Минулого тижня за підсумками другого туру президентських виборів в Чеській Республіці колишній військовий, 61-річний Петр Павел отримав 58,32 % голосів виборців. Вже 9 березня 2023 року він офіційно обійме цю посаду.
Його головний опонент, екс-прем’єр-міністр і мільярдер словацького походження Андрей Бабіш поразку визнав, розуміючи, що з різницею в майже 960 тисяч голосів про жодне оскарження результатів йтися не може.
Петр Павел (ліворуч) та Андрей Бабіш (праворуч)
Під час виборів Бабіш демонстративно підкреслював, що є «не генералом, а дипломатом», акцентуючи на загрозах для Чехії, які несе війна.
Бабіш пішов у політику у 2011 році. ЗМІ часто порівнюють його з Дональдом Трампом або Сільвіо Берлусконі. Він має великі статки та вплив на медіа. Вже у 2013 році його партія ANO (Акція незадоволених громадян) зайняла друге місце на виборах, а у 2017-2021 роках Бабіш очолював уряд.
Важливо, що новий «очільник Празького граду» матиме повну підтримку уряду та законодавців, про що далі докладніше, бо це важливо з огляду на політичну систему Чеської Республіки загалом та в контексті допомоги з боку уряду без схвалення теперішнього президента Мілоша Земана.
Окремо зупинимося на передумовах, які сприяли зміні політичного ландшафту Чехії восени 2021 року. За підрахунками голосів парламентських виборів, коаліція «Разом», утворена трьома правими опозиційними партіями, неочікувано здобула перемогу на виборах до Палати депутатів. Партії, об’єднані у дві коаліції, здобули 108 з 200 місць у нижній палаті парламенту, обійшовши чинного прем’єр-міністра Андрея Бабіша.
Чинний глава уряду Андрей Бабіш та його партія ANO зайняли друге місце і при цьому втратили партнера по коаліції – Чеську соціал-демократичну партію, яка не подолала виборчий поріг у 5%. Крім того, у парламенті вперше не буде представників Компартії, які, хоч і не були в урядовій коаліції, але часто підтримували уряд Бабіша.
Далі у Чехії центристські та правоцентристські партії досягли домовленості щодо формування коаліційного уряду більшості на чолі із головою Громадянських демократів (ODS) і майбутній прем’єр-міністр Петр Фіала. У цьому контексті варто наголосити в парламентській Чеській Республіці цей факт вже за півроку відіграв важливу роль у підтримці України із початком широкомасштабної російської агресії 24 лютого 2022 року.
Однією із перших новообраного очільника Чехії привітала президент Словаччини Зузани Чапутової, з якою вони погодили спільний візит до України.
Петр Павел повністю стоїть на боці України. Напад рф він назвав «війною проти системи міжнародних відносин» і закликав до військової та гуманітарної допомоги Україні. На його переконання, захід повинен був діяти рішучіше у відповідь на вторгнення. Зокрема, після анексії Криму та фактичної окупації частин Донбасу, захід повинен був створити захищені коридори для мирних жителів під контролем ОБСЄ.
Втім, у перші дні після вторгнення екс-генерал належав до тих, хто вважав, що Україна не матиме достатніх ресурсів, щоб витіснити російську армію, включаючи Крим, навіть за допомогою західних країн. Утім наразі він підтримує продовження постачання зброї Україні, але застерігає проти залучення НАТО до війни в будь-який спосіб. Він вважає правильним рішення НАТО відмовити Києву у запровадженні безпольотної зони над Україною, адже це означало би оголошення війни рф.
«З іншого боку, всі члени НАТО підтримують Україну зброєю, включаючи найсучаснішу. Для того, щоб ми краще захистили повітряний простір України, ми повинні були, і зараз це робимо, постачати більш досконалу зброю, і у великих кількостях, так, щоби свій повітряний простір вони могли ефективно захистити самі», – заявив колишній військовий.
Протягом кампанії Петр Павел говорив також: «росія має програти в Україні, тому що її можливий успіх був би сприйнятий як слабкість заходу».
Водночас прогнози він дає обережно-оптимістичні: «Одна справа – наші бажання, а інше – чого реально можна досягти. Зрозуміло, всі ми хочемо, щоб росія зазнала поразки в Україні, щоб була повністю відновлена територіальна цілісність України, щоб росія компенсувала збитки, а військові злочинці постали перед судом. Питання, що з цього можна досягти. Думаю, успіхом буде відновлення територіальної цілісності України щонайменше на стан перед 24 лютим 2022 року».
Переговори про мир, на переконання Павела, мають розпочатися тоді, коли до цього буде готова Україна.
Після поширення дезінформації опонентів про те, що в разі його перемоги Чехія буде безпосередньо залучена до війни в Україні, Павел заявив: «Я знаю, що таке війна, і точно її нікому не бажаю. Перше, що я б зробив, це спробував би тримати країну якомога далі від війни. Але я не кажу, що тримати країну якомога далі від війни означає змиритися з поганими речами, які відбуваються. Бо якщо ми будемо тільки дивіться, війна прийде і до нас … Солдати не починають війн. Політики їх починають, а потім солдати вирішують за них», –сказав колишній солдат.
Фактично все свідоме життя Петра Павела було присвячено військовій справі. Він закінчив військову гімназію в Опаві, Моравія. Продовжив навчання у Військовій школі сухопутних військ у Вишкові, яку закінчив у 1983 році у віці й почав військову карʼєру, командував розвідувальним десантним взводом особливого призначення. Згодом продовжив військову освіту у Військовій академії в Брно.
З 1985 року і до Оксамитової революції 1989 року був членом комуністичної партії.
«Вступ до комуністичної партії був помилкою. Але за останні 33 роки я належним чином компенсував це», – казав Петр Павел в інтервʼю у вересні 2022 року.
Після «оксамитової революції» 1989 року навчався в Коледжі оборонної розвідки в Бетесді, Штабному коледжі в Камберлі, Королівському коледжі оборонних досліджень у Лондоні, і закінчив Королівський коледж Лондона зі ступенем магістра міжнародних відносин.
Після закінчення навчання у Великій Британії працював у військовій розвідці (1991–1993 рр.), потім служив у чехословацькому військовому контингенті Сил ООН в Боснії.
У січні 1993 року його підрозділ був відряджений для евакуації французької військової бази з сербського оточення. Чеський офіцер вирушив на базу з 29 бійцями та 2 озброєними транспортниками ОТ-64 СКОТ. Попри всі труднощі 55 французьких солдатів були евакуйовані з бази, за цю операцію Павел був відзначений і нагороджений як у Чехії, так і у Франції.
Після операції в Боснії Павел служив на різних посадах у чеській армії, зокрема у військовій розвідці, дипломатії (у 1993-2002 роках був заступником військового аташе Чеської Республіки в Бельгії, представником у штаб-квартирі НАТО в Бранссумі, Нідерланди), а також командував бригадою спецпризначення.
Отримав звання бригадного генерала у 2002 році.
З 2002 по 2007 рік командував Спеціальними силами, був заступником командувача Об’єднаними силами та заступником начальника Секції Міністерства оборони. У 2003 році служив заступником у штабі операції «Незмінна свобода» в Тампі (США).
У 2007–2009 роках – військовий представник Чеської Республіки при Європейському Союзі в Брюсселі, а в 2010–2011 роках – представник ЧР при Верховному штабі об’єднаних сил НАТО в Європі.
Під час американського вторгнення в Ірак у 2003 році Павел служив офіцером звʼязку в штаб-квартирі США в Катарі.
З 2012 по 2015 рік обіймав посаду начальника Генерального штабу збройних сил Чехії, при цьому в липні 2014 року уряд Чехії висунув його на посаду голови Військового комітету НАТО та призначив на цю посаду у Вільнюсі у вересні 2014 року.
З 2015 по 2018 роки Петр Павел очолював Військовий комітет НАТО. При цьому він став першим головою організації з країни – колишнього члена Варшавського договору.
У 2018 році вийшов на пенсію, був викладачем та консультантом.
Навесні 2020 року запустив ініціативу «Сильніші разом» з метою допомоги людям під час пандемії COVID-19. Багато їздив по країні, що дало йому змогу краще зрозуміти проблеми регіонів.
Іти на президентські вибори вирішив у 2019 році. Про свій намір брати участь у виборах президента Чехії оголосив 29 червня 2022 року під гаслом: «Повернути порядок і мир у Чехію».
Сам себе Павел позиціонує як «правоцентрист із сильним соціальним акцентом».
Зізнавався, що ніколи не голосував за президента Мілоша Земана. До речі, Нинішній чеський президент Мілош Земан відомий українцям заявами про громадянську війну в Україні, засудження санкцій проти Росії і виголошену 2017 року пропозицію Україні взяти за анексований Крим «якусь компенсацію – чи у фінансовій формі, чи нафтою і газом».
Втім, коли Путін 24 лютого 2022 року здійснив повномасштабний напад на Україну, Земан визнав, що помилявся щодо намірів Росії і закликав «ізолювати безумців».
Земан на виборах підтримував Бабіша.
Президент України Володимир Зеленський став одним з перших іноземних лідерів, хто привітав нового чеського колегу.
За час повномасштабної війни Чехія продемонструвала себе як один з кращих союзників України.
Крім підтримки на міжнародній арені та допомоги зброєю, Чехія (після Польщі та Німеччини) посідає третє місце серед європейських країн за кількістю українських вимушених переселенців, які знайшли в країні тимчасовий притулок.
За словами глави МВС Чехії Віта Ракушана, на даний момент в Чехії знаходиться приблизно від 355 до 390 тисяч біженців з України. При цьому з початку війни біженці з України отримали у Чехії понад 460 тисяч віз тимчасового захисту.
Кількість працюючих українців в Чехії росте щомісяця. Офіційно в країні працевлаштовано майже 100 тис. українських біженців. У червні їх було близько 68 тис., у вересні – 89 тис., а до кінця жовтня – за даними Міністерства праці та соціальних справ Чехії – понад 98 тис. Це майже кожен 5-тий власник візи тимчасового захисту. Серед їх власників, які знайшли роботу, близько трьох чвертей становлять жінки.
Поряд із наданням допомоги українським вимушеним переселенцям окремо варто зупинитися на військовій допомозі, яку Чехія надає Україні
«Чехія була одним із найбільших експортерів зброї, у нас є персонал, матеріальна база та виробничі лінії, необхідні для збільшення потужностей, – заявив посол Чеської Республіки в НАТО Якуб Ландовскі. – Це чудовий шанс для чехів збільшити те, що нам потрібно, після передавання українцям запасів радянських часів. Це може показати іншим країнам, що ми можемо бути надійним партнером у військовій промисловості».
«Країни Східної Європи суттєво підтримують Україну, – сказав Крістоф Требеш, професор Кільського інституту. – Водночас це можливість для них створити свою військову промисловість».
Україна отримала від чеських компаній зброю та обладнання майже на 50 млрд крон (2,1 млрд дол. США), майже 95 % з яких були комерційними постачаннями, повідомив заступник міністра оборони Чехії Томаш Копечни. За його словами, експорт зброї із Чехії цього року буде найвищим із 1989 року.
«Для чеської оборонної промисловості війна в Україні та допомога, яку надає Чехія, є найсильнішим поштовхом за останні 30 років», – сказав Копечни.
Девід Хак, виконавчий директор Czech STV Group, повідомив про плани нарощування ліній із виробництва боєприпасів малого калібру. Компанія розглядає можливість розширення потужностей із випуску й великокаліберних боєприпасів. За словами Хака, вони намагаються переманювати робітників з автомобільної промисловості, що уповільнює темпи виробництва.
Продажі військової техніки допомогли чеській групі, якій належать компанії Excalibur Army, Tatra Trucks і Tatra Defence, майже подвоїти свої доходи в першому півріччі, як порівняти з минулим роком, до 13,8 млрд крон.
Компанія збільшує виробництво 155-мм снарядів калібру НАТО та 152-мм східного калібру, а також модернізує бойові машини піхоти й радянські танки Т-72, повідомив її прес-секретар Андрій Циртек.
Він сказав, що постачання в Україну – це більше, ніж просто добрий бізнес. «Більшість громадян Чехії памʼятають часи російської окупації до 1990 року, і ми не хочемо, щоб російські війська наближалися до наших кордонів».
Міністерство оборони Чехії отримало першу компенсацію від Європейського Союзу за поставлене в Україну військове спорядження.
Нещодавно ЄС перерахував Чехії перші 6,5 млн євро. Додаткові суми будуть виплачуватися поступово протягом наступних років.
Компенсацію оборонне відомство отримує через Європейський фонд миру (ЄФМ), який слугує для фінансування пріоритетів ЄС у сфері оборони та безпеки.
«Підтримка України є нашим стратегічним інтересом, і ми хочемо продовжувати її у співпраці з нашими союзниками. Я ціную, що навіть Європейський Союз не вагався й одразу після початку російської агресії залучив кошти з Європейського фонду миру для підтримки своїх країн-членів, які допомагають Україні», – заявила міністерка оборони Чехії Яна Чернохова.
Таким чином, можна прогнозувати, що перемога на недавніх президентських виборах в Чехії Петра Павела не тільки дозволить інтенсифікувати підтримку України з боку чеського уряду, але є важливим сигналом для того, що московська «пʼята кола» в європейських країнах приречена на поразку, зокрема, контексті кількох чергових та позачергових парламентських виборів цього року й виборів до Європейського парламенту 2024 року.
Джерела:
1. ЄС перерахував Чехії першу компенсацію за військову допомогу Україні. Режим доступу: https://finclub.net/ua/news/yes-pererakhuvav-chekhii-pershu-kompensatsiiu-za-viiskovu-dopomohu-ukraini.html
2. Кінець епохи Бабіша? Чехія після парламентських виборів. Режим доступу: https://lb.ua/world/2021/10/11/495988_kinets_epohi_babisha_chehiya_pislya.html
3. Моісєєв В. Як війна в Україні допомагає військовій промисловості Польщі та Чехії. Режим доступу: https://thepage.ua/ua/economy/vijskova-dopomoga-ukrayini-z-boku-polshi-ta-chehiyi
4. Петр Павел переміг на виборах президента Чехії. Чому це важливо для України. Режим доступу: https://www.bbc.com/ukrainian/news-64439302
5. Ситник М. Українські біженці в Чехії: скільки знайшли роботу і де є вакансії. Режим доступу: https://lb.ua/blog/marharyta_sytnyk 537693_ukrainski_bizhentsi_chehii_skilki.html
6. Танасійчук О. Новий президент Чехії. Що про нього відомо. Режим доступу: https://www.ukrinform.ua/rubric-world/3661243-novij-prezident-cehii-so-pro-nogo-vidomo.html
8. У Чехії домовилися про формування урядової коаліції та розподіл посад. Режим доступу: https://novynarnia.com/2021/11/03/u-chehiyi-domovylysya-pro-formuvannya-uryadovoyi-koalicziyi-ta-rozpodil-posad/
9. Чехія може передати Україні новий пакет військової допомоги. Режим доступу: https://www.pravda.com.ua/news/2022/10/20/7372668/
Василь Гулай, доктор політичних наук, професор,
завідувач кафедри міжнародної інформації
Національного університету «Львівська політехніка» / голова правління ГО «Центр інформаційно-комунікативного менеджменту»