Ліна Костенко – одна із найвідоміших українських письменниць сучасності. Легендарна поетеса, прозаїк і громадська діячка народилася 19 березня 1930 року.
Розмаїття поезій Ліни Василівни просто вражає. Та й ви, напевно, значну частину з них знаєте.
Твори відомої доньки України перекладено англійською, білоруською, естонською, італійською, литовська, німецькою, словацькою, французькою та іншими мовами.
Ліна Костенко є автором понад 15-ти поетичних збірок («Вітрила», «Мандрівки серця», «Над берегами вічної ріки», «Сад нетанучих скульптур», «Річка Геракліта»), роману «Записки українського самашедшого».
За історичний роман у віршах «Маруся Чурай» була удостоєна Державної премії ім. Т.Г. Шевченка.
Костенко також є лауреатом премії імені Олени Теліги, премій Антоновичів та Петрарки, нагороджена відзнакою президента України та орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня. А ще вона – почесний професор Києво-Могилянської академії, почесний доктор Львівського та Чернівецького університетів.
Ліну Костенко називають беззаперечним моральним авторитетом для багатьох українців. Вона підписувала в 1965 році лист-протест проти арештів української інтелігенції. У 1966 році під час львівського судилища над братами Горинями кинула їм квіти. Згодом написала лист на захист В’ячеслава Чорновола у відповідь на наклеп на нього в газеті «Літературна Україна» й робила безліч інших учинків, які засвідчували її активну громадянську позицію.
Після цього вона майже десять років писала «в шухляду», розплачуючись за власну принциповість. Тодішня влада, зрозумівши, що її «не приручити», позбавила права друкувати власні твори, що для поета – майже смерть. Але вона вистояла.
У 2005 році Ліна Костенко відмовилася від звання Героя України.
З початку війни на сході України письменниця приєдналася до гуманітарної акції «Другий фронт АТО». Ліна Костенко передала на фронт кілька збірок своїх поезій із побажаннями та словами підтримки.
У 2022 році українські парламентарі хочуть висунути її на Нобелівську премію з літератури.
“…І кожен фініш – це, по суті, старт”
Цей рядок давно став одним із найпопулярніших українських афоризмів. Та й узагалі твори Ліни Василівни можна сміливо і нескінченно розбирати на цитати…
