Повоєнна відбудова України: досвід Республіки Корея – від руїни до високорозвиненої держави / Post-war reconstruction of Ukraine: the experience of the Republic of Korea – from ruins to a highly developed state

від Стожари

На момент свого створення в 1948 році Південна Корея (офіційна назва Республіка Корея) вважалася однією з найбідніших держав світу. Через дванадцять років, у 1960 році, вона залишилася такою ж, з доходом на душу населення приблизно таким же, як на Гаїті. Корейська війна 1950-х років була значним руйнівним конфліктом сучасної епохи, внаслідок якої загинуло близько 3 мільйонів людей. Війна спричинила руйнування практично всіх великих міст Кореї, тисячі масових вбивств з обох сторін.

Економічний зліт Республіки Кореї, сплеск швидкої індустріалізації та економічного зростання розпочався на початку 1960-х років під проводом військового уряду. Протягом майже трьох десятиліть уряду, очолюваного військовими, економіка швидко трансформувалася в процесі, який іноді називають південнокорейським “економічним дивом”. Економічний зліт Республіки Кореї, сплеск швидкої індустріалізації та економічного зростання розпочався на початку 1960-х років під проводом військового уряду. Протягом майже трьох десятиліть уряду, очолюваного військовими, економіка швидко трансформувалася в процесі, який іноді називають південнокорейським “економічним дивом”.

Співробітництво між Україною та Республікою Корея в останній період значно інтенсифікувалося й сторонами зроблено чимало зусиль для активізації і пошуку дієвих форм взаємовигідних взаємин. Попри значну географічну відстань між Україною і Кореєю, країни єднають долі видатних українців, які так чи інакше були пов’язані з «Країною ранкової свіжості». Їх історії часто вражають та заслуговують на подальші дослідження.

Пан Кім Хьонг Те, Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Корея в Україні і Молдові за сумісництвом, із делегацією під час відвідування Київського національного університету культури і мистецтв, 23.09.2021. Зображення ілюстративне, джерело http://knukim.edu.ua

Зокрема, серед низки українських достойників є Афанасій Середін-Сабатін (народився у 1860 році на Полтавщини.) Він став одним з перших не лише українців, а й іноземців, які потрапили до Чосона в період, коли країна почала відкриватися світу. Архітектор-самоук зробив незвичну кар’єру, ставши фактично придворним зодчим імператора Коджона та автором знакових споруд, які до цього часу прикрашають Сеул. Також і Юлія Муллок (Лі, 1923-2017, уродженка США, Пенсильванія) – остання принцеса Кореї. Зазначимо, що представники української діаспори відважно боронили свободу, даючи відсіч комуністичній агресії на Корейському півострові у складі американського військового контингенту. Примітно, що багаторазово лунав національний гімн України на Зимовій Олімпіаді 2018 року у Пхьончхані завдяки успішним виступам українських олімпійців та паралімпійців, які вибороли для нашої держави низку медалей.

02.03.2023 року Інститут економіки та прогнозування Національної академії наук України відвідала делегація працівників Посольства Республіки Корея в Україні на чолі з Надзвичайним і Повноважним Послом паном Хьонгом Те Кімом. Пан Хьонг Те Кім перед науковцями виступив з лекцією «Досвід розвитку Республіки Корея та його користь для України», поділившись актуальною інформацією про Республіку Корея та продемонструвавши сприйняття й розуміння дипломатами сучасної України.

Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Корея в Україні пан Хьонг Те Кім під час зустрічей і виступом з лекцією перед науковцям Академії, 02.03.2023. Джерело https://www.nas.gov.ua

Головні тези цього виступу:

  • Корейський уряд і корейський народ солідарні з Україною та підтримують її. Вони добре усвідомлюють, що український уряд і народ, воюючи, мають єдине бажання – зберегти свободу і захистити свою країну. Республіка Корея віддає шану мужності й жертовності українців, які протистоять лихоліттям війни. Нинішній період є доленосним для України, бо через страждання й боротьбу сьогодні визначається майбутнє українського народу і держави. Корейський уряд засуджує російське вторгнення і разом із міжнародною спільнотою приєднується до санкцій проти росії.
  • За останні 70 років Республіка Корея зазнала серйозних випробувань, пройшовши шлях від руїни до високорозвиненої держави, і хотіла би поділитися своїм досвідом розвитку економіки, де присутні три ключові компоненти: “закладання підвалин виробничої промисловості”, “розвиток інформаційних технологій” і “розквіт культурної галузі”.
  • Разом з експортно орієнтованою промисловою політикою під керівництвом уряду, за злагодженої та наполегливої роботи бюрократичного апарату, розширення напрямів і збільшення обсягів експорту великими компаніями на кшталт «Hyundai», «Samsung» і «LG» тогочасна внутрішня політика сприяла загальному піднесенню в корейському суспільстві, формуванню духу колективізму та працьовитості, впевненості у власних силах і звички не покладатися на інших, а робити все власноруч. Завдяки цьому вже за 20 років – у другій половині 1980-х – з’явився вислів «Диво на річці Хан».
  • Інновації та економічний стрибок можливі лише за умови, коли всі сфери промисловості пов’язані між собою системою комунікацій. І уряд, і бізнес змогли простежити цю тенденцію, швидко адаптуватись і, доклавши належних зусиль, перетворити Республіку Корея на передову ІТ-державу.
  • На початку 1980-х років закінчилася епоха, коли уряд визначав економічну та промислову політику країни. Натомість компанії перебрали на себе лідерство у визначенні напряму власного розвитку, а уряд став відігравати роль органу, що лише закладає фундамент для перспективних галузей виробництва, розвитку інфраструктури й удосконалення системи ІТ і комунікацій.
  • Перевагами України пан посол назвав: 1) історично загартований сильний національний характер; 2) національну єдність, яку зміцнила війна; 3) великий потенціал (наша країна володіє всіма компонентами для створення могутньої держави – населенням, територією та ресурсами).
  • З огляду на досвід Республіки Корея, Україні для успішного розвитку слід зосередитися на: 1) формуванні широкого бачення національного розвитку та його сталому втіленні; 2) розвитку професійного, ефективного та креативного бюрократичного апарату; 3) створенні сприятливого середовища для бізнесу; 4) підготовці кваліфікованих кадрів.
  • Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Корея в Україні завершив свій виступ словами Великого Кобзаря: “Борітеся – поборете!”.

Євгеній Захарчук,

науковий працівник (підготовлено за сприяння Західного наукового центру НАНУ і МОНУ, ГО “Україна-Європа-Світ”)

18.03.2023

Схожі публікації

Залишити коментар