Українець з Чикаго розповів про життя в діаспорі та поділився враженнями про Львів

від Стожари

Чоловік, що на фото виїхав у Чикаго з родиною ще на початку 1990-х., тоді йому було 11 років.

Журналісти сайту 032.ua поспілкувались з львів’янином, який проживає у Сполучених Штатах Америки уже 29 років.

Славік (прізвище не вказують на прохання героя – ред.) проживає у Сполучених Штатах Америки уже 29 років. Там у нього є офіційна робота, там він закінчив школу та вивчив іноземну мову – англійську. У 1991 році його батьки вирішили перебратися зі Львова до родини у Чикаго – рідного брата мами. На момент переїзду львів’янину було 11 років.

“На момент переїзду я не знав англійської, бо вивчав німецьку мову. Мої батьки трохи знали англійську, потім і я вивчив. На початках було дуже тяжко, але крок за кроком… Зараз спілкуюся та пишу англійською, але рідної української мови не забув”, – розповідає Славік.

У США львів’янин працює у сфері прибирання – робота офіційна, зі сплатою податків та страхівкою. На одну й ту ж компанію в Чикаго Славік працює уже 13 років.

Час від часу українець повертається на малу батьківщину – до Львова. Каже, що з часу переїзду був у рідному місті 8 разів та постійно слідкує за новинами.

“Я пам’ятаю Львів до 1991 року. Є багато гарних змін по місту. Дороги ремонтують, а у старі часи не дуже ремонтували. Я був і у Стрию, де у мене живуть родичі, там теж гарно і є зміни на краще”, – згадує львів’янин та додає, що знає і про проблеми міста, наприклад, потребу збудувати сміттєпереробний завод.

Славік зауважує, що Львів – це його Мекка, де він комфортно почувається та куди може повертатися. У Львові залишилися його родичі та друзі, є й нові знайомства.

Поки не переїхав, ходив до школи №55, яку досі згадує з теплом, зокрема свою класну керівничку, якої, на жаль, уже немає з нами. 

“Школа №55 – одна з найкращих шкіл Львова. У той час, коли я там вчився, там були дуже гарні директори. Я сумую за нею, з багатьма однокласниками досі спілкуюся. Хоч коли повертався до Львова, не мав можливості туди зайти”, – розповідає львів’янин.

На час відвідин Львова, Славік завжди насамперед гуляє атмосферним центром міста – площа Ринок, проспект Свободи, площа перед Оперним театром. Із новин він дізнався про новий “сухий” фонтан, і дуже радий, що зробили таку атракцію, хоч і дороговартісну. А з погляду американця, у кав’ярнях Львова ціни не є дуже високими.

Коронавірус зіпсув чимало планів у 2020 році, зокрема й подорожі в інші країни. На локальному рівні влада бореться з пандемією в міру своїх можливостей. Зі слів Славіка, губернатор Іллінойса встановив обмеження на роботу барів та ресторанів. Деякі з них цілком закрили. 

“Чикаго бореться з цією хворобою, робить усе можливе. Зараз є багато хворих (в середньому за добу статистика показує понад 6 тис. хворих та 100 – 130 померлих, за весь період зафіксували понад 918 тис. випадків хвороби та більше 15,5 тис. смертей у штаті Іллінойс – ред.). Деякі мої друзі в інших штатах захворіли, зі Львова. Бували випадки, що знайомі лежали в лікарні під апаратами штучної вентиляції легень. Але в Америці інший медперсонал, підходи та обладнання. У Львові та Україні багато з цього немає багато, але якщо будуть патріоти, то все буде”, – вважає Славік.

Із його слів, здебільшого у Чикаго мешканці дотримуються карантинних вимог та обмежень, носять маски. Працівники на офіційних роботах також зобов’язані їх постійно носити. Хоча можна побачити й порушників.

У Чикаго є велика українська діаспора, люди спілкуються одне з одним та слідкують за ситуацією в Україні. Є окрема місцева газета. Сюди інколи також привозять на лікування військовослужбовців, які постраждали у зоні ООС. Земляки у США намагаються допомогти їм, чим можуть.

Сам Славік також підтримує контакти з українцями в діаспорі, у Львові та інших містах. У нього є свій канал на ютубі, куди він викладає відео зі свого життя – у США та в Україні.

Схожі публікації

Залишити коментар