Що можуть запропонувати європейським покупцям українські виробники? Чому досі не вдалося налагодити повноцінне економічне співробітництво між Україною та країнами ЄС? Які перепони є на шляху налагодження ділових контактів та продуктивної взаємодії між українськими та європейськими бізнесменами?
Свої міркування стосовно цих та інших питань бізнесу для Торгово-промислової палати України розповів Олександр Петров, голова правління «Торгового дому України в ЄС», який почав функціонувати з квітня цього року в столиці Латвії Ризі.
Як влучно підмітив пан Петров, Україна та Латвія можуть бути особливо цікаві один одному зокрема, тому, що у нас дуже схожий менталітет і тому ми легше знаходимо порозуміння.
“Крім того, Латвія корисна Україні своїм досвідом, в тому числі в залученні еврофінансування – країна має великий досвід економічної інтеграції. Деякі українські компанії вже намагалися вийти на ринок ЄС, але отримали негативний досвід, і після цього вони кажуть, що ринок Європи не для них. Ми допомагаємо їм перебудуватися і вберегти бізнес на вході в нову країну від зовсім грубих помилок. Ми постійно перебуваємо в комунікації”, – зазначив голова правління «Торгового дому України в ЄС».
Стосовно того, які завдання стоять перед торговим домом, за словами Олександра Петрова, варто виокремити наступні: Якщо товар вже створений і реалізується на ринку, Торговий дім дає оцінку його можливості просування на зовнішньому ринку, наскільки він готовий працювати в Європі. Також, в рамках Торгового дому пропонуються послуги профільного торгового менеджера з того чи іншого виду продукції. Наприклад, в 90% випадків у компанії не зареєстровані патент і бренд, а її керівництво не знає, що український патент не працює на весь світ. Український торговий дім працює тільки з проектами, що мають горизонт планування не менше півроку.
“Ця модель взята від українських торгових домів XIX століття, які займалися кооперацією і торгівлею різними товарами. Ми взяли цю модель і наклали її на напрямок Україна-Європа”, – пояснює Олександр Петров.
Тож Торговий дім – це майданчик, на базі якого можна реалізувати товар українського виробництва в Європі, якщо він там має перспективу.
Варто зазначити, що при виході на ринок ЄС українські компанії стикаються з низкою труднощів. Україна, особливо в останні п’ять років, рухається в бік більшої кооперації з Євросоюзом. Але якщо великі корпорації адаптовані і у них є штатні фахівці з зовнішньоекономічної діяльності, то середній бізнес не має необхідних для цього оборотів і не може утримувати великий штат. Торговий дім України в ЄС» займається тим, що допомагає бізнесу адаптуватися під вимоги європейського ринку. Наприклад, сприяє участі в тендерах.
При цьому окремим секторам українського бізнесу ринок ЄС може бути особливо цікавий. Серед таких, на думку голови правління Торгового дому, можна зазначити:
- агропромисловий комплекс,
- м’ясопереробка,
- машинобудування,
- сировинний бізнес, в тому числі пісок і щебінь.
“Крім того, є ряд груп товарів глибокої переробки, наприклад, компанія, у якої є ноу-хау по будівництву своїх домівок, – це таке поліно, яке людина збирає і бере на природу. До нас прийшла ще найбільша виставкова компанія, активно співпрацює з іноземними контрагентами. Як відомо, гривня – частково конвертована валюта, в результаті отримані за кордоном євро продаються в Україні по драконівському курсу – всі ці питання ми вирішуємо”, – розповів пан Петров.
При цьому, Український торговий дім залучає банківське фінансування під товарні потоки. Його фахівці можуть отримувати від банків до 80% кредитування під експортний європейський контракт. Всі ставки для українських компаній, по суті, пільгові – від 3 до 6% річних. Для порівняння в Україні ставка кредиту зазвичай становить 25-35%.
Проте торговий дім працює не лише з невеликими компаніями.
“Недавно до нас звернувся один з найбільших виробників продовольчої групи товарів в Україні, це велика компанія, і їй все одно потрібна допомога при виході на європейський ринок. Таким чином, до нас звертаються не тільки маленькі компанії, але представники самого різного бізнесу, у яких є необхідність в надійних контрагентів”, – підкреслив Олександр Петров.
Коли компанія укладає договір із закордонним партнером, їй необхідно розуміти, що це за партнер, чи не виявиться він фірмою-одноденкою, адже ця структура повинна існувати принаймні на термін дії договору. Саме Торговий дім гарантує спадкоємність і надійність роботи з контрагентами, в цьому питанні у нього є велика підтримка по лінії МЗС України та Латвії, а також торгово-промислових палат обох країн.
На сьогоднішній день між Україною та Латвією немає економічного моста, хоча політичний міст вже побудований.
«Латвія для нас – це вікно на європейський ринок», так кажуть нам наші українські партнери, при цьому тут неймовірно вигідна податкова політика. З певного рівня доходу Латвія стає дуже цікавою країною”, – каже голова правління Торгового дому.
Латвійські компанії, які бажають вийти на ринок України, також звертаються до фахівців Українського торгового дому. Цей напрямок є актуальним продуктом його діяльності – спочатку торговий дім був орієнтований виключно на рух товарів з України в Європу, але поступово виник інтерес до українського ринку і у латвійських виробників.
“Не так давно у нас були переговори з Торгово-промисловою палатою Латвії, яка повідомила про нашу роботу своїх членів. На початку липня ми спільно з торгово-промисловою палатою Латвії будемо проводити великий вебінар (COVID-19 вплинув на наші комунікаційні плани), на якому будемо обговорювати співробітництво з латвійськими підприємцями, які хотіли б працювати в Україні”, – поділився планами пан Петров.
При цьому Петров вважає, що бізнес-кооперації українських і латвійських компаній заважає в першу чергу брак інформації.
“Так склалося, що історично Латвія більше орієнтувалася на схід, коли схід був єдиний, говорили – Росія, мали на увазі – Україна і навпаки. Після певних подій сторонам довелося вибирати з яким економічним суб’єктом вести діяльність, і багато латвійських компанії вибрали Україну. У свою чергу українські компанії завжди були зацікавлені в кооперації з Латвією”, – міркує Олександр Петров.
Торговий дім існує як організація не так давно, але говорити про фактичні успіхи вже можна – за цей час він налагодив дуже активну роботу. У кожній країні є свої правила роботи, які треба враховувати. При цьому скрізь потрібно займатися адаптацією продукту.
“Ми беремо на себе весь процес: від реєстрації бренду на європейському ринку безпосередньо до продажів і виходу на полицю магазину. Як торговий дім, ми можемо вийти на торговельні мережі, показати продукт, з’ясувати, що не так, адаптувати упаковку, щоб опис продукту було зрозумілою клієнтові мовою”, – розповів голова правління.
Нагадаємо, 29 квітня в режимі онлайн відбувся міжнародний круглий стіл на тему: «Історична політика між Балтикою та Чорним морем». В онлайн-конференції взяли участь провідні дослідники, громадські діячі та науковці з шести країн світу.