Довкілля часто називають мовчазною жертвою війни. Спалені промислові об’єкти, ліси, забруднена мінами і снарядами ґрунти, затоплені вугільні шахти, підірвані споруди, загиблі тварини й знищені рослини – справа рук і зброї російських окупантів, які ведуть бойові дії на території нашої країни.
Рф знищує українську природу нещадно, свідомо, не вагаючись. І порушує право на безпечне для життя та здоров’я довкілля не лише громадян України, а й всього людства. Військова агресія росії несе колосальну шкоду довкіллю, зокрема шкода завдана атмосферному повітрю, земельним та водним ресурсам, лісам, природоохоронним територіям та біорізноманіттю. На окремих територіях країни ситуація наближається до екологічної катастрофи. Вплив війни матиме негативні довгострокові наслідки не лише для екології України, а й для довкілля усієї Європи.
За оцінками Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів (Міндовкілля), сума збитків від забруднення екології, спричинених війною, оцінюється біля 25 мільярдів євро, ще близько 11,5 мільярдів євро необхідно для усунення наслідків забруднення ґрунту. Зокрема, майже третину із вказаного розміру оцінених збитків, а саме понад 407,3 млрд гривень, становлять збитки, завдані земельним ресурсам України. Серед усієї суми збитків, понад 176,5 млрд гривень збитків завдано атмосферному повітрю внаслідок неорганізованих викидів забруднюючих речовин, що підіймаються у повітря під час пожеж, спричинених обстрілами у тому числі й на територіях лісових масивів, об’єктах природно-заповідного фонду.
Природа та війна: як російська агресія вплинула на довкілля.
Точно визначити розміри завданої шкоди в результаті агресії росії зараз, на жаль, неможливо через окупацію та активні бойові дії. Поки ворог не зупиниться, ці цифри невпинно зростатимуть. Проте навіть ті неповні дані, які зараз є, вражають своєю масштабністю. Знищено понад 2 мільйони гектарів лісу. Під питанням залишається доля 450 тисяч гектарів лісів, які перебувають на окупованій території або в зоні бойових дій. Порушення екологічного статусу 16 водно-болотних угідь міжнародного значення та наявність потенційної шкоди для інших 15 Рамсарських угідь в Україні, визнано резолюцією 14-ї Конференції Договірних сторін Конвенції про водно-болотні угіддя (Рамсарська конвенція). Під загрозою знищення перебувають 160 об’єктів Смарагдової мережі, що становить 2,9 мільйони гектарів природоохоронної мережі Європи. Близько 29,7% від усіх національних природоохоронних територій України уражені війною. Війна призвела до викиду близько 33 мільйонів тонн парникових газів, що впливає на збільшення температури Землі та може призвести до кліматичної катастрофи.
За даними Міжнародного координаційного центру гуманітарного розмінування ДСНС, з 24 лютого 2022 року в Україні знешкоджено понад 324 тисячі вибухонебезпечних предметів, зокрема 2185 авіаційних бомб. На наявність вибухівки обстежено територію площею 797 квадратних кілометрів. Залишилося ще 174 тисячі квадратних кілометрів потенційно небезпечних територій, що становить 30% загальної площі країни. Історик Тімоті Снайдер назвав Україну після Другої світової війни “кривавими землями”.
Спустошені землі російською агресією.
Після нової війни, вона може стати ще, “спустошеною та замінованою землею”. На жаль, в світі не існує інституції для судового переслідування військових злочинів проти довкілля, тому для цієї мети були створені спеціальні міжнародні механізми. Таким механізмом також може стати спеціальний трибунал та комісія по репараціям за заподіяну шкоду довкіллю.
У Кримінальному кодексі України є положення, які стосуються злочинів проти довкілля. Стаття 441 ККУ визначає «екоцид» як масове знищення флори чи фауни, отруєння атмосфери чи водних ресурсів та інші дії, які спричинили або можуть спричинити екологічну катастрофу. Саме по 441 статті ККУ мають реєструватись кримінальні провадження, які згодом стануть підґрунтям для судового переслідування рф.
Наразі невідомо, який саме механізм буде застосовано до росії в контексті притягнення до відповідальності за злочини проти довкілля. Також варто пам’ятати, що повна картина по заподіяній шкоді довкіллю буде зрозумілою лише після перемоги, коли будуть звільнені окуповані території України і туди зможуть зайти спеціалісти для оцінки завданих збитків.
У межах “Формули миру”, запропонованої̈ Україною, окремим восьмим викликом зазначено екоцид та потребу негайного захисту природи. В Україні вже зареєстровано понад 1000 фактів атак країни-агресора, які безпосередньо завдали шкоди довкіллю, і ця цифра кожен день зростає.
Важливість захисту природного середовища під час і після збройних конфліктів все більше визнається на світовій арені. Попередні міжнародні гуманітарні правила надавали навколишньому середовищу обмежений захист у контексті міжнародних збройних конфліктів. Тому експерти Комісії міжнародного права почали розробку нових механізмів по захисту природи під час та після закінчення збройного конфлікту/війни. Звичайно, для того щоб сповна використати існуючі правові механізми для притягнення росії до відповідальності за злочини проти довкілля, варто докласти значних зусиль. Мова йде про дипломатичні зусилля вищого політичного керівництва держави, які вже успішно впроваджуються на прикладі санкційних списиків та обміну полоненими, так і послідовна та кропітка робота правоохоронців та екологічних інспекторів по коректному підрахунку заподіяної шкоди довкіллю.
25 січня 2023 року Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію про негативний вплив війни на довкілля, в якій чітко визначено злочин “екоцид”. Члени ПАРЄ підкреслили важливість визначення поняття екоциду як у національному законодавстві, так і у міжнародному праві. Резолюція визнає необхідність внесення змін до Римського статуту Міжнародного кримінального суду, та додання екоциду, як нового виду злочину.
Якщо ці зміни будуть введені, Україна зможе позиватись до МКС проти росії за злочини проти довкілля — знищені екосистеми, забруднені ґрунти, спалені ліси тощо. При цьому важливо, щоб здійснення фіксації̈ та документування вчинених злочинів проти довкілля відбувалось за участі незалежних міжнародних організацій̆, за сучасними методиками незалежної̈ фіксації̈ та розрахунку заподіяних збитків з метою забезпечення верифікації відповідних даних та належного обрахування збитків.
Фіксація та розрахунок заподіяних збитків дасть змогу притягнути рф до відповідальності за вчинені нею екологічні злочини та забезпечити компенсацію шкоди довкіллю та втрат екосистемних послуг, з використанням усіх форм матеріальної відповідальності за завдану Україні екологічну шкоду, зокрема через механізми репарацій.
Василь Триснюк
доктор технічних наук, професор,
завідувач відділу досліджень навколишнього
середовища
Інститут телекомунікацій і глобального
інформаційного
простору НАН України, м. Київ