Відомому українському науковцю в Австралії Дмитру Бєлоцькому, виповнилося 100 років

Четвер, 08 листопада 2018 14:21 Автор  Стожари
Оцініть матеріал!
(1 Голосувати)
На фото: Микола Кулініч передає в руки грамоту професору Клінтону Фернандесу, яка адресована Дмитру Бєлоцькому На фото: Микола Кулініч передає в руки грамоту професору Клінтону Фернандесу, яка адресована Дмитру Бєлоцькому Укрінформ

Посол України в Австралії Микола Кулініч привітав зі 100-річчям від дня народження видатного українського науковця, професора Дмитра Бєлоцького, який зараз живе у Мельбурні.

Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на власного кореспондента.

“Сердечно вітаю Вас зі 100-літнім ювілеєм! Доля вела Bас непростими стежками, але Ви зуміли не лише гідно їх пройти, а й зробити неоціненний вклад у світову науку... Від імені української держави бажаю Вам міцного здоров’я, щастя, радості і довголіття”, - йдеться у вітальному листі українського посла.

Крім того, Микола Кулініч передав ювіляру грамоту за “особистий внесок у розбудову українсько-австралійських наукових зв’язків” і наголосив, що пишається тим, що цей внесок українця оцінила й Австралія.

Зазначається, що грамоту з рук посла отримав професор Клінтон Фернандес з Університету Нового Південного Уельсу, який вже потім передасть її ювіляру. 

Дмитро Бєлоцький – фахівець у галузі неорганічної хімії. З 1956 по 1988 року був завідувачем кафедри неорганічної хімії Чернівецького національного університету ім.Федьковича. Докторську дисертацію захистив у 1972 році. Звання професора присвоєно у 1973 році. Працював на хімічному факультеті до 1992 року. Ще 4 роки продовжував працювати науковим консультантом у Чернівецькому науково-дослідному інституті “Фотон”. У 1996 році переїхав до Австралії, де живе його донька. З того часу співпрацював з австралійськими вузами.

БЄЛО́ЦЬКИЙ Дмитро ПетровичНародився Д.П. Бєлоцький далеко від землі своїх предків 8 листопада 1918 року в селі Воловий Кордон Волчинського району Алтайського краю. Його батьки, Бєлоцький Петро Іванович і Іклоцька Марія Савелівна, разом з усіма односельцями були насиль­но переселені з України в далекий Алтайський край на постійне місце проживання.

Його справжня національність, походження на­стільки були йому дорогі, що він бездоганно, вже у зрілому віці, вивчив українську мову, якою читав студентам лекції.

Щоб уникнути наступного переселення, Дмитро Петрович разом зі старшим двоюрідним братом переїжджає до Семипалатинська (Казахстан). У Казахстані він закінчує 5 класів, після чого переїжджає в Киргизький інтернат (м. Карабалти), де закінчує семирічну школу. Щоб якось вижити і не померти з голоду, як пише Дмитро Петрович у спогадах, він учився і працю­вав у радгоспі - фактично був безпритульним.

У 1934 році, після закінчення 7 класів, Дмитро Петрович всту­пає до геотопографічного технікуму у м. Фрунзе. Це був важкий го­лодний рік, коли видавали 400 г хліба на день. Після технікуму він один рік працює геодезистом. У вересні 1939 року його покликали на військову службу.

Дмитро Петрович брав участь у боях 75-го артилерійського полку 27-ї стрілецької дивізії. У 1943 році був важко поранений в обидві ноги, внаслідок чого йому ампутували ліву ногу. Після демобілізації (1944) був направлений у будинок інвалідів Великої Вітчизняної війни у м. Могилів-Подільський.

З 1944 по 1949 рік Дмитро Петрович - студент хімічного факульте­ту Чернівецького державного університету. Після закінчення навчання був залишений при університеті для підготовки до викладацької робо­ти. У 1950 році вступає до аспірантури на кафедру фізичної хімії до професора Мігаля П.К. Ще будучи аспірантом, був зарахований асис­тентом на кафедру неорганічної хімії (1952). Кандидатську дисертацію захистив у 1954 році. Далі працює асистентом, доцентом і професором цієї кафедри. З 1956 по 1988 рік він незмінний її завідувач. Докторську дисертацію захистив у 1972 році. Звання професора присвоєно у 1973 році. Працював на хімічному факультеті до 1992 року. Ще 4 роки про­довжував працювати науковим консультантом у Чернівецькому науко­во-дослідному інституті "Фотон". У1996 році переїхав на постійне місце проживання до Австралії, де проживає його донька.

Прокоментувати:

Переконайтесь що ви заповнили усі поля, відмічені зірочкою (*). HTML код не допускається