Наразі 900 природоохоронних територій, що складають 44% від загальної площі заповідників та національних парків України, знаходяться на тимчасово окупованих землях або в зонах бойових дій. За інформацією Департаменту природно-заповідного фонду та біорізноманіття Міністерства захисту довкілля і природних ресурсів України, з початку повномасштабного вторгнення Росії постраждало близько 800 об’єктів природно-заповідного фонду (ПЗФ) України, загальною площею 1,24 млн га. Окупованими залишаються понад 500 об’єктів, що охоплюють 0,80 млн га.
Окуповані, і, як наслідок, знаходяться під загрозою деградації або знищення такі біосферні заповідники («Асканія-Нова» та Чорноморський); природні заповідники (Казантипський, Опукський, Карадазький, Український степовий, Луганський, «Мис Мартьян», Ялтинський гірсько-лісовий, Кримський), а також національні природні парки («Великий Луг», Приазовський, «Чарівна гавань», «Меотида», «Білобережжя Святослава», «Джарилгацький», Нижньодніпровський, «Олешківські піски», «Кремінські ліси» та Азово-Сиваський). В Україні на сьогодні під загрозою знищення знаходяться 16 рамсарських об’єктів, які займають близько 600 тис. га, а також окуповано 1,9 млн га Смарагдової мережі.
З початком війни азово-чорноморське узбережжя в межах Донецької, Запорізької та Херсонської областей потрапило під тимчасову окупацію. Це завдало значної шкоди територіям та їх біорізноманіттю. Крім того, вести природоохоронну діяльність на цих землях практично неможливо ні державним органам, ні громадським організаціям. Глибокий аналіз наслідків військового вторгнення на заповідні природні території України стане можливим лише після завершення війни та закінчення робіт з розмінування. Проте вже сьогодні існує необхідність у проведенні досліджень стану територій, використовуючи наявні джерела інформації.
Війна знищує довкілля, але маємо вистояти для майбутніх поколінь
Однією з таких природоохоронних територій, яка з самого початку війни опинилась в окупації, є Азово-Сиваський національний природний парк (НПП). НПП створений відповідно до Указу Президента України від 25 лютого 1993 р. Парк організований на базі та в існуючих межах Азово-Сиваського заповідно-мисливського господарства та його охоронної зони з акваторіями Центрального Сиваша й Азовського моря. Азово-Сиваський національний природний парк є невід’ємною частиною природоохоронного фонду України. Цей парк відомий своїми унікальними фітофлористичними угрупованнями, включаючи ендемічні види, а також значним поголів’ям копитних на острові Бірючий. Особливу цінність представляють острови Читал Гуюк (Чюрюк) та Куюу-Тук, де будь-яка господарська діяльність заборонена.
Отже, природоохоронна цінність Азово-Сиваського національного природного парку надзвичайна – різноманіття ландшафтів, його біорізноманіття, місця гніздування, міграції, зимівлі та зупинок птахів, цілісний масив недоторканої природи – усе це робить його території та акваторії справжньою скарбницею природи України. Піщані степи півострова Бірючий можна вважати одним із основних осередків біотичного різноманіття прирічкових пісків у Європі.
У межах Азово-Сиваського національного природного парку до війни мешкало понад п’ять тисяч видів тварин, з яких 250 – хребетні. Прибережні райони Азовського та Чорного морів, особливо Сиваші з їх численними островами та півостровами, а також Утлюцький лиман, було місцем концентрації багатьох видів птахів. Ці території приваблюють птахів завдяки м’якому клімату, багатим кормовим угіддям та добре захищеним ділянкам для гніздування. Через це тут проходить великий перелітний шлях, і птахи зупиняються для перепочинку та годування. Протягом року в сезонних скупченнях зустрічалось понад мільйон птахів. У зв’язку з цим, у 1976 році акваторію затоки Сиваш площею 45700 га було проголошено водно-болотним угіддям міжнародного значення, ставши об’єктом Рамсарської конвенції про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення як середовище існування водоплавних птахів.
Саме острів Куюк Тук знаходиться в межах великого перелітного шляху, і численні зграї птахів зупиняються тут для відпочинку під час міграцій. У сезонних скупченнях птахів впродовж року зафіксовано понад 1 млн особин (мартини, качки, болотяні крячки, кулики, лебідь-шипун, галагаз, чаплі та інші), серед яких є рідкісні, вразливі та зникаючі види, занесені до Червоної книги України. За попередніми даними, на території національного природного парку налічується 224 види птахів. У регіоні парку зимує 127 видів птахів, зокрема 60 видів коловодних птахів.
Особливу цінність на території Азово-Сиваського національного природного парку становлять пустельні кримсько-полиново-злакові степи та приморські літоральні комплекси, які багаті на рідкісні, реліктові та ендемічні види, що є справжньою окрасою природи цього регіону. Загалом на території парку налічується 659 видів рослин. На островах Сиваської частини парку (зростає 38 видів рослин занесених до «Червоної книги» та «Зеленої книги»).
Парк відіграє видатну роль у збереженні видового різноманіття та кількісного багатства птахів, територія Парку є важливою для підтримання життєдіяльності 50-ти видів водно-болотяних птахів.
До окупації на території національного природного парку жила значна кількість копитних тварин, зокрема понад 1300 благородних оленів. Це так звана асканійська (бірючанська) форма «степового марала», створена шляхом міжпідвидової гібридизації. При цьому використовувалися, зокрема, канадські олені Вапіті, які відзначаються значними розмірами та екологічною пластичністю.
Нажаль, на даний час військовими та співробітниками окупаційних спецслужб майно підприємства в значній мірі розграбовано. Вивезена військовими та окупаційною адміністрацією парку сільськогосподарська, інженерна техніка та автотранспорт. Спалені декілька господарських будівель, масово вирубуються лісові насадження. Військовими агресора здійснюється постійний масовий відстріл диких тварин (оленів, ланей, диких коней, фазанів, лебедів), проводиться відлов тварин з метою подальшого вивозу на територію рф. На заповідних територіях риють окопи і таке інше.
Збитки, яких завдала ця жорстока війна нашим природоохоронним територіям, сягають понад 7,2 млрд грн. Це ми говоримо тільки про ті збитки, які зараз можемо оцінити. Без урахування унікальних національних природних парків, які перебувають в окупації, де ситуація невідома”.
Читайте також: Військова агресія росії проти України: злочини проти довкілля, оцінка збитків та механізми відшкодування агресором
З початком військових дій і втратою можливості прямого моніторингу через виселення персоналу парку, оцінка стану та впливу окупації на екосистему стала значною викликом, повністю опираючись на данні космічних чинків і опосередковані наслідки. Задля того, щоб забезпечити повоєнне відновлення НПП існує необхідність у проведенні саме таких досліджень.
Лідія Горошкова доктор економічних наук, професор, професор кафедри екології Національного університету «Києво-Могилянська академія», м. Київ
Василь Триснюк
доктор технічних наук, професор,завідувач відділу досліджень навколишнього середовища
Інститут телекомунікацій і глобальногоінформаційного простору НАН України, м. Київ