Українські олімпійські традиції сягають сивої давнини (Північне Причорномор’я до нашої ери). До відродження сучасного олімпійського руху долучилися й українці (Бутовський, Ріттер та інші).
У час коли геополітична ситуація не сприяла державотворенню України: тобто, коли наші країни сусіди (австро-угорська та російська імперії, срср, Польща, Румунія, Чехословаччина) розшматовували Україну українські спортсмени змушені були виступати за збірні чужинецьких держав.
Враховуючи не сприятливі політичні, військові, економічні, соціальні умови у Рідному краю українська еміграція значною мірою поширювалась на США та Канаду. Тривалий час проживання та інтеграція українців у повсякденне життя нових країн сприяли їх адаптації і як наслідок успішності.
У спорті українці дивували, вражають і будуть дивувати. Їх здобутки унікальні й фантастичні. Зокрема у плаванні американські спортсмени, які мають український родовід досягнули «Олімпу».
Для прикладу наведу декілька постатей, які виступали за збірну США в Олімпійських іграх.
У 1928 році Ігри ІХ Олімпіади відбулись в Амстердамі (Нідерланди). У збірній США виступав Джордж Гарольд Кояк або Юрко Коцай/George Harold Kojac.
Юрко Коцай у змаганнях в Амстердамі спочатку став олімпійським чемпіоном у складі збірної, перемігши в естафеті 4 по 200 м вільним стилем з результатом 9:36.2 – світовий рекорд. Потім вдруге здобув золоту олімпійську медаль, перемігши у запливі 100 м на спині, знову встановивши світовий рекорд (1:08.2). Був близький до олімпійського п’єдесталу втретє, однак у фінальному запливі на 100 м вільним стилем посів четверте місце.
З надзвичайною повагою відгукувались про Коцая його суперники. Наприклад угорський плавець д-р Барані згадував Амстердам так: «Коцай виглядав як «дитина-великан», а в воді мов «божок». Коцай це своєрідний спортовець-романтик. Коцая не можна перемогти в плаванні горілиць». Він же пояснював одну однісіньку перемогу на Юрком ось як: «тоді сталося це тому, що мабуть Коцай був дуже перемучений, бо потім переміг його в Будапешті, а в Відні заімпонував своєю скорістю всім присутнім».
Юрко Коцай мав бути учасником Ігри Х Олімпіади 1932 року в Лос-Анджелесі (США). Але навчання завадило цьому. Однак нічого не перешкоджало Юркові пам’ятати й шанувати свій український родовід. Наприклад, у 1938 році коли баскетбольна дружина при православній церкві св. Марії в Бриджпорті виграла першу нагороду на турнірі цілого штату між церковних спортових ліг, то Юрко Коцай був серед почесних гостей, які нагороджували переможців.
У 1936 році Ігри ХІ Олімпіади відбулись у Берліні (Німеччина). У збірній США виступав Петер Фік/Peter Joseph Fick.
Петро Фік фінішував шостим у фіналі змагань на 100 метрів вільним стилем. Хоча вважався фаворитом змагань, бо мав рекорд світу.
У 1992 році Ігри ХХV Олімпіади відбулись у Барселоні (Іспанія). У збірній США виступав Рон Карнаух/Ronald Daniel Karnaugh (мені пощастило зробити інтерв’ю з Роном Карнаухом у проекті Спортивний Родовід – https://www.youtube.com/watch?v=ryTraR86aSk.
Беручи участь у передолімпійських змаганнях Рон продемонстрував блискучий результат. Він був одним із головних претендентів на олімпійську нагороду на дистанції 200 м комплексним плаванням. Однак трапилася подія, яку ніхто не міг передбачити. Направду її ніхто не очікував. Помер батько Рона. Це сильно вплинуло на спортсмена, але не зламало.
У 2000 та 2004 роках Олімпійські ігри відбулись у Сіднеї (Австралія) та Афіни (Греція). У збірній США виступав Леонід Крайзельбург або Ленні Крайзельбург/Lenny Krayzelburg.
Участь у цих Іграх принесла Леоніду успіх та визнання, а ще чотири золоті олімпійські нагороди!
Нам є чим пишатися!