Природно-техногенна геосистема “Каховська ГЕС – Запорізька АЕС” є однією з найкрупніших і небезпечних внаслідок розвитку великого підпору р. Дніпро при будівництві найбільшого в Україні Каховського водосховища (об’єм 18 млрд куб.м, площа 2300 кв.км, підпір 16 м) та підтоплення проммайданчику найбільшої у Європі Запорізької АЕС (6000 МВт).
Попередні дослідження надійності гідроспоруд Каховського гідровузла показали, що вони були достатньо стійкими та надійними в умовах природних впливів, в тому числі з урахуванням складних геологічних умов, зокрема можливих сейсмічних впливів.
Терористичний акт, який спричинив руйнування Каховської ГЕС, завдав незворотної шкоди від втрати важливого інфраструктурного об’єкта – Каховського водосховища, на основі якого сформувалося стійке соціально-екологічне середовище півдня країни та розвивалася економіка трьох областей і Криму.
При цьому особливо катастрофічні наслідки руйнування на Каховському гідровузлі відбулося через навмисні дії, підривом конструкцій гідроспоруди зсередини, а не ззовні, військовими інженерами, що володіють всіма необхідними знаннями, як це найкраще зробити і як при цьому завдати найбільших руйнувань споруді, подібно тому. Унаслідок таких аварій може завдаватися найбільша шкода довкіллю, населенню, інфраструктурі, водному господарству, комунальному господарству та економіці.
Особливістю аварії на Каховському гідровузлі є те, що руйнування відбулося в межах будівлі гідроелектростанції з миттєвим розкриттям прориву на значній довжині. Загальна довжина будівлі ГЕС з монтажним майданчиком, де сталася подія, становить 212 м, що становить понад 5 % від протяжності гідроспоруд Каховського гідровузла (близько 3800 м). Ці розміри прориву достатні для того, щоб через швидке спрацювання рівня води у водосховищі сталося ушкодження земляних гребель гідровузла, які побудовані з водонестійких місцевих ґрунтів.
Знесення дамби в Новій Каховці є воєнним злочином відповідно до Женевської конвенції 1949 року (станом на 2022 рік приєдналося 196 держав світу). Руйнування ГЕС вважається зброєю масового знищення і воєнним злочином невибіркової дії, згідно Статті 56 Додаткового протоколу 1 1977 року.
2019 року росія вийшла з Першого протоколу до Женевських конвенцій, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів, блокуючи роботу Міжнародної гуманітарної комісії зі встановлення фактів своїх злочинів у Сирії та згодом в Україні. Однак частковий вихід РФ із механізму Женевських конвенцій не означає зняття відповідальності з країни-агресорки за порушення норм міжнародного гуманітарного права та воєнні злочини під час війни в Україні.
Відповідно до Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» радіаційна аварія (аварія) – подія, внаслідок якої втрачено контроль над ядерною установкою, джерелом іонізуючого випромінювання, і яка призводить або може призвести до радіаційного впливу на людей та навколишнє природне середовище, що перевищує допустимі межі, встановлені нормами, правилами і стандартами з безпеки.
Одномоментне зменшення води у величезному водосховищі призведе до мало-передбачуваних екологічних наслідків: загибель великої кілкості риби, заболочення осушених земель і зміна кліматичного режиму регіону.
З іншого боку відкриється піщане дно і ми отримаємо нову пустелю з усіма кліматичними наслідками, як то зменшення опадів, пилові бурі, підйом температури у регіоні.
За умови повного звільнення Херсонщини, на відновлення дамбі може піти від 1 до 3 років. Весь цей час ми будемо пожинати екологічні та технологічні наслідки.Вибухове руйнування машзалу Каховської ГЕС призвело до розвитку низки відносно швидкоплинних короткострокових (6-10 діб) та довгострокових переважно незворотніх еколого-техногенних небезпек: В результаті терористичного акту відбулося атоплення понад 2500 км2 урбанізованих територій до висоти малоповерхової забудови (середній рівень затоплення перевищує 5 м). Виведення з ладу інфраструктури призвело до нагальної евакуації населення, що ускладнена військовими діями та перманентними обстрілами. Відбулася втрата джерел водопостачання для понад 10 млн людей: на локальних рівнях(криниці, свердловини, приватні будинки) та регіональному, включаючи Північно-Кримський канал.
Руйнування Каховської ГЕС призвели до значного забруднення земель та пошкодження ландшафтів природно-заповідного фонду, втрата біоресурсів рибогосподарської водойми об’ємом 18 км3, рідкісних видів рослин і тварин на заповідних та охоронних територіях Степу України. Для здоров’я населення критичною є бактеріологічна небезпека, що спричинена внаслідок масового мору риби, розкладення трупів тварин, затоплення і підтоплення полігонів токсичних і побутових відходів.
Відсутність води у Каховському морі призведе до припинення подачі охолоджувальної води на найбільшу в Європі атомну електростанцію ЗАЕС, яка потребує охолодження навіть для зупинених реакторів. Підрив росією Каховської ГЕС — акт тероризму, екоцид, воєнний злочин, а також порушення Конвенції про заборону військового або будь-якого іншого ворожого застосування засобів впливу на природне середовище 1977 року, учасницею якої є росія. «Вода з Каховського водосховища необхідна для того, щоб станція отримувала підживлення для конденсаторів турбін і системи безпеки ЗАЕС. Зараз станційний ставок-охолоджувач наповнений рівень води становить чуть більше 10 метра, і цього достатньо для потреб станції» — повідомили в Енергоатомі. «У цих важких і складних обставинах це дає ще деякий час до можливого переходу на альтернативне водопостачання, включаючи великий охолоджуючий ставок поруч із станцією, а також його менші спринклерні охолоджувальні ставки, прилеглі канали та колодязі на місці, які можуть забезпечити потребу в охолоджувальній воді для Запорізької АЕС протягом кількох місяців», – зазначив генеральний директор Маріано Гроссі. «Тим не менш, загальна ситуація з ядерною безпекою залишається дуже нестабільною та потенційно небезпечною».
Загальний обсяг радіоактивності, розміщеної на території проммайданчика ЗАЕС, від сотень (137Cs) до кількох тисяч разів (90Sr та актиніди) перевищує викид з 4 енергоблока ЧАЕС у 1986 р. Тож мова сьогодні не йде лише про Україну. Унаслідок російського вторгнення в Україну і підриву дамби Каховського водосховища весь світ знаходиться на межі глобальної ядерної катастрофи.
Проводиться агальна оцінка прямих збитків, відповідно до методології Світового Банку, та у тісній співпраці з профільною командою Світового Банку, з урахуванням значної кількості мікроданих, що збираються профільними органами влади, місцевими цивільно-військовими адміністраціями з початку повномасштабної війни. За оцінками Міжнародної комісії з великих гребель лише прямі збитки від руйнування гребель з утворенням хвиль прориву може перевищувати вартість споруд на порядок і більше. Загальні збитки від таких аварій можуть перевищувати вартість споруд на два порядки і більше разів. Питомий загальний збиток від аварійного вивільнення 1 м3 води з водосховища може сягати від 10 до 100 доларів США. Тобто у масштабах Каховського водосховища збитки можуть сягати 1.8 трлн доларів США.
Василь Триснюк
доктор технічних наук, старший науковий
співробітник,
завідувач відділу досліджень навколишнього
середовища
Інститут телекомунікацій і глобального
інформаційного
простору НАН України, м. Київ