Глава Української греко-католицької церкви Святослав (Шевчук) 5 травня святкує свій 50-річний ювілей.
Про це повідомили в пресслужбі УГКЦ.
“Сьогодні, 5 травня 2020 року, глава та отець УГКЦ Блаженніший Святослав святкує 50-річний ювілей. Привітати Предстоятеля можна, позначивши власний допис в соцмережах хештегом #МоємуПатріарху50. Усі привітання з цим хештегом зберемо разом і передамо главі УГКЦ”, – йдеться у повідомленні.
Святослав Шевчук народився 5 травня 1970 року в м. Стрий Львівської області. Главою УГКЦ Святослав Шевчук став у березні 2011 року.
Інтронізація нового глави УГКЦ відбулася 27 березня у Патріаршому соборі Воскресіння Христового у Києві.
“Мушу сказати, що час біжить. Час іде. Один мудрий чоловік говорив, що не так важливо скільки є років у твоєму житті, але скільки життя у твоїх роках. Я можу сказати, що життя у тих п’ятдесяти роках було дуже багато. І я хочу Господу Богу подякувати за ті всі активні життєві хвилі, моменти, які Він мені подарував аж до сьогоднішнього дня. Часами я мав такі відчуття, що я дуже спішився жити, що, дійсно, в такому короткому часі, – чи, можливо, як зауважив Блаженніший Любомир, в молодому віці, – треба було брати на свої плечі дуже багато різних обов’язків і велику відповідальність. Тоді у мене завжди були такі відчуття, що я “живу в кредит”, що мені Господь Бог дав певний кредит”, – сказав Святослав про своє 50-річчя.
«Я дуже хочу попросити усіх не дарувати мені ніяких подарунків. Усе те, що ви хотіли б подарувати мені, складіть, будь ласка, як пожертву на фонд боротьби з наслідками коронавірусу, який заснувала наша Церква», – зазначає Предстоятель УГКЦ.
Актуальні висловлювання та думки Блаженнішого:
«Сьогодні, як ніколи, час для найсміливіших ваших мрій: підкорити космос, винайти ліки від раку, подолати епідемії, збудувати справедливу економічну систему, захистити хворих і немічних, шукати альтернативні джерела енергії, сконструювати нешкідливі для планети засоби пересування тощо. Мрійте про велике! Великого бажайте!»
Кажуть, що ми живемо в культурі СМС. Фраза, яка має більше слів, аніж можна записати у «Твіттері», не розуміється сьогодні. Тому я шукав коротку і влучну фразу. Для мене особисто тих два слова «Будьмо собою» означають «Будь справжнім». Якщо ти українець – будь справжнім українцем, якщо ти єпископ – будь справжнім єпископом. Якщо ти монах – будь справжнім монахом. Якщо ти науковець – будь справжнім науковцем. Якщо ти патріот – будь справжнім патріотом. Якщо ти християнин – будь справжнім християнином.
П’ять порад для молоді, як стати успішною людиною:
Усе те, що я міг зробити у своєму житті, воно є більше справою і ділом Божим, аніж моїм особистим. Я не відчуваю, що власними зусиллями чогось досягнув. Те, що я є главою Церкви, це є Божий дар, який мені Господь-Бог дав абсолютно незаслужено. ЯАле все ж таки кілька порад, як стати успішною людиною, я би міг дати.
Щонайперше, бути собою. Не підлаштовуватися під різні схеми, які хтось хоче накинути. Бути собою – це, перш за все, бути віруючою людиною. Лише той, хто черпає з Божої сили, може бути вільним і реалізовувати всі дари.
Друга порада – не боятися свідчити про своє. Дуже часто нам закидають, що маємо комплекс неповноцінності. Ми соромимося того, ким ми є. Для того, щоб оцінити і зрозуміти своє багатство, свій скарб, свої сили, треба не боятися про них свідчити, їх випробовувати.
Третє, що я би порадив, це вчитися. У своєму житті я завжди хотів вчитися. Це був мотор мого життя. Сьогодні українська молодь має дуже багато можливостей і нагод. Тому «вчіться, брати мої, думайте, читайте».
По-четверте, варто вчити іноземні мови. Зокрема і для того, щоби свідчити про Україну. Адже кажуть, що «скільки мов ти знаєш, стільки раз ти є людиною». Нам не потрібно закриватися в собі, але відкритість завжди веде до вміння спілкуватися з іншими.
І останнє: прагну заохотити нашу молодь багато читати. Ніколи не думайте, що ви вже все знаєте, навіть якщо здобули щось у своєму житті. Тому що зупинка в розвитку і в рості означає втрату всього того, що ви до цього часу здобули. Нехай це буде такою маленькою порадою нашим молодим людям, яку я можу дати на основі свого власного досвіду.
Українська держава – це дар Божий
Упродовж багатьох років ми не мали власної держави. Українці були приречені жити в чужих державах. Відповідно, у нашій народній пам’яті сформовано образ держави як чогось чужого, як якогось репресивного апарату, який є небезпечний для громадянина. Ми так довго жили в чужих державах, що зараз, можливо, не завжди нам легко оцінити й зрозуміти важливість існування власної держави, даність Української Держави як великого Божого дару.
Наш народ завжди з незалежністю пов’язував мрії про щастя. І ми сьогодні повинні зрозуміти, що вільно і вповні розвинути всі ті питомі риси, які має український народ, можна лише у власній державі. Отож, наші мрії про краще майбутнє невід’ємно пов’язані з мріями про достойну, вільну європейську Українську Державу.