Іван Пулюй - життя в ім’я науки та України

Четвер, 01 лютого 2018 13:41 Автор  Ніна Петриківська
Оцініть матеріал!
(3 голосів)
Іван Пулюй Іван Пулюй

2 лютого 2018 року виповниться 173 роки від дня народження знаменитого українського ученого, фізика і електротехніка, винахідника “X”-променiв, перекладача Біблії та Псалтиря, відомого громадсько-політичного діяча, вислуженого професора і був­шого ректора німецької пражської полїтехнїки, відомого вченого і патріота України – Івана Пулюя.

Серед українських вчених, що сягнули вершин європейської і світової науки, одне з почесних місць належить Іванові Пулюєві. Своєю науковою і технічною діяльністю він заслужив широке міжнародне визнання. Але до недавнього часу залишався майже невідомим в Україні, на рідній Батьківщині, для кращого майбутнього якої невтомно працював поза її межами впродовж усього життя. Пулюй Іван, визначний фізик і електротехнік, винахідник і громадський діяч.Його дослідження стосуються електричних розрядів у газах, молекулярної фізики та електротехніки змінних струмів. Працював над питаннями особливостей катодних променів та променів, які пізніше дістали назву рентгенівських. Автор близько 50 наукових праць українською, німецькою та англійською мовами. Видатний український фізик і електротехнік Іван Пулюй був дійсним і почесним членом Наукового Товариства імені Т. Шевченка, належав до когорти вчених світової слави, що формували світ двадцятого століття. Саме з приходом у НТШ Івана Пулюя та Івана Горбачевського Товариство з науково-просвітницького перетворилося на наукове й набуло світового визнання як перша дієва Українська академія наук.

Він мав п’ятнадцять дочок і синів,
По світу не пустив нікого у свитині,
Отак би й нині незалежній Україні
Бог дав таких новітніх Пулюїв!
Петро Іванов.
 

Народився Іван Пулюй 2 лютого 1845 року в релігійній греко-католицькій родині у містечку Гримайлів (тепер Гусятинського району Тернопільської області).

В 1864 роцi юнак з вiдзнакою закiнчив Тернопiльську гімназію. Батьки сподівалися — матимуть сина–священика. Мріяли дати дитині ґрунтовну освіту, тож зібрали, які могли, статки — незаможні, але працьовиті, самовіддані люди, — і відправили Івана до Відня. 

Вирушив до Відня пішки — мав гарт до таких тривалих «прогулянок». Адже, щодня долаючи по десять кілометрів iз рідного Гримайліва до гімназії в Тернополі, звикся з думкою: мрія — пані не ефемерна, якщо наполегливо наближати її власними силами. Тож, маючи в кишені «золотий» атестат iз гімназії, рекомендацію місцевого пароха і 35 злотих, відкладених батьками, уже за місяць часу залишив позаду півтори тисячі кілометрів: Львів, Краків, Прага... 

А далі був богословський факультет університету у Відні і диплом із відзнакою по його закінченні, і батьківське очікування — ось–ось син прийме священицький сан. Вони навіть не здогадувалися, що під час навчання їхній Іван захопився фізикою. Всерйоз і назавжди. Коли дізнались — не повірили, почали відмовляти «від дурниці», а втративши надію переконати — зреклися сина. Жорстока жертва на вівтар мрії...

Закінчив теологічний (1869р.) і філософський (1872р.) факультети Віденського університету. У 1876 році захистив докторську дисертацію та здобув ступінь доктора філософії Страсбурзького університету.

Повернувшись до Відня, викладав в альма–матер, досліджував, експериментував... Хвалити Бога — мав для цього умови, працюючи технічним директором електротехнічного бюро університету. А ще — помічників з–поміж студентів. Одна з них, полячка Катерина Стозітська, підтримувала вчителя з особливим натхненням. Коли Іван Пулюй міркував над тим, із чого б видобути нитки для освітлювальних ламп, дівчина, не вагаючись, відтяла косу — розкішну, по пояс — і «поклала на вівтар науки». Те волосся припаювали до ламп... Світло любові горіло яскраво: Катерина стала дружиною фізика, народила коханому п’ятнадцятеро дітей. На жаль, лише шістьом iз них судилося вижити...

2 2 1

«А за Рентгеном — уся Європа...»

Пулюй першим дослідив неонове світло. Його лампи, визнають світочi технічного світу, були значно ефективнішими від ламп Едіссона. 1884 року їх показували на всесвітній виставці в Штайєрі. Два десятиліття поклав український фізик на дослідження невидимих Х–променів, але знаємо їх нині як рентгенівські. Чому так? Із Вільгельмом Рентгеном Іван Пулюй працював в одній лабораторії, з експериментами від товариша–колеги не ховався. Свою першу трубку сконструював на 14 років раніше за Рентгена. І саме наш земляк пояснив природу виникнення  Х–променів, зробив знімок повного людського скелета. Однак... Більшість учених непохитні: Пулюй виявив, а Рентген зумів пояснити. Се ля ві? Жорстокий життєвий урок.

3 2 1

12 листопада 1901 року новина про Нобелівську премію за вивчення Х–променів, яку присудили Рентгену, застала Пулюя в ліжку. Його син розповість згодом, з яким відчаєм батько зірвався на ноги і безпорадно вхопився за голову: «Моя лямпа! Моя лямпа!». Надії мало, але він усе ж написав Рентгену: чи не користались ви часом «лампами Пулюя», колего, саме тими, які я вам подарував? Відповіді, ясна річ, не дочекався...

Нащадки Рентгена знищили по його смерті все, що стосувалося відкриття Х–променів. Кажуть, такою була воля небіжчика. Альберт Ейнштейн, з яким Пулюй мав дружні стосунки, заспокоював товариша: що сталося — то сталося. «Хай залишається при Вас сатисфакція, що й Ви вклали свою частку в епохальне відкриття. Хіба цього мало?» Ейнштейн висловлювався логічно, дещо різко й навіть цинічно. «Хто стоїть за Вами, русинами, — яка культура, які акції? Прикро Вам це слухати, та куди дінешся від своєї долі? А за Рентгеном — уся Європа», — писав він у листі.

2. ренгенограми цілого організму 1

Відкриття, що прислужились на роки

Добре, що Пулюй після того не склав крила. У його послужному списку — відкриття, які прислужилися науці на роки. Український фізик причетний до розвитку телефонних мереж, кілька європейських країн запатентували конструкцію телефонних станцій і телефонних апаратів, які запропонував наш земляк. Саме він допоміг запустити кілька електростанцій на постійному струмі в Австро–Угорщині, і першу в Європі — на змінному струмі. У Празі, де український учений жив до останніх своїх днів, за його схемою проклали лінію першого трамваю.

Сучасники свідчили: Пулюй знав 15 мов і мріяв працювати в Київському університеті. Бо насамперед був і почувався українцем. Ще гімназистом заснував гурток із вивчення української історії та літератури. А в студентські роки перекладав українською мовою підручники з геометрії та ботаніки. І... молитовник. Бо вважав: звертатися до Бога українці повинні рідною мовою. Разом iз Пантелеймоном Кулішем та Іваном Нечуєм–Левицьким працював над українським перекладом і виданням Біблії десятки років. Здійснений ними повний переклад Старого і Нового Заповітів побачив світ 1903 року у Відні, витримав сім перевидань. Іван Пулюй мріяв про створення українського університету у Львові, друкував статті на захист української мови. А також виступав за відродження української державності. «Нема більшого гонору для чоловіка, як берегти свою і національну честь та без нагороди вірно працювати для добра свого народу, щоб забезпечити йому кращу долю», — писав 60–річний професор Іван Пулюй.

Автор близько 50 наукових і науково-популярних праць із фізики та електротехніки українською, німецькою та англійською мовами. Іван Пулюй був дійсним і почесним членом Наукового Товариства імені Т. Шевченка, належав до когорти вчених світової слави, що формували світ двадцятого століття.

Знаменитий фізик і електротехнік Іван Пулюй стояв біля витоків одного із найвизначніших досягнень людства — відкриття „Х”-променів, отримав перші високоякісні світлини з їх застосуванням. Всі експерименти з „Х”-променями вчений проводив з вакуумними трубками власної конструкції. Об’єктом його уваги були також проблеми молекулярної фізики, дослідження властивостей та природи катодних променів.

1. катодна лямпа 1

Одним з улюблених занять Івана Пулюя був переклад релігійних праць із стародавніх мов. Разом з відомим істориком, письменником, етнографом, перекладачем Пантелеймоном Кулішем та широко знаним письменником Іваном Нечуй-Левицьким Іван Пулюй зробив перший переклад українською мовою Нового та Старого Завіту.

Помер видатний вчений та громадсько-культурний дiяч Iван Пулюй 31 сiчня 1918 року у Празi, де i похований.

img 2014 1

Життя Івана Пулюя пройшло в основному за межами України. Але помислами і добрими справами він залишався серед свого народу, співпереживав за його долю, підносив його велич . Сьогодні ім’я вченого свiтової слави Iвана Пулюя назавжди повертається iз забуття, як символ iнтелектуальної могутностi українського народу і орiєнтир майбутнiх звершень нашої держави.

 

 

Прокоментувати:

Переконайтесь що ви заповнили усі поля, відмічені зірочкою (*). HTML код не допускається