Україна та перспективи нових форматів співробітництва в Європі: ч. І. Північно-західний (розширений “Люблінський трикутник”)

від Стожари

Продовжуючи спробу геополітичного аналізу співпраці об՚єднаних європейських націй проти новітньої російської агресії варто для початку вказати на підсумки минулотижневого саміту Україна – Північна Європа в м. Гельсінкі (Фінляндія), у підсумковій заяві якого, зокрема, зазначається:

“… Країни Північної Європи залишаються непохитними у своїй відданості незалежності, суверенітету й територіальній цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів. Країни Північної Європи продовжуватимуть свою політичну, фінансову, гуманітарну та військову підтримку України стільки, скільки це буде потрібно, – як окремо, так і спільно як країни Північної Європи, а також шляхом міжнародної співпраці в межах Європейського Союзу, НАТО, ООН та в інших форматах…

Країни Північної Європи підтримують ініціативу України щодо справедливого й сталого миру, заснованого на суверенітеті й територіальній цілісності України…

Україна та країни Північної Європи наголошують на своїй твердій відданості притягненню до відповідальності винних у воєнних злочинах та інших жорстоких злочинах, скоєних у зв’язку з агресивною війною Росії проти України…

Країни Північної Європи разом із міжнародними організаціями та партнерами зобов’язуються брати участь у відновленні й відбудові України після війни…

Майбутнє України та її народу – у євроатлантичній родині. Євросоюз уже визнав європейську перспективу України та надав Україні статус країни-кандидата…

Україна офіційно подала заявку на прискорену процедуру членства в НАТО у вересні 2022 року. Країни Північної Європи – члени НАТО продовжуватимуть підтримувати Україну на її шляху до майбутнього членства. Ще до набуття Україною членства її безпека має велике значення для Альянсу. Україна й країни Північної Європи – члени НАТО з нетерпінням чекають на розв’язання цих питань на Вільнюському саміті НАТО в липні 2023 року. Країни Північної Європи і далі надаватимуть рішучу підтримку зміцненню спроможності України захищати себе”.

Зокрема, кінцевий абзац заяви саміту Україна – Північна Європа від 3 травня 2023 року дозволяє продовжити пропонований геополітичний аналіз на прикладі північно-західного формату співробітництва в Європі за участі України, Польщі, Великої Британії, Литви, Латвії та Естонії.

Україна та перспективи нових форматів співробітництва в Європі: <strong>ч. І. Північно-західний (розширений “Люблінський трикутник”)</strong>

Найперше необхідно звернути увагу на особливу роль Великої Британії у цьому форматі співробітництва зокрема та в особливій підтримці України в часі широкомасштабної агресії рф.

Не вдаючись у докладний історичний екскурс геополітичних концепцій минулих століть необхідно відзначити важливість для Великої Британії впливати на окремі континентальні європейські справи, особливо тих країн, кого офіційний Лондон розглядав та розглядає як своїх союзників у політичній, економічній, військовій чи енергетичній співпраці.

Можна наголосити, що вихід Великої Британії зі складу Європейського Союзу за підсумками т.зв Брекзиту (Brexit), котрий, у свою чергу, певним чином був інспірований рф, не виправдав сподівань московських “геостратегів” на обмеження британського чинника у європейській політиці, особливо військової. Більше того, навіть минулорічна зміна на чолі уряду Боріса Джонсона на Ріші Сунака не зменшила обсягів допомоги цієї країни Україні.

Не менше значення має те, що євроатлантична військово-політична взаємодія США та Великої Британії в умовах неоднозначних внутрішніх процесів в країнах ЄС та позиції інституцій цього інтеграційного об՚єднання стала власне одним із тих потужних чинників протистояння як безпосередньої агресії рф на українському суходолі та в українській акваторії Азовського й Чорного морів, так й нейтралізації впливу “п՚ятих колон” москви в багатьох європейських столицях та серед брюссельських бюрократів.

Одночасна така конкуренції сприяла зростанню згуртованості ЄС, особливо в спільній політиці безпеки та оборони, яка до 24 лютого 2022 року не вважалася настільки важливою, пріоритетною як економічна співпраця.

Окремо хочу акцентувати на зростанні ролі стратегічного партнерства Великої Британії з Республікою Польща, як військово-технічній допомозі України, так й формування в Центрально-Східній Європі нової вісі впливу “Лондон-Варшава” на противагу “Берлін-Париж”, котра на початку ХХІ ст. нерідко доповнювалася назвою колишнього центру одного із улусів Золотої Орди XIII ст. – москви.

Виходячи з цього, посилення двосторонньої взаємодії Великої Британії та Польщі в регіоні, який безпосередньо межує із експансіонським режимом в. путіна сприяє посиленню позицій як України, так й наших балтійських союзників, найперше в особі Литви, Латвії та Естонії, про що вже писав раніше.

Таким чином, можемо говорити про розширення “Люблінського трикутника” як тристороннього регіонального альянсу, ініційованого відповідно спільної декларації міністрів закордонних справ Республіки Польща, Литовської Республіки та України від 28 липня 2020 року для політичного, економічного, культурного й соціального співробітництва між Литвою, Польщею та Україною, з метою зміцнення діалогу між країнами, підтримка інтеграції України в Європейський Союз та НАТО, а від 24 лютого 2022 року – спільної протидії російській агресії в Україні.

Отже, північно-західний формат співробітництва європейських (України, Польщі, Великої Британії, Литви, Латвії та Естонії) держав, під впливом російської агресії проти України, набув власних геополітичних контурів, синергія взаємодії його учасників дозволяє, зберігаючи пріоритетність національних інтересів цих країн, спільними зусиллями розвивати та зміцнювати економічний та військовий потенціал кожного із учасників цього неформального союзу.

Одночасно варто наголосити, що описаний сьогодні геополітичний простір зовнішньополітичної та оборонної взаємодії країн, які в сучасній інтепретації класичних геополітичних концептів кінця ХІХ-початку ХХ ст. як то “середні”( Велика Британія, Польща, Україна) та “малі” (Естонія, Латвія та Литва) держави, органічно доповнює як окреслений раніше північно-західний, так й сусідній центрально-європейський альянси, що не тільки сприяє зміненню власних оборонних потенціалів країн-учасниць, але й формує новий консолідований, насамперед військово-технічний, фактор сили на Європейському континенті в протидії в ширшому контексті експансії т.зв союзної держави росії-білорусі (як би не акцентували на квазісувереності й самостійності режиму самопроголошеного президента рб о. лукашенка). Від цього потенційна загроза як з власне теренів росії, у т.ч. з колишнього Калінінінградського анклаву (який, після рішення польської Комісія зі стандартизації географічних назв за межами Польщі рекомендує називати російський Калінінград – Крулевцем, а Калінінградську область – Крулевецькою, повернувши відповідні історичні назви), так й з території фактично анексованої москвою білорусі.

Зокрема, в контексті неофіційної заяви Технічного інституту ВПС Війска Польського, який у попередньому висновку припускає, що знайдені в кінці квітня цього року уламки ракети поблизу польського міста Бидгощ – від російської крилатої ракети Х-55.

Тому цілком прогнозованим є одностайна заява Сенату Польщі від 12 травня, щодо вступу України до НАТО, де, зокрема, зазначається:

“Після року жахливої війни ми знаємо, що Україна, протистоячи Росії, захищає Європу і є ключовою ланкою, що захищає континент від агресії зі Сходу…

Україна сьогодні має найбільшу армію на континенті з надзвичайним бойовим досвідом…

Сенат Республіки Польща вважає, що вступ України до НАТО має бути політичним рішенням – як у випадку з Фінляндією та Швецією – результат стратегічного аналізу викликів і загроз за межами східного кордону Альянсу…”

Джерела:

  1. Сенат Польщі одноголосно схвалив резолюцію про вступ України до НАТО. Режим доступу: https://www.polskieradio.pl/398/7856/Artykul/
  2. Спільна заява саміту Україна – Північна Європа в м. Гельсінкі. Режим доступу: https://www.president.gov.ua/news/spilna-zayava-samitu-ukrayina-pivnichna-yevropa-v-m-gelsinki-82613
  3. Już nie Kaliningrad, od teraz tylko Królewiec. Decyzja komisji weszła w życie. Режим доступу: https://www.rp.pl/polityka/art38451521-juz-nie-kaliningrad-od-teraz-tylko-krolewiec-decyzja-komisji-weszla-w-zycie
  4. Nieoficjalnie: Pocisk znaleziony w lesie pod Bydgoszczą to rosyjski Ch-55. Режим доступу: https://www.rp.pl/konflikty-zbrojne/art38452331-nieoficjalnie-pocisk-znaleziony-w-lesie-pod-bydgoszcza-to-rosyjski-ch-55
Україна та перспективи нових форматів співробітництва в Європі: <strong>ч. І. Північно-західний (розширений “Люблінський трикутник”)</strong> - фото 2

Василь Гулай, доктор політичних наук, професор,

завідувач кафедри міжнародної інформації

Національного університету «Львівська політехніка» /

голова правління ГО «Центр інформаційно-комунікативного менеджменту»

[email protected]

Схожі публікації

Залишити коментар