За останні пару років на території Франції з’явилося багато нових асоціацій українців. Проте, Пласт має свої досить давні традиції. Загалом Пласт – українська скаутська організація, засновниками якої були: педагог Олександр Тисовський, син Івана Франка – Петро, майбутній полковник січових стрільців Іван Чмола. Організація почала діяти у Львові 1911 року, проте, офіційною датою заснування Пласту вважають день складання Пластової присяги гуртка при Академічній гімназії у Львові – 12 квітня 1912 року. Через два роки пластові осередки були у всіх великих містах Галичини. У 1930-х польська влада заборонила Пласт, організація діяла підпільно. З приходом радянської влади Пласт розрісся за межами України. Сьогодні Пласт є у майже 30 країнах світу.
Про історію, діяльність та прагнення Пласту саме у Франції “Стожари” розпитали Голову локального Пласту – Устину-Меланію Собко.
“Стожари”: Будь ласка розкажіть в загальних рисах історію вашої організації, як вона розвивалася саме у Франції?
Устина-Меланія Собко:
У квітні 2024 пластунка Оленка Бондар у складі делегації від Головної Пластової Булави взяла участь у Саміті Світового конґресу українців (СКУ), що відбувся у Бухаресті в Румунії. У ньому взяли участь близько 200 представників українських громад з 55 країн світу.
“Стожари”: Стосовно ваших форматів діяльності, це переважно проведення таборувань і різних заходів в ігровій формі, в поєднанні з підтриманням культурних традицій?
Устина-Меланія Собко:
Пані Собко також уточнила, в яких регіонах Франції представлений Пласт, де саме проводяться його заходи та яким чином діти, що проживають далеко від столиці можуть познайомитися з його діяльністю, взяти участь у заходах пластунів та вступити в організацію.
Так, крім Парижа й центрального регіону Іль-де-Франс, Пласт діє в регіоні Окситанія. Крім того, наразі є зацікавлення створити Пласт в регіоні Ельзас та містах Гренобль, Ліон, Діжон і Невер.
Для того щоб стати частиною цього пластового руху потрібно, щоб батьки дитини звернулися до організації – нових кандидатів запишуть у список очікування. Дитина чекатиме, коли набиратиметься група її віку, чи коли звільниться місце в уже сформованій групі. Умови членства – щорічний членський внесок, відвідуваність і, звісно, певний рівень української мови. Тож можна звертатися по опублікованих у соцмережах контактах та відслідковувати анонси у відповідних групах.
При цьому Голова Пласту Франції зауважила: “У нас, насправді, є величезна зацікавленість серед дітей”. Зараз у списку очікування Парижа сотня діток. Тому зараз Пласт більше зацікавлений в залученні дорослих, які б саме і змогли стати виховниками для дітей. Щодо голів нових осередків – це обов’язково має бути пластун, який має певний досвід, навички і який готовий взяти на себе відповідальність.
За словами Устини-Меланії, коли є запит з якогось регіону на створення, Пласт зі свого боку готовий провести онлайн-презентацію. Потім в те місто відправляють досвідчених пластунів, на місці вони проводять очну презентацію ПЛАСТу, розповідають нюанси, знайомляться з дорослими та дітьми, проводять пластові заняття. Тоді дорослі, які бажають надалі розвивати Пласт в своєму місті, можуть відправитися на пластові тренінги.
“Стожари”: Розкажіть, будь ласка, які найзначніші івенти, заходи, проекти були здійснені за останній рік?
Пані Устина-Меланія зазначила, що у них є дві категорії заходів – для пластунів та для громади. Загальнодоступні заходи завжди анонсуються в соцмережах (на Facebook та Instagram).
Голова Пласту Франції каже: “Щороку ми намагаємося диверсифікувати наші заходи, до прикладу серед наших останніх акцій, які були відкриті для громади: Андріївські вечорниці в Парижі для молоді, 6 майстер-класів з писанкарства у Парижі, Венсені, Сержі Понтуазі та Шесі, що поблизу Орлеана для французької та української громад, Гаївки на Венсені (Париж), літературний вечір для молоді тощо. В наступному році обов’язково будуть цікаві ініціативи для громади, про які ми анонсуватимемо на наших сторінках у ФБ та Інстаграмі“.
“Стожари”: Що змінилося в роботі вашої організації з 24 лютого 2022 року?
Як розповіла пані Собко, від початку війни пластуни ведуть свій гуманітарний напрямок:
“Стожари”: З ким із ваших партнерів (у Франції, чи в Україні, чи на міжнародному рівні) співпраця є найбільш активною та ефективною?
Устина-Меланія Собко:
“Стожари”: Чи могли б ви поділитися своїми враженнями, як зараз французи сприймають вашу організацію?
Устина-Меланія Собко:
“Стожари”: Чи є зараз у вашої організації у Франції якісь невирішені задачі, гостра потреба у чомусь, пошук допомоги-підтримки?
Устина-Меланія Собко:
“Стожари”: Час летить швидко і ще швидше ростуть діти. Нещодавно, в розмові з керівником нашого студентства у Франції ми обговорювали таке складне питання – як можна сприяти тому, щоб наші діти, наша українська молодь після закінчення цієї війни прагнула повернутися в Україну і активно брати участь у її післявоєнні відбудові? (Він зазначив, що їхні спроби налагодити комунікацію, конструктивний діалог з українським посольством та з органами влади на жаль не мали успіху). Але саме зараз необхідно проводити публічні дискусії, шукати шляхи розробки та затвердження певної держпрограми, яка б створювала для цього умови. Що ви думаєте з цього приводу, чи є у Пласту якась своя візія подібних проектів ?
Устина-Меланія Собко: “Мета Пласту – всебічне виховання української молоді, як свідомих та відповідальних представників української спільноти, як закордоном, так і в Україні. Більшість юних пластунів Франції вже народились тут, або приїхали в ранньому віці, тож ми розуміємо, що багато з них залишаться жити закордоном. Наше завдання – плекати українство та українські традиції в тих, хто є тут. Наше завдання – підтримання української спільноти закордоном”
Тож від редакції “Стожарів” хочеться висловити оптимістичні сподівання на подальший активний розвиток Пласту! Нам усім зараз треба надихатися дитячим оптимізмом, як у вислові (з просторів соцмереж), що коментує хвилю міграції, яка почалася з лютого 2022: “Україна не “розсіялася” по світу, вона ЗАСІЯЛА собою світ!”.
