Часто ми не цінуємо звичайні речі, не усвідомлюємо наскільки інколи для людини може бути важливим і цінним лише один ковток питної води. В умовах фронту це питання стоїть особливо гостро. Багато речей там переоцінюються… У питанні вирішення проблеми забезпечення питною водою українських бійців на Луганщині, зокрема, допомогли установки для безреагентного очищення води “AQUA-AS”.
Цікаво, що завдяки цій технології для побутових потреб і пиття можна брати будь-яку воду – буквально калюжі чи лісового болота, що особливо актуально в умовах війни.
“Стожари” поспілкувалися з одним із розробників таких установок очищення води Олександром Почтарем та розпитали про роки його активного волонтерства на Луганщині.
Він є членом-кореспондентом Інженерної академії України, автором численних наукових робіт та публікацій, винахідником, власником 32 патентів на свої розробки (ще 14 наразі готуються до оформлення) , патентним повіреним-консультантом Академіка ІАУ, професора Древецького В.В. і академіка екології МАНЕБ Курилюка М.С. (в даний час ще 67 патентів в напрямку вода-екологія перебувають у їхній спільній розробці). Також він є директором науково-виробничої компанії “AQUA-AS”, що пропонує установки економної та безпечної безреагентної очистки води.
“Стожари”: Пане Олександре, розкажіть будь ласка, з чого почалася така ініціатива – організувати допомогу нашим військовим, доправивши в зону АТО установки очищення води?
Олександр Почтар: Насправді, наші установки гарно показали себе в польових умовах ще 2013го року, тоді вони були задіяні на досить масштабному виїздному міроприємстві – щорічному фестивалі позашляхового екстримального автотуризму Off Road Free Fest. В ті дні була дуже сильна спека, і потреба задовольнити спрагу та елементарно помитися була дуже суттєвим організаційним питанням. Установка, яка мала продуктивність 30 кубічних метрів води за добу, повністю забезпечувала питною водою базовий табір та 8 душових кабін. Забір води робився з відкритої водойми. Протягом трьох днів фестиваль відвідало понад 10 000 людей.
В 2014 році, коли Росія вдерлися на територію України, у перших рядах добровольців взяли до рук зброю і пішли на своїх “бойових” машинах захищати рідну Батьківщину й мої друзі, члени спільноти джиперів (любителів екстремальних перегонів на позашляховиках).
Відповідно, коли вже 2014 року я став їздити в зону АТО, звичайно, що відразу ми відчули наскільки гостро там стоїть проблема забезпечення захисників України питною водою. Ми доходили до Болотяного, це крайня наша точка.
“Стожари”: Ваші установки очистки води достатньо зручні у використанні: легко і швидко монтуються, повністю автоматизовані, тож не потребують спеціально підготовленого персоналу, для них не потрібно регулярно замінювати, оновлювати, заправляти якісь компоненти, вони мають довгий термін експлуатації. Скажіть для транспортування на Донбас вам довелося вдосконалювати їх, роблячи більш компактними та мобільними, чи ця риса була притаманна винаходу ще до того як з’явилася ідея використання їх на війні?
Олександр Почтар: Дійсно, для військових ми дещо вдосконалили – доробили їх до максимально простої експлуатації.
Хоча ще до 2014 року на базі наших установок безагрегатного типу нами був підготовлений і їхній мобільний портативний варіант, який можна перевозити з місця на місце, витрачаючи мінімальний час на їх монтаж-демонтаж. Також система може бути змонтована на будь-якій техніці, таким чином перетворюючись на пересувну. Для її роботи потрібна лише наявність джерела води та електричного живлення.
Звичайно, що крім фронту вони знаходять багато інших варіантів застосування – це можуть бути і будівельні майданчики, і віддалені виробництва чи населені пункти, і різні виїзні міроприємства. Можливий як безперервний, так і періодичний режими роботи.
Доукомплектована ультрафільтраційною мембраною установка стає незамінна при ліквідації певних надзвичайних ситуацій. Варто зауважити, що така мембрана допомагає вилучити й усі частинки, що не розчиняються, та затримати віруси і бактерії, при цьому зберігаючи природній склад води .
Також установки можуть застосовуватися для попереднього очищення в схемах підготування води перед системами зворотнього осмосу або іонного обміну, що продовжує термін служби дорогих фільтруючих елементів і матеріалів.
“Стожари”: Але кожен агрегат досить-таки вартісний, це десятки тисяч гривень, хто забезпечував фінансову частину для такої допомоги військовим?
Олександр Почтар: Це були добровільні пожертви членів клубу OffRoadMaster, збирали всією Україною. Ми як волонтери їздили на передову, робили там монтаж установок, навчали хлопців, як із цим добром впоратися.
“Стожари”: Установки “AQUA-AS стабільно працюють роками. Наразі де саме на фронті, в скількох батальонах їх продовжують використовувати?
Олександр Почтар: Шість наших установок поїхали на Донбас. Добровольці батальйону Львів першими отримали таку установку. Також питною водою ми забезпечили 12-ий, 128-ий батальйон, 24 бригаду 3 ОМПБ та інші.
Правда тепер вже не шість їх там лишилося… Наприклад, хлопці зі 128-ого як уходили з Дебальцевого то підірвали установку.
Варто зазначити, що перебуваючи на фронті пан Почтар також не припиняв винахідницьку діяльність і його інженерна думка знаходила собі творчу реалізацію й у вдосконаленні певних військових пристосувань. Зокрема, він вдосконалив саперну кішку, конструкцію з гаками, яка використовується, зокрема, для знешкодження так званих розтяжок при розмінуванні території Донбасу.
За рахунок правильної розваговки, кішка не закопується при падінні, а високоякісна сталь обробляється за спеціальною технологією вороніння, що виключає відблиск на сонці. Навіть чохол, в який укладається весь комплект, продуманий таким чином, щоби при пересуванні були виключені випадкові звуки.
Універсальні чотирьохпроменеві “кішки Матросова” успішно використовують на фронті не лише для знешкодження майже всіх типів протитанкових і багатьох протипіхотних мін – передній промінь був доданий з метою забезпечення військових додатковим видом холодної зброї (при цьому з трьох спрямованих вниз променів залишають лише один і він слугує як гарда, що захищає руку при ударі), також передній промінь може використовуватися сапером як щуп.
“А з появою на Донбасі ємкісних мін, які спрацьовують при доторканні до них металом, ми почали додавати в комплект діелектричний промінь-щуп”, – уточнив волонтер.
Вкрутивши у “кішку Мотросова” один спрямований вниз промінь, можна отримати гак для підвішування казану над вогнищем.
Коли вкручені всі 4 промені кішки, а рукоять знята, це перетворюється в шип, який можна встановити на проїжджу частину, для запобігання проїзду ворожих машин.
В бойових умовах важко передбачити усі ситуації, але на стільки багатофункціональне спорядження може стати у нагоді. При вкручених всіх 3-4 променях “кішка Мотросова” може використовуватися як якір для човна: “Так два бійця залишилися у човні без весла, їх зносило течією. Але завдяки наявності такої “кішки” прив’язаної на міцний трос, яку вони закинули на берег, хлопці змогли дістатися суші”, розповів член-кореспондент Інженерної академії України.
Як повідомлялося, українська фітнес-модель рятує людей на фронті, Тетяна Вельшина – представник Датської групи з розмінування на Донбасі.