Унікальні кадри кінохроніки Юліана Дороша із Климентієм Шептицьким, віднайдено в Маямі, штат Флорида (США) та опубліковано ініціативою “Архіви Діаспори” до Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту.
Ці кадри є частиною фільму піонера галицької кінематографії Юліана Дороша – “Останній салют командирові” (1938), про похорон генерала УГА Мирона Тарнавського у Львові. Фільм знаходився у приватній колекції відомого у діаспорі режисера Ярослава Кулинича, чий син Любомир, люб`язно надав матеріали для публікації. У 2021 році, фільм “Останній салют командирові”, а також уривок фільму “Гуцульщина”, авторства Юліана Дороша, були урочисто передані родині режисера у Львові.
На відео – Праведник народів світу блаженний священномученик Климентій – Казимир граф Шептицький. Як стверджують дослідники, Климентій Шептицький серед тих, хто ризикуючи власним життям, допомагав рятуватися євреям від нацистів, переховуючи їх у церквах та монастирях, а згодом переправляв за кордон.
Ще донедавна ім’я Климентія Шептицького (до постригу Казимира Шептицького – ред), рідного брата митрополита Андрея Шептицького, було не вельми відоме. Протягом десятиліть існував стереотип, що отець Климентій Шептицький був у тіні свого відомого брата, однак архіви показують, що так не було, ані за світського життя Казимира Шептицького, ані за чернечого – під іменем Климентій.
Казимир Шептицький був шостим сином у родині графині Софії та Яна Кантія Шептицьких.
Казимир Шептицький здобув правничу освіту. У 1888 році Казимир продовжив навчання у Німеччині, потім повернувся у Краків, закінчив Інститут політичних досліджень у Парижі. У 1892 році отримав науковий титул «доктора обох прав». 1 жовтня 1911 року на родинному зібранні, це було вже після смерті матері (Софія Фредро-Шептицька померла 21 квітня 1904 року – ред.) Казимир Шептицький оголосив про вступ у монастир. Казимир взяв чернече ім’я Климентій на честь святого Папи Климентія.
Після смерті митрополита Андрея Шептицького неофіційним керівником УГКЦ у Львові був Климентій.
Важкі випробування для отця Климентія почались саме після смерті брата – 1 листопада 1944 року. Тоді вже у Львові кілька місяців вдруге «господарювала» радянська влада. На той час галичани вже добре знали, що таке нацистський і сталінський терори.
Арешт єпископату УГКЦ у 1945 році, псевдособор із ліквідації Церкви у 1946 році. 78-річного отця Климентія Шептицького НКВС арештував у монастирі в 1947 році, звинувативши його «в антирадянській діяльності, зв’язках із ОУН і Ватиканом». Сім місяців тривали допити. 21 січня 1948 року Климентію Шептицького винесли вирок – 8 років виправно-трудових таборів.15 березня 1948 року отця Климентія відправили у сумнозвісну в’язницю для «найнебезпечніших злочинців» – російський «Владимирский централ».
До кінця 80-х років ХХ століття століття не було відомо про дату смерті і місце поховання архимандрита Климентія Шептицького. Лише у липні 1989 року комісія ЦК КПРС розглянула запит громадянина Польщі, племінника отця Климентія – Яна Казимира Шептицького – і констатувала, що блаженний помер 1 травня 1951 року у Владимирській тюрмі.
Климентія Шептицького реабілітували посмертно. На сьогодні є лише символічна могила архимандрита, досі невідоме місце його поховання. Найбільше архівних документів отця Климентія Шептицького зберігається у львівському історичному архіві, у Римі, у фондах отців василіян, багато кореспонденції – у приватних колекціонерів.
Климентій Шептицький – архимандрит Української греко-католицької церкви, польський аристократ, український монах, Праведник народів світу, блаженний Католицької церкви Климентій Шептицький, брат Митрополита Андрея Шептицького. За порятунок єврейських дітей у часи Голокосту у 1996 році Климентія Шептицького у Ізраїлі визнали Праведником світу. У 2001 році Папа Іван Павло ІІ проголосив отця Климентія Шептицького новомучеником, блаженним, тобто беатифікував його.