8 квітня – 100 років з Дня народження Лесі Бризгун-Шанти (8 квітня 1920 – 7 грудня 2011) , активної діячки мережі СФУЖО, української письменниці, члена Спілки письменників України, багаторічного секретара управи Об’єднання працівників літератури для дітей і молоді ім. Леоніда Глібова, художниці, мистецтвознавиці.
Про це повідомляє Світова федерація українських жіночих організацій (СФУЖО) в Facebook.
Повідомляється, що Леся Бризгун народилася 8 квітня 1920 року. Дитинство минуло в с. Стражське на Пряшівщині, Словаччина. Пізніше родина переїхала до Гуменного, а відтак до Братислави де Леся здобула середню освіту. Вже в той час почала писати. Ще в гімназії брала участь у вседержавних студентських чехословацьких літературних змаганнях і отримувала нагороди. В університеті здобула ступінь Бакалавра (фізичне виховання та англійська мова) та працювала учителькою в середній школі. У 1945 році родина виїхала до Баварії (Німеччина). В Реґенсбурзі була прийнята до переселенчого табору УНРА. Це був український табір, який мав гімназію, шпиталь і власну таборову управу. Леся вчила там в гімназії і одночасно викладала англійську мову в Українському Технічно-Господарському Інституті (УТГІ) та їздила щотижня до Мюнхену, де також викладала англійську мову в Українському Вільному університеті в 1945-1948 роках. Літом провадила програму УНРівських міжнародних дитячих таборів. Брала активну участь у пластовому житті: була кошовою та виховницею гуртка «Ластівка».
В кінці 1948 року переїздить з родиною до Канади, до Гамільтону, а опісля до Торонто. Тут доповнює студії в Торонтському університеті і викладає фізичне виховання в жіночій організації YWCA. На їхніх дитячих літніх таборах провадить одно- дво- та триденні прогулянки на каноє по озеру Джорджен Бей. Пізніше стає учителькою в середніх школах Торонто, потім бібліотекаркою та студіює історію світової дитячої літератури і письменницьку теорію при Торонтському університеті.
У вільний час активно працює в Пласті як секретарка гуртка Сеньйорів, провадить старшопластунський гурток та працює в дитячому таборі.
Активно діяла в мережі СФУЖО, а також була секретаркою: в Братстві Карпатських Січовиків, в Учительському Товаристві, в УПЛДМ та в жіночих організаціях. Була довголітньою коменданткою дитячих дівочих літніх таборів УНО на українській оселі «Сокіл» біля Торонто, організувала свої власні дитячі літні денні табори та школу ритмічної руханки. Регулярно дописувала до українських дитячих журналів Америки й Канади, до жіночих журналів та до газет. Також викладала на курсах українознавства.
Пізніше присвячує увесь свій час писанню й виданню українських дитячих книжок(видавалися в Києві, Тернополі, Торонто) У 1967 р. отримує нагороду ХII Конкурсу СФУЖО ім. Марії Бек за твір «Кам’яна мушля». В 1996 році в Києві була відзначена премією ім. Лесі Українки за найкращу дитячу книжку «Золотий горішок». Крім того отримала літературні премії – ім. Дмитра Нитченка, «Тріумф» та премію ім. Олекси Гірника.