Саміт Європейського Союзу завершився у п’ятницю, 21 жовтня.
Лідери 27 європейських країн завершили дводенну зустріч у Брюсселі з питань енергетики та війни в Україні та випустили всеосяжну підсумкову заяву.
Учасники саміту ЄС обговорювали фінансову допомогу Україні, а також політичні та юридичні способи тиску на кремль у відповідь на новий виток ескалації – масовані обстріли російськими військами мирного населення та критичної інфраструктури України. Варто зазначити, що масштаби пошкоджень українськиї енергооб’єктів внаслідок ранкових ворожих ракетних обстрілів 22 жовтня можуть перевищувати ті, що були завдані 10-11 жовтня.
Спілкуючись із журналістами, пані Урсула фон дер Ляєн кілька разів наголошувала, що для України важливо бути впевненою “в надійному та стабільному потоці фінансових надходжень”.
“За словами української сторони, Києву потрібно приблизно від трьох до чотирьох мільярдів євро на місяць, щоб мати достатньо ресурсів для базових потреб. І ця сума має бути профінансована ЄС, нашими американськими друзями та фінансовими інститутами”, – пояснила голова Єврокомісії.
На європейських політиків сильне враження справило спілкування з президентом України Володимиром Зеленським, який звернувся до них через відеозв’язок.
Прем’єр-міністерка Естонії Кайя Каллас, відповідаючи у кулуарах саміту на питання журналістів, зазначила, що учасників зустрічі особливо стурбувала почута від Зеленського інформація про те, що Росія замінувала греблю Каховської ГЕС.
“Це чистий тероризм. Якщо подивитися визначення поняття “тероризм”, то це саме він. Це робиться, щоб змусити нас боятися та стримати від рішень, які ми маємо намір ухвалити”, – сказала пані Каллас.
Президент Європейської ради Шарль Мішель також під час пресконференції підтвердив, що в Євросоюзі стурбовані повідомленням про мінування та можливий підрив дамби.
Один із головних варіантів відповіді на російську агресію – створення спеціального трибуналу, який дозволить розпочати судове переслідування вищих представників російської влади за злочини агресії в Україні.
Варто зазначити, що Міжнародний кримінальний суд не достатньо ефективний в сьогоднішніх реаліях, тому що його юрисдикція поширюється лише на справи про прямі воєнні злочини. У підсумковому документі саміту лідери ЄС звернулися до глави європейської дипломатії з проханням вивчити варіанти, які дозволили б притягнути до відповідальності винних у злочинах агресії проти України.
Поки правові можливості покарання вищого керівництва РФ лише вивчаються, Євросоюз продовжуватиме застосовувати проти Москви санкційні методи.
Близько 300 мільярдів євро – російські активи, заморожені на території ЄС. На Саміті обговорювали можливість спрямувати їх на повоєнноу відбудову України. Є підстави вважати, що після саміту цей процес увійде до практичної фази.
“Хоча восьмий пакет санкцій Євросоюзу проти Росії було ухвалено зовсім нещодавно, останні масовані ракетні удари російської армії по мирних цілях в Україні та ядерна риторика Кремля стали підставою для початку роботи над новою серією штрафних заходів. Щоправда, європейські дипломати та чиновники визнають, що ухвалювати кожен новий пакет санкцій стає дедалі важче, і все складніше зберігати єдність усіх 27 країн у цьому питанні. Але Польща, Литва, Латвія та Естонія, яких брюссельські журналісти та чиновники жартома прозвали “східноєвропейськими яструбами” за надактивну підтримку України, підготували для учасників саміту спеціальну записку. У ній описуються нові санкції, що можуть дошкульно вплинути на російську економіку”, – йдеться в матеріалі DW щодо результатів саміту.
За інформацією кореспондента DW, отриманою від одного з високопоставлених європейських дипломатів, серед санкційних пропозицій:
- заборона на співпрацю у сфері атомної енергетики,
- на експорт до Росії цивільних безпілотників,
- на послуги з вивчення ринку,
- на продаж росіянам нерухомості в ЄС,
- а також на імпорт російських діамантів.
Як повідомлялося, Франція попередила Білорусь про санкції за будь-яку нову підтримку путінської війни.