З глибоким жалем повідомляємо членам, симпатикам та українській громаді, що 23 травня упокоївся пан Роман Лилик, Почесний голова Культурного товариства «Просвіта» в Аргентинській Республіці.
Про це повідомив пресовий референт Референтури преси УКТ «Просвіта» Хав’єр Апонюк Савич на сторінці УКТ «Просвіта» в Facebook.
Народився пан Роман на Західній Україні в селі Гербутів, Івано-Франківської області тодішнього Більшівцівського району (з 1946-го року село переіменовано на Нараїв) 19 лютого 1927 року в сім’ї Симона Лилика та Теклі Андрів.
У 1937 році ціла родина (батьки, Роман та його три молодші сестри Антонія, Марія та Ольга) емігрували до Південної Америки, оселившись у Республиці Парагвай. Там родина приєднується до контингенту іммігрантів українського походження, які будують громадське життя в цій країні навколо Українського Товариства «Просвіта-Культура», заснованого в 1938 році. Також Роман входить до групи ініціаторів Спілки Української Молоді Парагваю у 1949 році. В українській громаді він зустрічається зі своєю дружиною Катириною Щепупак і після народження першого сина Петра переїжджають у пошуках кращих горизонтів до Аргентинської Республіки, де народилася їхня дочка Марія.
Вони оселилися в місцевості Ісідро Касанова, в передмісті Буенос-Айреса, де належали до групи людей, які активно працювали у філії Ісідро Касанова УКТ “Просвіта”. Він був членом управи, а потім і головою – 1974 та 1978 роки, а в 1985 році очолює Комітет з питань урочистостей з нагоди 25-річчя філії. З 1979 року, приєднався до управи централії товариства, займаючи ведучі посади в різних каденціях (1980/1984; 1989 і 1991). У 1985 році став заступником голови. Протягом багатьох років успішно керував відпочинковою оселею «Веселка» в місті Каннінг (сьогодні район Езейза). До 100-річчя приходу перших іммігрантів (у 1997 році) був нагороджений урядом України грамотою за активну участь в українській громаді та внесок у збереження української ідентичності .
У 2007 році, коли йому виповнилося 80 років, був відзначений почесним членом УКТ “Просвта”.
Для тих, хто мав нагоду спілкуватися з паном Романом, він завжди проповідував своїм прикладом патріотизму, працездатності та відданості. Своїм доброзичливим характером він знав, як завоювати симпатії своїх земляків, які підтримували його завжди в управлінні громадою, подаючи приклад новим поколінням.
В 2012 році отримав звання Почесного Голови УКТ “Просвіта” в Аргентинській Республіці.
Сумуємо у ці важкі хвилини та висловлюємо щирі співчуття дружині Катирині, дітям Петрові та Марії, невістці Сандрі Борейсінк та онукам Іванові, Наталі з чоловіком Томасом Фроменто, Петрові та Хуанові Павлові Петріні, родичам у Аргентині, Парагваю та Україні.
Нехай душа його спочиває в мирі і пам’ять буде вічною серед нас!
Вічная пам’ять, нехай земля буде пухом!
Від імені управи Українського Культурного Товариства “Просвіта” в Аргентинській Республіці: арх. Юрій Данилишин – голова; Роман Назарик – секретар.