Перший в Україні козак, що мав ім’я анґлійських королів і романтичних трубадурів...

Понеділок, 04 лютого 2019 08:22 Автор  Ніна Петриківська
Оцініть матеріал!
(0 голосів)
Едвард Козак і Йосип Сліпий Едвард Козак і Йосип Сліпий

Впродовж понад 30 років один із найвідоміших українських художників спочатку міжвоєнного Львова, а потім еміграції – Едвард Козак, на сторінках гумористичного часопису «Лис Микита», творив «листопадову легенду», прив’язуючи події з життя української діаспори та України до листопада 1918-го. По «листопадових» обкладинках його часопису можна «читати» не лише історію еміграційного життя, але й настрої, мірилом для яких були силует Собору Святого Юра та львівська ратуша з синьо-жовтим прапором.

Люлі, люлі, спи, мій сину, —
Свище вітер без упину,
Й попід вікна там-назад
Блудить-мудрить листопад.
Та головку наклоняє,
Одну думку він думає:
Про роки оті минулі,
Як збивали листя кулі.

Едвард Козак

ЕКО – це скорочено Едвард Козак. Це – геніальний чоловік, який, за словами відомого науковця Михайла Рудницького, «перший в Україні козак, що мав ім’я анґлійських королів і романтичних трубадурів».

Едвард Козак у молоді роки
 

Едвард Козак (літературно-мистецький псевдонім Еко) народився 3 лютого 1902 року в селі Гірне на Стрийщині у селянській родині німецького походження, та з дитинства чітко відчував свою приналежність до українства. Навчався у Стрийській гімназії, проте основи мистецької грамоти отримав згодом, вже в школах Відня і Любліна. Кілька юнацьких років віддав національно-визвольній боротьбі у лавах Українських січових стрільців.

00021 vystavka edvard kozak stanchak1

З 1925 р. Е. Козак навчався у мистецькій школі О. Новаківського у Львові, тоді ж з’явилися його перші карикатури в сатиритично-гумористичному журналі “Зиз”, малював олійні етюди і картини.

art lviv online edvard kozak zyz1

Наприкінці 1920-х років, подавав свої малюнки до часописів видавничого концерну “Українська преса” Івана Тиктора. Починаючи з №7 “Дзвіночка” (травень 1932 р.), Козак став постійним оформлювачем журналу (його тираж сягав 18 000 і більше примірників) й уже тим завоював симпатії широких кіл української громадськості. Ще більше визнання він отримав як редактор сатиритично-гумористичного тижневика “Комар”. Створюючи карикатури, художник одночасно працював над графікою (виконував серію гуашей за мотивами стрілецьких пісень), а також у жанрі олійного краєвиду та портрета, створював жанрові композиції. Тоді ж він займався моделюванням вертепних костюмів, оформленням лялькових вистав, майстрував дотепні механічні іграшки, ялинкові прикраси, писав куплети і музику до них.

d619c86 71

Титульна сторінка роботи Е. Козака одного з чисел знаменитого журналу «Комар» (Львів).

Titulna storinka roboti E. Kozaka odnogo z chisel znamenitogo zhurnalu Komar Lviv.1
Титульна сторінка часопису “Комар”

d2b6855 velykden21

У «Комарі» започатковано певну українську часописну традицію: були числа присвячені Різдвяним святам і карнавалові, Шевченковим дням і Великодню, вакаційні числа, початкові шкільного року, виборчі, листопадові (стрілецькі). Неодмінно у жовтневому числі вміщувався заклик про передплату, а в грудневому з’являвся матеріал «Що кому принесе св. Миколай». А ще карикатуристи малювали українські прислів’я й приказки, крилаті вислови й цитати видатних письменників, творили, нібито дитячі ілюстрації. Згодом ця традиція буде продовжена в еміграційному «Лисі Микиті». Саме в «Комарі» ЕКО вмістив перші українські комікси й тому його сміливо можна вважати зачинателем українського коміксу.

З 1939 р. сім’я Едварда Козака проживала у Кракові. Там він очолював мистецький гурток “Зарево”, оформлював книги, випускав святкові листівки. Одна з таких робіт – помітна для всієї української культури – ілюстрації до “Лиса Микити” І. Франка.

eko 41
Мистецтво Едварда Козака (ЕКО)
DSCN08841
Мистецтво Едварда Козака (ЕКО)
9kartina1
Мистецтво Едварда Козака (ЕКО) 

 

У 1944 р. подружжя Едварда й Марії Козаків під час великого ісходу нашої нації опинилося в переселенчих таборах на території Німеччини. Тут знову варто наголосити, що українці не сиділи в тих тимчасових помешканнях за кавою й цигарками, але творили в кожному таборі маленьку Україну. Там були українські церкви, гімназії, аматорські театри, рукописні газети, видавництва, ремісничі цехи, спортивні дружини. Чужинці, які контролювали певні зони Німеччини й Австрії (американці, англійці, французи) були приємно вражені і здивовані організаційними здібностями наших людей, їхньою дисципліною, любов’ю до церковного життя й замилуванням до мистецтва та співу.

У тих дуже бідних і тривожних умовах ЕКО очолив Українську спілку образотворчих мистців (УСОМ) — мистецьке об’єднання, яке постало у Мюнхені (Німеччина) на початку 1947-го (за іншими джерелами – 1945-го) і діяло до 1951 р. УСОМ гуртувала митців різних мистецьких напрямів, які тоді жили переважно в таборах переміщених осіб у Німеччині й Австрії; влаштувала кілька виставок, брала участь у міжнародній виставці УНРРА в Німецькому національному музеї у Мюнхені (1947), видала два випуски ілюстрованого журналу «Українське мистецтво» й кілька альбомів та монографій. Із відомим німецьким містом Мюнхеном пов’язаний короткий, але плідний період творчості ЕКа. Тут у 1948 р. він започаткував кольоровий гумористично-сатиричний журнал «Лис Микита», який став феноменальним явищем нашої сміхової еміґраційної періодики. Досить згадати, що політичні карикатури ЕКа з «Лиса Микити» передруковували провідні європейські часописи.

79564fbf53514d8070742077c3160a091

16kar1

У 1949 р. багато українців роз’їхалося з Німеччини на різні материки – подалі від СРСР. Сім’я Козаків вибрала США. Ще не розпакувавши валізи, Е.Козак узявся продовжувати своє періодичне видання – в Нью-Йорку в 1950 р. став виходили «Лис Микита». Але вже наступного року Козаки перебралися до м. Воррена під Детройтом, де «Лис Микита» став на тверді ноги. Було створено однойменне видавництво на чолі зі старшим братом Едварда – Альфредом Козаком.

5186e99 velykden 4 1

bdebbfd velykden1

Отже, від 1948-го і до 1991-го Е.Козак видавав найпопулярніший гумористично-сатиричний часопис української діаспори «Лис Микита». Спочатку він виходив тричі на місяць, але незабаром став місячником, а коли редакторові минуло 87, то часопис з’являвся лише кілька разів на рік.

За «Лисом Микитою» можна скласти чітке уявлення про світові події кінця 1940-х – 1980-х, про життя нашої діаспори і підрадянської України. ЕКО та його приятелі-письменники й художники залишили нам цілу панораму українського життя, лики провідних діячів діаспори й світу. Шкода, що все це не осмислене й не поціноване в Україні…

dc1756e velykden 3 624x3981

1b862e0 velykden31

У США, в той початковий період, Е.Козака прийняли на роботу на канал Американського телебачення «WWJ-TM Channel 4» (Детройт, 1951-54), де він услід за диктором ілюстрував дитячі казки. Ця передача викликала шквал глядацьких захоплень і ЕКО отримав майже 20 тисяч листів.

00029 vystavka edvard kozak stanchak1

Карикатура «Не знає лівиця, що бере правиця» з циклу «Народні прислів’я й приказки». Карикатури з циклу «Галичина 1957. Карикатури з циклу Галичина, 1957. Його пензлеві ми завдячуємо ювілейному комплекту кольорових листівок (12 штук) «В 50-річчя УСС», який побачив світ 1965 р. в нью-йоркському видавництві «Червона калина». Усі мініатюрні твори ЕКа сповнені великої любові до січових стрільців, до їхнього героїчного чину і траґічного кінця. Тут маляр знову взяв за основу відомі стрілецькі пісні й подав нам чудові зразки українського військового живопису.

Karikaturi z tsiklu Galichina 1957.1

За 70 років активної творчої праці ЕКО створив до 1000 картин, тисячі карикатур й ілюстрацій. Основна тема творчості — українське село, Львів, політика, українська еміґрація, Гуцульщина, українська історія. Сам автор досконало знав український світ, його ментальність, культуру, історію. Його пензлеві притаманний великий оптимізм і динаміка, чудова кольористика й ориґінальні сюжети. Техніка виконання — олія, темпера, гуаш, акварель, акриліка тощо. Творчість ЕКа позначена глибоким знанням України й української людини та є новаторською і наскрізь національною.

6de3b76f2eeed4e2edfa5420ad9630bd M1

Oy shumit shumit ta dibrovonka . .1

Zakvitchali divchenonka striltsevi mogilu1

eko61

Помер Едвард Козак 22 вересня 1992 р. в м. Воррені (США). Про нього казали, що він — вершок гумориста, що він той, хто «не дозволяє нам відійти від нас самих»…

0e8cd8d 00011

Поминальне богослужіння відбулося 26 вересня в українській католицькій церкві (УКЦ) св. Йосафата у Воррені. Похований Едвард Козак на місцевому кладовищі поруч зі своєю дружиною.

Прокоментувати:

Переконайтесь що ви заповнили усі поля, відмічені зірочкою (*). HTML код не допускається