У середу, 27 жовтня, о 17.00 стартувала віртуальна подія «Зовнішньополітичні координати Латинської Америки: місце кримської проблематики», у рамках якої, зокрема, обговорять роль парламентської дипломатії, експертного середовища та української діаспори в регіоні Латинської Америки та Карибського басейну (ЛАКБ) у просуванні «Кримської платформи».
Захід відбувається в рамках проєкту Інституційного розвитку аналітичних центрів за підтримки Посольства Швеції в Україні, Ініціативи відкритого суспільства для Європи (OSIFE) та Міжнародного фонду «Відродження».
В рамках заходу, експерти обговорять питання:
- Чи готові країни Латинської Америки та Карибського басейну підтримувати Україну в питанні деокупації Кримського півострова?
- Роль парламентської дипломатії, експертного середовища та української діаспори в регіоні ЛАКБ у просуванні «Кримської платформи»
- Чи можливо посилити інформаційний супровід просування «Кримської платформи» в латиноамериканських ЗМІ?
Експортна команда:
- Nataliya Shevchenko, к.і.н. Foreign Policy Council Ukrainian Prism
- OKsana Dramaretska, Надзвичайний та Повноважний Посол у Мексиці
- Ростислав Троненко, Надзвичайний та Повноважний в Бразилії
- Юрій Вітренко, заступник постійного представника Постійне представництво України при ООН
- Валерій Олефір, Тимчасовий повірений у справах України в Аргентинській Республіці
- Юрій Данилишин, Свiтовий конґрес українців
- Катерина Вакарчук, кандидат політичних наук, доцент кафедри Одеського національного університету імені І.І. Мечникова
“Анексія Криму Російською Федерацією у 2014 році стала важкою втратою не тільки для України, але й «викликом» для регіональної та глобальної безпеки. Попри те, що вимога України щодо відновлення територіальної цілісності є законною, підтримується міжнародним співтовариством, позиції держав Латинської Америки та Карибського басейну в питанні деокупації Кримського півострова є стриманими, про що свідчать результати голосування країнами регіону щодо резолюцій із «кримського питання», які Україна подає на розгляд ООН з 2014 р. Така позиція ґрунтується як на відсутності у політичних еліт регіону ЛАКБ чіткого розуміння самої суті «кримського питання» або небажанні наражатися на ризики у відносинах із РФ, так, донедавна, і на недостатній артикульованості самою Україною своєї політики та чіткої стратегії щодо деокупації Криму. Нині, враховуючи започаткування «Кримської платформи», нагальним стає розширення кола її учасників, у т.ч. є сподівання, що цей формат підтримають країни ЛАКБ”, – йдеться у повідомленні організаторів.