Цього дня, у 1913 році, у Львові було створено українську військову організацію «Січові стрільці».
Майже від разу стрілецькі товариства швидко поширилися по всій Галичині. Найперше вони утворилися в Бориславі. За короткий період було організовано стрілецькі чоти, сотні, курені, фахові офіцерські школи. Загалом було організовано близько 50 товариств «Січових стрільців».
Навчання проводилися в передмістях Львова. Найбільшим і наймасовішим оглядом стрілецьких сокільсько-січових-пластових сил стало Шевченківське свято, що відбулося 28 червня 1914 року у Львові.
Після початку Першої світової війни, 6 серпня 1914 року, Головна Українська Рада та Українська Боєва Управа проголосили маніфест про створення у складі австро-угорської армії українського добровольчого легіону – Українські Січові Стрільці (УСС). По суті, створення легіону УСС, який формувався в структурах австрійської армії, було спробою створення нового українського війська. Заклик був почутий: вояками зголосилися стати майже 30 тисяч добровольців з усієї Галичини.
Щоправда, австрійський уряд, побоюючись патріотичних настроїв українців, обмежив чисельність легіону до 2,5 тисяч. Ядро військового угрупування склали активісти січово-сокільського, пластунського руху, було чимало студентів, вчорашніх гімназистів, викладачів, правників, митців та інших представників інтелігенції. Спочатку це був лише гурт патріотів далеких від військової справи, але з часом їм вдалося подолати всі перешкоди і на початок 1917 року стати добре вишколеною українською військовою формацією з національною символікою, власними одностроями й відзнаками, а також українською офіційною мовою та термінологією.
Легіон УСС став утіленням передової політичної думки і виражав сподівання національно-свідомої частини суспільства на виборення Української держави. На початку вересня солдати склали військову присягу: перший раз на вірність Австро-Угорщині, а другий Україні.
Протягом 1914 – першої половини 1915 року Легіон протистояв російським військам у Карпатах, де одним із найяскравіших епізодів були бої за гору Маківку.
У 1915-1917 роках легіонери брали участь у кровопролитних боях на Поділлі. Сотні молодих вояків, українських патріотів загинули на схилах гори Лисоні, на Бережанщині та в інших місцях. На стрілецьких могилах, поряд з прізвищем викарбовували слова: «Впав за волю України». Згодом з легіону УСС було сформовано полк Січових стрільців на чолі з Євгеном Коновальцем – полк, який брав активну участь у національно-визвольних змаганнях 1917-1920 років.