Парламентські вибори в Польщі-2023: підготовка, перебіг та підсумки. Ч. ІІІ. Нові польські політичні партії проросійського спрямування
Попередній допис завершувався анонсом публікації аналізу місця та ролі нових проросійські політичні партії у виборах до Сейму та Сенату Республіці Польщі 15 жовтня 2023 року.
Перебіг виборчої кампанії в наших західних стратегічних союзників у боротьбі із російською федерацією все більше актуалізує проблему втручання у жовтневе волевиявлення поляків “агентів кремля” – відвертих та глибоко законспірованих. Наприклад, найконтраверсійніший політичний скандал у Польщі минулого тижня, який також знайшов своє побіжне відображення у вітчизняних ЗМІ.
Отже, 2 вересня 2023 року знята з виборів кандидатка від Польської селянської партії (PSL) Малгожата Зих попросила вибачення у президента рф владіміра путіна за те, що назвала його воєнним злочинцем.
Раніше Зих опублікувала в соціальних мережах заяву, в якій засудила дії Путіна, назвала їх злочином і таким чином виконала ультиматум голови партії, щоб потрапити у виборчий список.
Однак вже в пʼятницю 1 вересня стало відомо, що Малгожата Зих не буде балотуватися до Сенату ні від PSL, ні від іншої опозиційної сили, які між собою уклали виборчий сенатський пакт.
Як відомо, що М. Зих балотувалася на виборах до польського Сенату у 2019 році за списком ультраправої партії “Конфедерація” й тісно співпрацювала з депутатом групи, відомим скандальними українофобськими заявами, Гжегожем Брауном. Того ж 2019 року вона була співорганізаторкою конференції “Стоп українізації Польщі”.
У своєму останньому твіті вже після зняття з виборчих списків політикиня риторично спитала в посла України Василя Зварича, “чи визнає він ОУН/УПА злочинною організацією, а Степана Бандеру – злочинцем”.
Проте прихованих прихильників рф в польських парламентських партіях правої, лівої та центристської орієнтації варто окремо зупинитися в наступних матеріалах, тим більше, що вже опубліковані відповідні виборчі списки до Сейму та Сенату РП.
Одним із загрозливих векторів теперішньої політичної дійсності в сусідній державі зараз же стає реєстрація та початок діяльності політичних партій проросійської орієнтації.
Доречно нагадати, що коли десть років тому польський політик Матеуш Піскорський заснував проросійську партію “Зміна”, він не зміг її зареєструвати, а через деякий час його самого заарештували за звинуваченням у шпигунстві на користь Росії (суд не закінчився й донині).
Зокрема, згідно з інформацією Агентства внутрішньої безпеки Польщі, з 2013 року до 2016 рік М. Піскорський “брав участь в діях російської розвідки, спрямованих проти Польщі, проводячи зустрічі з особами, контактуючими з російською розвідкою, виконуючи завдання, пов’язані з пропагандою інтересів Росії і маніпулюючи польською громадською думкою, отримуючи за цю діяльність фінансову винагороду”. В рамках цієї співпраці Піскорський, на думку спецслужб Польщі, створив політичну партію і організації, що фінансуються Росією. Ці організації служили “створенню антиукраїнських настроїв в Польщі і антагонізації польсько-українських відносин”.
Зараз же аналогічні структури відкрито функціонують та мають певне число прихильників, найперше в соціальних мережах. Тому певним політико-правовим запобіжником на шляху посилення латентного впливу рф в Польщі мав стати ухвалений весною ц.р. законопроєкт про розслідування ймовірного російського впливу.
Проте тільки 2 серпня президент Польщі Анджей Дуда підписав пом՚якшену версію цього документу. Зокрема, перша версія закону передбачала, що комісія в складі девʼяти осіб зможе заборонити будь-якому політику, якого визнає винним у російському впливі на безпеку країни з 2007 до 2022 року, обіймати протягом 10 років державні посади, пов՚язані з розподілом коштів. Голову комісії мав призначати прем՚єр-міністр. Члени комісії не несли б відповідальності за свої рішення. Жодного процесу апеляції для осіб, визнаних винними, не передбачалось.
Закон розкритикували в Європейському Союзі, а також у США. Дуда спершу підписав його, але після застережень Брюсселя та Вашингтона запропонував зміни. Згідно з поправками, членами комісії не зможуть бути депутати парламенту. Також з закону вилучили заборону обіймати державні посади, замість цього буде просто робитися публічна заява про вердикт комісії та повідомлятися: “не можна гарантувати”, що визнана винною людина діє “в інтересах суспільства”. Крім того, нова версія закону дозволяє оскаржувати рішення комісії в Апеляційному суді.
Поза увагою сьогоднішнього огляду залишимо питання можливого використання норм вказаного закону відносно головного опонента правлячої партії Польщі “Право і Справедливість” лідера опозиційної “Громадянської коаліції” (вужче – партії “Громадянська платформа”), колишнього очільника польського уряду та Ради ЄС Дональда Туска.
Зараз же найперше зупинимося на результатах соціологічного дослідження середини червня 2023 року про оцінку самими поляками ступеня проросійськості тих чи інших політичних сил. Отже, 23,2 % опитаних на питання чия діяльність найбільше сприяє росії відповіли, що цьому відповідає партія “ПіС”, 23,1 % – “Громадянської коаліції”, 13,6 % – “Конфедерації”, 8,4 % – “Лівиці”, 0,4 % – Польської селянської партії та аж 5,1 % – непарламентської партії “АгроУнія”. При цьому 26,2 % опитаних не могли відповісти на поставлене питання чи сказали, що їм важко дати ствердну відповідь.
На мотивах, які штовхнули лідера декларовано проєвропейської партії Д. Тука запросити до свого виборчого списку відомого противника зближення з ЄС та США та одного із найактивніших організаторів протестів проти українського агроекспорту лідера “АгроУнії” Міхала Колодзєйчека, а про реальні проросійські інтереси Польської селянської партії, зокрема в контексті завершення 15 вересня ц.р. обмежень на транзит вітчизняного продовольства варто зосередити в одному з наступних оглядів, присвяченому проросійському “аграрному” політичному фронту
Зараз же доцільно докладніше зупинитися на тих новоутворених політичних силах, чия проросійська орієнтація є радше предметом інтересу експертів, з огляду на їхню, на разі, маловпливовість, чи навіть маргінальність.
Отже, в березні 2023 року Окружний суд Варшави зареєстрував партію “Фронт” Кшиштофа Толвінського. Цей політик впродовж 1990-2010-х років змінив чи не всі політичні сили, від Польської селянської партії до “Конфедерації”, включно із перебуванням на посаді віце-міністра уряду теперішнього лідера “ПіС” Я. Качинського.
Ключові тези програми “Фронту” Толквінського: “Деукраїнізація Польщі”, “беззастережне блокування подальшого припливу біженців з України, що є головною загрозою для польської держави”, або “політичні дії щодо початку дружньої та партнерської співпраці з Російською Федерацією та Республікою Білорусь”. На своєму сайті він говорить до “звільнення від політичного протекторату США”, а у Facebook пише, що “поразка України у війні є інтересом Республіки Польща”. На одному із записів він назвав президента України Володимира Зеленського “президентом бандерівства, провокатором і розпалювачем війни”.
До цього на роль найвпливовішої проросійської сили могла претендувати ультраправа організація “Rodacy Kamraci” (“Родичі Камрадів”), яка на початку липня 2023 року також була зареєстрована як політична партія. Проте те, що її акції на підтримку путінського режиму під виглядом антивоєнної демонстрації попереджала польська громадська організація “Осередок моніторингу расистської та ксенофобської поведінки” / Ośrodek Monitorowania Zachowań Rasistowskich i Ksenofobicznych.
Лідерами “Rodacy Kamraci” є Войцех Ольшанський (виступає під псевдонімом Александр Яблоновський чи Ящур, колишній актор, на щодень ходить у військовому мундирі, у цьому одязі проводив трансляції в Інтернеті) та Марцін Осадовський (його колега за стрімами і колишній співробітник проросійського ультраправого політика Януша Корвіна-Мікке, який стояв біля витоків “Конфедерації”). Їхні відео, які зрештою були заблоковані, були переповнені погроз смерті і насильства, однак їх переглядали десятки тисяч осіб. Ольшанського за його поведінку неодноразово арештовували і суд виносив обвинувачувальні вироки.
І нарешті, найактуальніше. 28 липня ц.р. лідер проросійського “Польського антивоєнного руху” Лешек Сикульський заявив, що зібрав необхідні підписи для реєстрації політичної партії.
Згаданий Л. Сикульський заснував Польський антивоєнний рух 3 лютого 2023 року разом із Себастьяном Пітонем, антисистемним активістом із Підгалля. Їх засновницькі декларації означали, що вони мали намір сприяти миру та прагнути звести до мінімуму участь Польщі в російсько-українській війні. Їхнє послання вже було характерним для нішевих пацифістських рухів, що виникали по всій Європі, які, з одного боку, запевняли, що прагнуть до миру, а з іншого – звинувачували країни Заходу, НАТО та Україну у триваючій війні, але ніколи вказав на провину росії.
Таким чином, може вказати на активізацію нових “агентів впливу” москви в польському публічному політичному середовищі. На сьогодні ще складно прогнозувати подальші виборчі реверанси (чого вартий “союз” Туска із Колодзєйчеком проти ПіС), а тим більше електоральні результати вказаних політичних сил, але, не можна й не враховувати їх впливу на політичну ситуації в Польщі в короткостроковій перспективі.І навіть, якщо цей результат у сумі не перевищуватиме відсотка голосів виборців й вони прогнозовано залишаться по стінами Сейму та Сенату 2023 року скликання, то все ж таки можуть вплинути на результати інших учасників, особливо в умовах жорсткої електоральної конкуренції, які спостерігаємо в Польщі на них виборах.
Так, за опублікованими 1 вересня ц.р. результатами соціологічного опитування лабораторії “Mands” для програми “Wiadomości” польського громадського телемовника TVP (повторюся, як писав раніше — перебуває під істотним впливом правлячої партії ПіС”), на виборах до Сейму голоси розподілилися б наступним чином: “Об՚єднана Правиця “ (на чолі із партією “Право і Справедливість”) – 38,1 % ; “Громадянська коаліція” (чолі з партією “Громадянська позиція” – 32,1% ; “Лівиця” – 11,8 %; “Конфедерація” – 10,7 % ; “Третя Дорога” (коаліція Польської селянської партії та Руху “Польща2050” Шимона Головні) – 7,3 %.
Для балансу поглядів варто звернутися до найновіших публікацій у популярній польській газеті “Gazetę Wyborczą ”, котра відверто симпатизує одному із флангів польської парламентської опозиції – “Громадянській платформі” чи на порталі “tvn24.pl”, з аналогічними вподобаннями. За опублікованого 25 серпня опитування соціологічної агенції “Kantar Public ”, ПіС – 38 %, “Громадянська коаліція” – 30, “Лівиця” – 8, “Конфедерація” та “Третя дорога” – по 6 %. При цьому для останньої ще є проблемою потрапляння у Сейм нового скликання, з огляду на те, що для партійної коаліції прохідний бар՚єр становить 8 % голосів виборців
Джерела
1. Наконечна Є. Дуда підписав оновлений закон про російський вплив у Польщі. Режим доступу: https://www.dw.com/uk/duda-pidpisav-onovlenij-zakon-pro-rosijskij-vpliv-u-polsi/a-66423340
2. Проросійські сили у Варшаві готують антиукраїнський марш – інформує Осередок моніторингу расистської та ксенофобської поведінки. Режим доступу: Режим доступу: https://naszwybir.pl/braci-kamraci/
3. Спецслужби Польщі: Партію Зміна створили за кошт росіян. Режим доступу: http://archiwum.polradio.pl/5/38/Artykul/254282
4. У Польщі знята з виборів кандидатка перепросила у Путіна, що назвала його воєнним злочинцем. Режим доступу: https://www.eurointegration.com.ua/news/2023/09/2/7168694/
5.Wielki problem Trzeciej Drogi i Konfederacji. Co wynika z sondażu Kantar Public. Режим доступу: https://wyborcza.pl/7,75398,30119453,sondaz-kantar-public-wielki-problem-trzeciej-drogi-i-konfederacji.html
6. PiS zwiększa przewagę nad KO, zmiana na podium. Nowy sondaż partyjny. Режим доступу: https://tvn24.pl/wybory-parlamentarne-2023/wybory-parlamentarne-2023-sondaz-partyjny-pis-zwieksza-przewage-nad-ko-zmiana-na-podium-7307746
7. Wielowieyska D. Która partia jest najbardziej prorosyjska według Polaków? Nieoczywiste wyniki sondażu. Режим доступу: https://forsal.pl/gospodarka/polityka/artykuly/8732559,ktora-partia-jest-najbardziej-prorosyjska-wedlug-polakow-nieoczywiste.html
8. Miłośnicy Putina i Łukaszenki mają partię w Polsce. Режим доступу: https://www.rp.pl/polityka/art38445311-milosnicy-putina-i-lukaszenki-maja-partie-w-polsce
9. Mierzyńska A. Trzecia partia prorosyjska w Polsce? Wpływy Kremla rosną, #lexTusk temu nie przeszkadza. Режим доступу: https://oko.press/trzecia-partia-prorosyjska-w-polsce
10. Sondaż: Lewica wyprzedza Konfederację, Trzecia Droga poza Sejmem https://www.wnp.pl/parlamentarny/sondaze/sondaz-lewica-wyprzedza-konfederacje-trzecia-droga-poza-sejmem,1298.html
Василь Гулай, доктор політичних наук, професор,
завідувач кафедри міжнародної інформації
Національного університету «Львівська політехніка» /
голова правління ГО «Центр інформаційно-комунікативного менеджменту»