Починаючи з 1967 року з ініціативи і за рішенням Міжнародної ради з дитячої книги (IBBУ) 2 квітня, в день народження великого казкаря Ганса Крістіана Андерсена, весь світ відзначає Міжнародний день дитячої книги, підкреслюючи тим самим важливу роль дитячої книги у формуванні духовного і інтелектуального обличчя нових поколінь.
Цим святом підкреслюється надзвичайно важлива роль дитячої книги у формуванні духовного та інтелектуального обличчя нових поколінь. Зазвичай до цього дня у багатьох країнах приурочують проведення тижня дитячої та юнацької книги. Проводять ранки, конкурси, виставки, конференції і фестивалі, присвячені найкращим книгам світу.
Кожного року одна з національних секцій IBBУ виступає спонсором цього чудового свята.
Традиційно ця секція запрошує популярного письменника написати Посланння дітям всього світу і відомого художника для створення до Міжнародного дня дитячої книги свого оригінального плакату.
Дитячі книги – це не тільки література, коли всім смішно, кумедно або забавно, і не коли все просто і наочно, яскраво і привертає увагу, а коли за допомогою художніх образів, зрозумілих дітям, розповідається про життя, тобто в правильній дитячій літературі перед нами, перш за все, постає яскрава картина світу в різних життєвих ситуаціях.
Герої дитячих книжок проходять з нами через все життя – Багіра, Мауглі, Балу і Каа, дівчинка Еллі, Опудало і Залізний Дроворуба, Гаррі Поттер і Мистер Скрудж, Котигорошко і Карсон, – всі вони не тільки вводять нас в світ пригод і випробувань, а й вчать життєвим принципам, добру, мудрості, силі, терпінню, кмітливості.
Цікаво, що свою першу книгу «Гаррі Поттер і філософський камінь» Джоан Роулінг закінчила в 1995 році. Літературний агент, який погодився її представляти, посилав рукопис у 12 видавництв, але всюди її відхилили. Тільки через рік рукопис був прийнятий маленьким лондонським видавництвом Bloomsbury, хоча його головний редактор навіть після схвалення книги був упевнений, що Роулінг не заробить багато на дитячих книгах, і радив ій знайти постійну роботу.
Всім відомо, що за радянських часів було дуже складно отримати доступ до релігійної літератури в СРСР. Корній Чуковський в 1960-х роках запросив дозвіл на випуск біблійних переказів, адаптованих для дітей відомими письменниками та літераторами під своєю редакцією. Проект дозволили із застереженням: у книзі не повинні згадуватися Бог та євреї, тому для Бога придумали псевдонім «Чарівник Яхве». Незважаючи на це, весь тираж книги «Вавилонська вежа та інші стародавні легенди», випущеної видавництвом «Дитяча література» в 1968 році, було знищено, а заново надрукували книгу тільки в 1990 році.
У наш складний і бурхливий час, коли стрімко зростає потік інформації, що його дістає дитина з усіх можливих джерел, твори дитячих письменників проходять випробування на подальше життя. Наталя Забіла — одна з найстарших українських письменниць, яка писала переважно для дітей. Впродовж усього творчого життя вона сповідувала один принцип: для дітей треба писати так само добре, як і для дорослих, і навіть ще краще. Саме тому книжки письменниці й донині читають, знають і люблять. Зроблене Наталею Львівною в дитячій літературі важко переоцінити. Адже вона була фундаторкою української радянської дитячої літератури і стала її досвідченим майстром. Великою популярністю у юних читачів користуються збірки: «Під ясним сонцем», «Веселим малюкам», «У широкий світ», «Оповідання, казки, повісті», «Стояла собі хатка». Однією з найкращих книжок Наталі Забіли є цикл віршованих оповідань «Ясоччина книжка».
Відома українська поетеса Ганна Чубач казки почала складати для молодших сестер. Стіна в маленькій кімнаті письменниці завішана картинами. На них герої казок і віршів Чубач — ворони, коти і лебеді. Вони намальовані лаком для нігтів і прикрашені бісером. Сама поетеса говорить, що її казки не придумані, а життєві. 1983 року видавництво «Веселка» видало її першу дитячу книжку «Йшла синичка до кринички». Пізніше вийшла книжка «Веселі чомучки», а ще Ганна Чубач написала 11 абеток для дітей. Дитячі книги вбирають у себе цілий світ: все цікаве, що трапляється на світі, рано чи пізно в них потрапляє. Їх нескінченне строкате різноманіття тішитиме все нові й нові покоління дітвори.
Ще один діяч культури – поет, пісняр та виконавець Кость Гнатенко, який практикує епатажні та провокаційні шоу та веде авторську програму на ютубі, несподівано для всіх почав писати дитячі казки і вірші. Деякими з своїх творів автор поділився на своїй сторінці в Фейсбук.
Зазвичай, у всіх країн і народів королем свята вважається Андерсен. Чарівному казкарю Андерсену належать романи, п’єси, вірші, проте в літературі він залишився перш за все як автор казок та історій, що склали 24 збірки, виданих в 1835–1872. Світову славу Андерсену принесли його казки, в яких поєднується романтика і реалізм, фантазія та гумор і сатира. Біографія Андерсена теж нагадує казку, особливо якщо з довірою поставитися до його розповіді про себе в двох великих мемуарних нарисах «Казка мого життя». Твори Андерсена спонукали українського композитора Жанну Колодуб до створення багатьох музичних творів для дітей. Серед них — «Снігова королева» та інші.
Для довідки: Ганс Християн Андерсен народився 2 квітня 1805 року в маленькому містечку Оденсе, розташованому на одному з датських острівців – Фіонсе. Він був неперевершеним казкарем, проте Андерсен не писав тільки для дітей. Він хотів, щоб його казки читали і дорослі. Ганс Християн Андерсен злився, коли його називали дитячим казкарем і говорив, що пише казки як для дітей, так і для дорослих. З цієї ж причини він наказав, щоб на його пам’ятнику, де спочатку казкаря повинні були оточувати діти, не було жодної дитини.
Нещодавно в Данії була виявлена невідома досі казка Андерсена під назвою «Сальна свічка». Рукопис був знайдений серед паперів в архіві датського міста Оденсе місцевим істориком. Фахівці підтвердили справжність роботи, яка, можливо, була написана відомим казкарем ще в шкільні роки.