувала першу укріплену ділянку кордону з РФ: як вона виглядає. Режим доступу: https://www.rbc.ua/ukr/styler/estoniya-dosrochno-postroila-pervyy-ukreplennyy-1655400957.html

5. Келлі Р. Фінляндія у НАТО. Це означає, що Росія програла війну в Україні. Режим доступу: https://glavcom.ua/publications/finljandija-u-nato-tse-oznachaje-shcho-rosija-prohrala-vijnu-v-ukrajini-919403.html

6. Латвія передала Україні 41% свого оборонного бюджету як військову допомогу. Режим доступу: https://root-nation.com/ua/news-ua/it-news-ua/ua-latviya-peredala-ukraini-41-svogo-oboronnogo-byudzhetu-yak-viyskovu-dopomogu/

7. Моісєєв В. Як війна в Україні підштовхнула Фінляндію до швидкої модернізації армії. Режим доступу: https://thepage.ua/ua/economy/zbrojni-sili-finlyandiyi-u-2022-roci

8. Норвегія перерахує 14,5 млн. євро на Військову допоміжну місію ЄС для України. Режим доступу: https://www.ukrinform.ua/rubric-uarazom/3629159-norvegia-pererahue-145-miljoniv-na-vijskovu-dopomiznu-misiu-es-dla-ukraini.html

9. Фінляндія навряд чи розмістить на своїй території бойову групу НАТО — Bloomberg. Режим доступу: https://zn.ua/ukr/europe/finljandija-navrjad-chi-rozmistit-na-svojij-teritoriji-bojovu-hrupu-nato-bloomberg.html

10. Шутка Н. Дві львівські організації підозрюють у розкраданні благодійних коштів з Естонії. Режим доступу: https://zaxid.net/dvi_lvivski_organizatsiyi_pidozryuyut_u_rozkradanni_blagodiynih_koshtiv_z_estoniyi_n1561921


Василь Гулай, доктор політичних наук, професор,

завідувач кафедри міжнародної інформації

Національного університету «Львівська політехніка» /

голова правління ГО «Центр інформаційно-комунікативного менеджменту»

[email protected]

Схожі публікації

Залишити коментар