У середу, 26 жовтня, у польському Гданську відбулась IV міжнародна конференція «Освітня співпраця Гданськ – Львів – Одеса – Кутаїсі», яка цьогоріч проходила під гаслом «Міграція – виклики та потреби».
Подробицями з конференції зі Стожарами поділились її учасники.
Окрім вихователів та вчителів навчальних закладів Гданська, у заході також взяли участь освітяни з України (Київ, Львів та Одеса), з Грузії (Кутаїсі) та представник Азербайджану.
Першою з іноземних гостей виступила Марія Долгий, заступник директора ДНЗ № 7 м. Одеси. Яка сказала надзвичайно зворушливі слова для всіх присутніх.
“Я хочу щиро подякувати всьому польському народу. Щиро дякуємо за те, що ви прийняли наших жінок і дітей у ці важкі дні, дали їм дах над головою, їжу, одяг, ліки”, – сказала заступниця директора ЗОШ №7 Одеси Марія Долгий.
"Наші студенти вивчають польську мову. І ми повинні краще вивчати мову того народу, який нам близький і який нам допомагає. З пані Анею (директор СП 57 – ред.) ми спілкуємося з перших днів війни. Спочатку ми не знали, що робити. І пані Аня нам дуже допомогла: «Давай, зробимо щось з батьками; давайте з дітьми щось зробимо ». Я щиро вдячна за це", – додала Марія Долгий. Її виступ був відзначений бурхливими оплесками.
“В організації конференції з 2019 року ми керуємося покровителем нашої школи генералом Владиславом Андерсом, який, пройшовши свій бойовий шлях різними країнами світу, зміг налагодити зв’язок і співпрацювати з багатьма людьми. Сучасні ідеї педагогіки говорять про вказівку на схожість. Звичайно, відмінності теж важливі, але в ситуації глобально мінливого світу ми разом, зберігаючи власну ідентичність”, – пояснила Анна Лістєвнік, директор початкової школи № 57 м. Гданськ.
“Я хочу подякувати вам за це зворушливе свідчення. Думаю, ми всі відчули тремтіння в серці. Я дуже пишаюся тим, що школа № 57, а також інші школи Гданська долучилися до допомоги та збору грошей для українців та українок”, – сказала Моніка Чабіор, заступник мера Гданська з питань соціального розвитку та рівного ставлення.
Вона додала, що конференція «Освітня співпраця Гданськ – Львів – Одеса – Кутаїсі» є нагодою відзначити кілька років дружби між школами, заснованої на «вірі в хорошу освіту».
“Була колись відома пісня «We Are The World». Сьогодні ми можемо сказати: «Ви – це ми, світ», тому що ви відновлюєте віру в те, що колись було настільки очевидним для нас, що світ може бути кращим і йде до кращого”, – підкреслила Моніка Чабіор.
Журналістка з Києва Любомира Ремажевська розповіла про трагедії, які переживає Україна з 24 лютого після атаки російської армії.
“Коли три роки тому я вперше була у Гданську, відвідала Музей Другої світової війни. І ось я знову пішла у цей музей. Бо те, що було в 1939 році в Польщі, сьогодні відбувається в Україні. Крім грузинів і поляків, багатьом європейцям сьогодні важко зрозуміти українців. З початку російської агресії 7 мільйонів українців були змушені покинути свою батьківщину, ще 6 мільйонів людей були змушені залишити свої домівки та оселитися в інших куточках України”, – зазначила Любомира Ремажевська.
Журналістка зізналася, що після нападу російських військ об'їхала майже половину території своєї країни: "Я була дуже близько до лінії фронту. Я була у містах, які повернулися до України після російської окупації. І я можу сказати, що найбільше через війну страждають прості люди і діти", - наголосила вона.
За її словами, під час війни загинуло вже близько 500 українських дітей. Вона розповіла, що була свідком ракетного обстрілу в одному з містечок за 15 кілометрів на північ від Києва, який знищив будинок багатодітної родини. Під час бомбардування загинув 3,5-річний хлопчик. "Батько знайшов під завалами тіло свого сина і сказав нам: «янголятко, яке ще нічого не бачив і нічого не пережив у своєму житті, загинув даремно»", – розповіла журналіст.
"Я недостатньо розумію українську, але сьогодні розумію кожне ваше слово. Ви говорили серцем, а мене досі морозить. Пам’ятаю, коли на Грузію напали, світ мовчав, були лише поодинокі голоси підтримки та солідарності. Пам’ятаю також 2014 рік, коли західний світ знову замовк. Я нащадок сибіряків і моя родина багато постраждала від радянської влади. І я прекрасно знаю, що Путін і росіяни не зупиняться. Ця війна триватиме ще довго, бо росіяни не відпустять, але ви – слава Богу – теж прекрасно обороняєтеся", – сказав Анджей Ковальчис, голова Комітету освіти в Ґданській міській раді.
