Парася Іванець відома мисткиня не тільки в Канаді, але й в Україні та Европі. 15 березня виповнилося 100 років!
Про це повідомляє «Український погляд».
“Многая і благая літ! Сьoгодні майстрині пензля виповнилося 100 років!”, – йдеться у повідомленні.
Парася Іванець відома мисткиня не тільки в Канаді, але й в Україні та Европі. 160 її картин-олії українських церков Алберти знайшли не тільки місце в одній з картинних ґалерей Едмонтону, але й появилися окремою двомовною книгою „Українські церкви Альберти” 1991 р.. Частина накладу цієї книги була розіслана бібліотекам в Україні. 30 своїх картин, включно з Плащаницею, Парася Іванець подарувала музеєві Пансіону ім. І.Франка в Міссіссазі (Онтаріо). Пансіон частину подарованих мистецьких творів помістив у Календарі на 2019 рік зі статею в українській і англійській мовах: Парася Іванець: Талант не має віку.
100-річний ювілей мисткині є доказом того, що „талант” таки має солідний вік! Уродженка села Піддубці, біля Рави Руської, з 15 березня 1920 р. пройшла не тільки довгий, але й важкий життєвий і творчий шлях. Її життєва саґа з України, через Австрію, Німеччину до Канади, а тут зі сходу міста Галіфакс на захід до Альберти, а потім на далеку північ до Ґрейт Бер Лейк і знов через Едмонтон до Сант Кетрін, в якому перебуває і зараз.
Парася Іванець (дів. прізвище Криса) належить до ґенерації, яка боролася за своє існування, але ніколи не забувала свого коріння, свою українську ідентичність. Вона не належала до якоїсь партії – її „партією” була українська громада, українська церква, українська культура, яку вона збагачувала своїми мистецькими творами.
У творчому сенсі вона запам’яталася виставками своїх творів в канадських та американських містах: Едмонтон, Ріджайна, Калґарі, Отава, Торонто, Філядельфія та персональною виставкою в Українському Вільному Університеті в Мюнхені (Німеччина) та де-інде. Її твори знайшли місце в різних ґалереях та в приватних колекціях. Свою любов до українського вона виявляла у мистецькому відображенні картин з типового українського життя, а любов до природи передавала кольорами квітів, дерев, любов до своєї церкви через ікони та плащаниці, які вона не тільки малювала, але й дарувала церквам.